Рішення № 38490446, 25.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2014 р. Справа № 914/4534/13

За позовом: Прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, м.Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Львів

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство "Зелений Львів", м.Львів

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Львівська міська рада, м.Львів

про: зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 0,0084 га., яка знаходиться по АДРЕСА_1

Головуюча суддя Король М.Р.

Суддя Березяк Н.Є.

Суддя Юркевич М.В.

За участю представників:

від прокуратури: Лука Г.В. (посвідчення №020328)

від позивача: Бойко О.В. представник (довіреність №59 від 07.04.14р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився

Суть спору:

позов заявлено прокурором Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Львівській області (м.Львів) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівського комунального підприємства "Зелений Львів" (м.Львів) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Львівської міської ради (м.Львів) про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 0,0084 га., яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовано використанням відповідачем земельної ділянки для встановлення малої архітектурної форми (споруди кафе) без достатньої правової підстави.

Ухвалою суду від 02.12.13 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство "Зелений Львів" та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Львівську міську раду. Розгляд судової справи призначено на 12.12.13р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

Прокурор прийняв участь в судовому засіданні 12.12.2013 року, подав додаткові пояснення до позовної заяви (вх. №53374/13 від 12.12.2013року) та просив долучити до матеріалів справи документи для підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: копію вимоги від 14.11.2013 року №10/13-2739вих-13, копію листа від 22.11.2013 року №248, копію вимоги від 14.11.2013 року №10/13-2742/4вих-13, копію листа від 22.11.2013 року №40/7/291, копію вимоги від 14.11.2013 року №10/13-2738вих-13, копію листа від 25.11.2013 року №112-6696, копію вимоги від 14.11.2013 року №10/13-2742вих-13, копію листа від 26.11.2013 року №2402вих-598, копію вимоги від 14.11.2013 року №10/13-2742/1вих-13, копію листа від 25.11.2013 року №23-2900 з додатком, копію вимоги від 14.11.2013 року №10/13-2742/2вих-13, копію листа від 25.11.2013 року №2403-1вих-487, копію вимоги від 14.11.2013 року №10/13-2742/3вих-13, копію листа від 25.11.2013 року №5588/9/15-3 та витяг з ЄДРПОУ з відомостями про відповідача. Наведені документи долучено до матеріалів справи.

Позивач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду подав заяву (вх. №52844/13 від 10.12.2013 року), в якій просить розгляд справи відкласти у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача участь повноважного представника в судове засідання забезпечила. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача участь повноважного представника в судове засідання не забезпечила. Розгляд справи судом відкладено на 15.01.2014 року.

В судове засідання 15.01.2014 року прокурор участь повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав, через канцелярію суду подав додаткові пояснення по справі (вх. № 917/14 від 11.04.2014 року).

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, подав клопотання (вх. № 977/14 від 14.01.2014 року) про відкладення розгляду справи та долучив копію виписок із медичної картки.

Представники третіх осіб участь повноважних представників в судове засідання забезпечили, заяв чи клопотань не подавали. Розгляд справи судом відкладено на 28.01.2014 року.

27.01.2014 року відповідачем через канцелярію господарського суду подано клопотання (вх. .№ 3312/14 від 27.01.2014 року) про відкладення розгляду справи та долучено копії медичних виписок.

Представником прокурора подано клопотання (вх.. № 356/14 від 28.01.2014 року) про продовження строку розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України. Судом відкладено розгляд справи на 11.02.2014 року та продовжено строк її розгляду на 15 днів.

В судове засідання 11.02.2014 року прокурор та позивач участь повноважних представників забезпечили, позов підтримали.

Від відповідача через канцелярію господарського суду надійшло клопотання (вх. № 5913/14 від 11.02.2014 року) про відкладення розгляду справи з огляду перебування на лікуванні у КЗ ЛОР Львівської обласної лікарні відновного лікування (копії виписок долучено).

