Рішення № 38490411, 22.04.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2014 р.Справа № 5017/2173/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

При секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Добров Р.М. (довіреність №01-36/23 від 09.01.2014 р.);

Від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 28.08.2012 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2012 року порушено провадження у справі № 5017/2173/2012 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про виселення та стягнення 86 589 грн. 24 коп. з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

29.08.2012 р. представником відповідача подано до суду клопотання в порядку ст. 27 ГПК України,відповідно до змісту якого відповідач просив залучити до участі у справі у якості третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та припинити провадження по справі в порядку п. 1ст. 80 ГПК України. Вказане клопотання судом в судовому засіданні розглянуто та в задоволенні відмовлено.

24.09.2012 р. у судовому засіданні представником позивачем надано письмове клопотання про зупинення провадження по справі в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК.

В обґрунтування заявленого клопотання департамент комунальної власності ОМР зазначає, що ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Б.Ю. 06.07.2012 року відкрито провадження по справі №1522/18529/12 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення - подвалу, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, та витребування майна.

Позивач посилався на те, що справи №5017/2173/2012 та №1522/18529/12 пов`язані між собою і розгляд одної справи не можливий до вирішення іншої: позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в рамках справи №5017/2173/2012, а саме - стягнення заборгованості з орендної плати за користування об'єктом оренди в сумі 86 589, 24 грн., - заявлено за невиконання відповідачем ФОП ОСОБА_3 вимог договору № 884/ж/5 від 23.06.2006 р. за період з жовтня 2011 р. по січень 2012 р., а вирішення по суті справи №1522/18529/12 може змінити підстави виникнення заборгованості за невиконання умов договору між сторонами у вказаний період.

Ухвалою суду від 24.09.2012 р. провадження по справі зупинено до остаточного розгляду Приморським районним судом м. Одеси справи №1522/18529/12.

10.02.2014 р. до канцелярії господарського суду Одеської області від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшло клопотання про поновлення провадження по справі №5017/2173/2012 у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження.

Ухвалою суду від 12.02.2014 р. провадження по справі №5017/2173/2012 поновлено, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 25.02.2014 р., приймаючи до уваги те, що суддя Зайцев Ю.О. знаходиться на навчанні „Про підвищення кваліфікації", згідно наказу голови господарського суду Одеської області № 1-пс від 12.02.2014р., справу №5017/2173/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчук М.І.

26.02.2014 р. представником відповідача подано до суду клопотання (вх. ГСОО№2-833/14) в порядку ст. 79 ГПК України, відповідно до якого відповідач просив суд зупинити провадження по справі №5017/2173/2012 за позовом департаменту комунальної власності Одеської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про виселення з нежитлового підвального приміщення, площею 49,8 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та стягнення 86 589,24 грн. за користування зазначеним нежилим приміщенням на правах оренди до розгляду Приморським районним судом міста Одеси адміністративної справи №522/30583/13-а.

Також, 26.02.2014 р. представником відповідача подано до суду клопотання в порядку ст. 27 ГПК України,відповідно до змісту якого відповідач просив залучити до участі у справі у якості третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5

Крім того, 26.02.2014 р. представником відповідача подано клопотання про застосування до позовних вимог департаменту комунальної власності ОМР позовної давності (вх. ГСОО №4967/14).

На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 04.03.2014 р., приймаючи до уваги, що 03.03.2014 р. суддя Зайцев Ю.О. повернувся з навчання „Про підвищення кваліфікації", справу №5017/2173/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О.

В судовому засіданні клопотання відповідача в порядку ст.79 ГПК України про зупинення провадження по справі розглянуто, та в його задоволенні відмовлено з огляду на те, що суд обставини, встановлені у ході розгляду справи №522/30583/13-а, не впливатимуть на збирання та оцінку доказів у даній господарській справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення, а саме, наявність чи відсутність порушення відповідачами прав позивача у спірних правовідносинах, та відповідність порушених прав позивача обраним ним способам захисту.

В судовому засіданні 02.04.2014 р. представником відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О.

Ухвалою суду від 02.04.2014 р. в задоволенні заяви представника відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ОСОБА_2 про відвід судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. від розгляду справи №5017/2173/2012 в порядку статті 20 Господарського процесуального кодексу України відмовлено.