Представники третіх осіб явки повноважних представників не забезпечили, з заявами чи клопотаннями не зверталися. Розгляд справи відкладено на 12.03.2014 року та призначено колегіальний розгляд даної справи в складі 3 суддів.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено склад колегії для розгляду даної справи: головуюча суддя Король М.Р., суддя Юркевич М.В. та суддя Березяк Н.Є.

11.03.2014 року через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 10632 від 11.03.2014 року) про відкладення розгляду справи та долучено копію виписки із медичної картки амбулаторного лікування.

В судовому засіданні 12.03.2014 року представники прокурора та третьої особи 2 взяли участь. Додаткових заяв чи клопотань не подавали. Розгляд справи відкладено на 11.04.2014 року.

Прокурор прийняв участь в судовому засіданні 11.04.2014 року, позовні вимоги підтримав, через канцелярію суду подав додаткові пояснення по справі (вх. №16102/14 від 11.04.2014 року) та клопотання про продовження строку розгляду спору відповідно до ст.69 ГПК (вх. №1925/14 від 11.04.14р.).

Позивач участь повноважного представника в судове засідання забезпечив, через канцелярію суду подав пояснення по справі (вх. №16011/14 від 10.04.14р.), в якому позовні вимоги підтримав.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання черговий раз не забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання (вх. №16039/14 від 11.04.2014 року), в якому просить розгляд справи відкласти у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Третя особа -1 участь повноважного представника в судове засідання забезпечила, через канцелярію суду подала пояснення по справі (вх. №16098/14 від 11.04.14р.).

Третя особа -2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила.

Судом відкладено розгляд справи на 25.04.2014 року та продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

В судове засідання 24.05.2014 року прокурор та позивач участь повноважних представників забезпечили. Прокурором через канцелярію господарського суду подано додаткові докази по справі (вх. № 17801/14 від 24.04.2014 року).

Відповідач участь повноважного представника не забезпечив, відзиву не подавав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та клопотання про розгляд справи у його присутності (вх. № 18048/14 від 25.04.2014 року).

Представники третіх участь повноважних представників не забезпечили з додатковими клопотаннями чи заявами не звертались.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Як зазначено у ч.ч.1, 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відповідно до п. 3 Постанови пленуму ВГС України від 23 березня 2012 року N 6 „Про судове рішення" рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Пункт 3.9.2. Постанови пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Із врахуванням викладеного, зважаючи на обмеження розгляду спору господарським судом строками, визначеними господарським процесуальним кодексом України, та на право і можливість відповідача забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, суд розглядає даний спір на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.04.2010 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно з п.1 якого орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 для обслуговування малої архітектурної форми. Згідно з п.2 даного договору, в оренду передано земельну ділянку кадастровий номер №4610137200:05:003:0010, загальною площею 0,0084 га. Вказаний договір оренди землі зареєстрований у Львівській міській раді 01.04.2010 року за №Л-1161/1, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Л-2 зроблено запис.

25.04.2012 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено додаткову угоду (договір) до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 01.04.2010 року за №Л-1161/1, згідно з яким термін дії вказаного договору продовжено до 15.12.2013 року. Вказана додаткова угода (договір) зареєстрована у Львівській міській раді 25.04.2012 року за №Л-1530, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Л-2 зроблено запис.

Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Личаківський парк" за результатами чого складено акт від 22.11.2013 року.

Згідно вказаного акта, за результатами перевірки встановлено, що на земельній ділянці, яка надана ФОП ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 01.04.2010 року, зареєстрованого в Львівській міській раді 01.04.2010 року за №Л-1161/1 площею 0,0084 га для обслуговування малої архітектурної форми у АДРЕСА_1, знаходиться мала архітектурна форма (споруда кафе). Встановлено, що вищевказана земельна ділянка входить в межі земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Личаківський парк", межі якого затверджені ухвалою Львівської міської ради №1294 від 01.03.2012 року.

У поданій позовній заяві прокурор стверджує, що ФОП ОСОБА_1 використовує земельну ділянку загальною площею 0,0084 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування малої архітектурної форми без достатньої правової підстави.

На думку прокурора, земельна ділянка площею 0,0022 га по АДРЕСА_1, яка є предметом договору оренди землі від 01.04.2010 року, укладеного між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1, та на якій останнім встановлено малу архітектурну форму не вилучалась з земель парку пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Личаківський парк". Так, рішення про це Львівською міською радою не приймалось, погодження Верховної Ради України з цього приводу не отримувалось, а ЛКП "Зелений Львів" не надав згоди на вилучення даної земельної ділянки.

Позивач стверджує, що законодавством України, яке було чинним до 01.01.2013 року та законодавством України, яке є чинним з 01.01.2013 року та на даний час, передбачено обов'язкову державну реєстрацію договору оренди землі, як умову набрання ним чинності та виникнення в орендаря права користування орендованою земельною ділянкою. З огляду на викладене, укладений 01.04.2010 року між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 договір оренди землі, а також додаткова угода (договір) від 25.04.2012 року до вказаного договору оренди землі підлягали державній реєстрації.

Проведеною перевіркою, за твердженням прокурора, встановлено, що державна реєстрація вказаного договору оренди землі та додаткової угоди не здійснювалась. З огляду на викладене, на думку прокурора, договір оренди землі від 01.04.2010 року, а також додаткова угода (договір) від 25.04.2012 року до вказаного договору оренди землі вважаються таким, що не укладені та не набрали чинності, відповідно у ФОП ОСОБА_1 не виникло право оренди та використання зазначеної в договорі земельної ділянки.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно ч.1 ст. 361 даного Закону, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Частиною 3 ст.361 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Господарський суд, згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Згідно підп.1 п.4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України №459/2011 від 13.04.2011 року, Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

У підпункті 6.3 п.6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011р. № 770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 року за №34/20347, вказано, що Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Щодо посилань прокуратури та позивача на те, що земельна ділянка площею 0,0084 га по АДРЕСА_1, яка є предметом договору оренди землі від 01.04.2010 року, укладеного між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1, та на якій останнім встановлено малу архітектурну форму, розташована в межах пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Личаківський парк" та, що така з земель парку не вилучалась, відповідне рішення міською радою не приймалось, погодження Верховної Ради України з цього приводу не отримувалось, а ЛКП "Зелений Львів" не надав згоди на вилучення даної земельної ділянки, суд зазначає наступне:

Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №495 від 09.10.1984 року "Про мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду області" до об'єктів природно-заповідного фонду області включено Личаківський парк, який розташований в північно-східній частині міста.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1273 від 28.11.2008 року "Про визначення юридичних осіб, відповідальних за утримання парків", відповідальним за утримання пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Личаківський парк" визначено ЛКП "Зелений Львів".

Згідно з ухвалою Львівської міської ради №2663 від 21.05.2009 року "Про затвердження меж земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Личаківський парк" у м.Львові", ухвалено затвердити межі земельної ділянки пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Личаківський парк", обмеженої вул.Личаківською, вул.Пасічною, територією Львівського національного університету імені Івана Франка, житловою забудовою на вул. Цетнерівка, територією Львівського державного університету фізичної культури, житловою забудовою на вул. Личаківській, площею 9,6326 га у межах фактичного землекористування, у тому числі меморіального комплексу "Пагорб Слави" площею 1,8924 га.

Ухвалою Львівської міської ради №1294 від 01.03.2012 року "Про затвердження меж та передачу Львівському комунальному підприємству "Зелений Львів" для збереження та використання пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Личаківський парк", ухвалено: п.1 затвердити зовнішні межі земельної ділянки площею 9,4334 га пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Личаківський парк"; п.2 передати Львівському комунальному підприємству "Зелений Львів" земельну ділянку площею 9,4334 га, обмежену АДРЕСА_1, територією Львівського національного університету імені Івана Франка, житловою забудовою на вул. Цетнерівці, територією Львівського державного університету фізичної культури, житловою забудовою на вул. Личаківській, у постійне користування для збереження та використання пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Личаківський парк" за рахунок земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення за функцією використання - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України"" № 1826-VI від 21.01.10р. (який набрав чинності 16.02.10р.), ст. 7 ЗК України доповнено ч. 4 такого змісту: "Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду".

Прокурором надано суду технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ЛКП "Зелений Львів" Парк "Личаківський". Однак, вказана технічна документація не затверджена Львівською міською радою та не видано держаний акт на право постійного користування. Наведене, на переконання суду, спростовує твердження прокурора про встановлення меж парку "Личаківський" в натурі.

До встановлення меж парку "Личаківський" в натурі його межі визначаються відповідно до проекту створення території та об'єкту природно-заповідного фонду.

Одночасно, в договорі оренди землі від 01.04.2011 року відсутні будь-які записи про його державну реєстрацію.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що відносини найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі", яка була чинною на момент підписання вказаного вище договору оренди та додаткової угоди до нього - договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Статтею 20 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно приписів ч.5 ст. 126 Земельного кодексу України, яка діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

В статті 640 ЦК України, чинній на момент укладення договору, зазначено, що договір, який підлягає державній реєстрації є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до п.3, 4 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998 року (який діяв на момент укладення договору оренди від 01.04.2010 року, втратив чинність 20.07.2011 року) - державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київська і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.

У пункті 5 вказаного Порядку зазначено, які саме документи подає особисто або надсилає поштою до відповідного органу земельних ресурсів для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник).

Згідно із п.11 Порядку - державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації, а у пункті 12 вказано, що факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Пунктом 13 Порядку після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Згідно п.14 Порядку, датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

Згідно листа Відділу Держземагентства у м. Львові №40/7/108 від 07.04.2014 р., договір оренди земельної ділянки, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1, державної реєстрації не проходив (копія листа міститься в матеріалах справи).

Враховуючи наведене, суд констатує, що договір оренди землі від 01.04.2010 року та додаткова угода до нього від 25.04.2012 року, підписані Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1, не пройшли державної реєстрації, а відтак є неукладеними.

Необхідно зазначити, що у Постанові пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відзначено, що згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Такий правочин не є укладеним і не створює прав і обов'язків для сторін.

Пунктом б) ч.3 ст.152 Земельного кодексу України визначено, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Таким чином, враховуючи те, що предметом договору оренди землі від 01.04.2010 року - є земельна ділянка площею 0,0084 га по АДРЕСА_1, а вказаний договір є неукладеним, ФОП ОСОБА_1 займає таку без належних правових підстав, а відтак наявні підстави для задоволення позову та зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,0084 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1, нормативною грошовою оцінкою 240 374,4 грн., яка є предметом договору оренди землі від 01.04.2010 року, підписаного Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1, який зареєстрований у Львівській міській раді 01.04.2010 року за №Л-1161/1, шляхом демонтажу встановленої в її межах малої архітектурної форми (споруди кафе) за власний рахунок.

Додатково, суд зазначає, що строк договору оренди землі від 01.04.2010 р., підписаного Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1, закінчився 15.12.2013 р.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею 0,0084 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1, нормативною грошовою оцінкою 240 374,4 грн., яка є предметом договору оренди землі від 01.04.2010 року, підписаного Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1, який зареєстрований у Львівській міській раді 01.04.2010 року за №Л-1161/1, шляхом демонтажу встановленої в її межах малої архітектурної форми (споруди кафе) за власний рахунок.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 30.04.2014 р.

Головуюча суддя Король М.Р.

Суддя Березяк Н.Є.

Суддя Юркевич М.В.