14.04.2014 р. представником позивача подано уточнення позовних вимог, відповідно до яких департамент комунальної власності зменшив розмір позовних та просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі в сумі 13 837 грн. 20 коп. та неустойку в сумі 82 629 грн. 74 коп.

Відповідач в судовому засіданні 22.04.2014 р. подав відзив на уточнену позовну заяву, позовні вимоги не визнав.

22.02.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 надано в платне строкове користування об'єкт комунальної власності територіальної громади м. Одеси - нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 49,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору оренди № 884/ж/5 від 23.06.2006 р., укладеного з Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. № 56-У «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси», функції орендодавця нежитлових приміщень покладені на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 р. «Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради» № 273-УІ було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до положення «Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради», яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 384-У1 Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради. У відповідності до п. 1.2. договору оренди № 884/ж/5 термін дії договору оренди визначався з 23.06.2006 р. по 20.06.2007 р.

Посилаючись на ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», позивач вказує, що після закінчення терміну дії договору сторони не надсилали один одному заяви про припинення або зміну умов договору оренди, а отже договір оренди № 884/ж/5 від 23.06.2006 р. був продовжений на умовах, викладених в договорі. Відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату, відповідно до розрахунку, але неналежним чином виконував вищевказані умови договору оренди, сплачував орендну плату за договором внаслідок чого утворилась заборгованість. Також умовами договору передбачено за несвоєчасне внесення орендної плати відповідачем має бути сплачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з несплатою орендної плати протягом більш, ніж 3 місяців поспіль, Департаментом було направлено повідомлення про відмову від договору оренди в порядку, передбаченому ст. 782 Цивільного кодексу України та пропозицію сплатити заборгованість з орендної плати та пені.

Вказане повідомлення відповідачем було отримано, проте заборгованість сплачена не була, приміщення відповідач не повернув. В зв'язку з наведеним, ФОП ОСОБА_3 була нарахована неустойка.

Вищевикладені підстави зумовили звернення до господарського суду Одеської області Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач по справі проти позову заперечував, в обґрунтування зазначає, що договір оренди нежитлового приміщення від 23.06.2006 р, № 884/ж/5, за невиконання якого позивач намагається стягнути орендну плату та неустойку, було укладено до 20.06.2007 р. Проте, відповідач вказує, що приміщення в оренду взагалі не передавалось, як це передбачено п. 3.4 договору від 23.06.2006 р., № 884/ж/5, а було зайнято відповідачем із згоди співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. ФОП ОСОБА_3 припинив користуватися приміщенням, що є предметом договору, ще у грудні 2006 року у зв'язку з відчуженням приміщення ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25.12.2006 р., про що не могло бути невідомо позивачу, як орендодавцю, принаймні після спливу строку дії договору оренди. Таким чином відповідач зазначає, що з урахуванням положень п. п. 2.4, 3.3, 5,3, 7.3 договору оренди нежитлового приміщення від 23.06.2006 р., № 884/ж/5, строк позовної давності до вимог позивача має обчислюватися навіть раніше, ніж сплив строку дії договору. Також, відповідач вказує, що відповідно до п. 7.9 договору оренди нежитлового приміщення від 23.06.2006 р. № 884/ж/5 (продаж об'єкту оренди за участю орендаря, перехід права власності на об'єкт оренди за договором відчуження), договір оренди припинив свою дію 25.12.2006 р. а саме з моменту продажу відповідачем приміщення ОСОБА_5 Тобто, на думку відповідача, за даних обставин, посилання позивача на приписи ст. 764 ЦК України є безпідставними.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У разі порушення своїх цивільних прав та інтересів кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу (ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (ч. 1 та ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (ст. 2 ГПК України).

Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі з приватизації майна та з інших підстав (ст. 12 ГПК України).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі склались на підставі договору оренди №884/ж/5 від 23.06.2006 р., укладеного ФОП ОСОБА_3 з Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради.

Враховуючи той факт, що майно, що є предметом договору оренди №884/ж/5 від 23.06.2006 р. належить до об'єктів комунальної власності, правовідносини пов'язанні з його орендою, також врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

У відповідності до п. 1.2. договору оренди № 884/ж/5 термін дії договору оренди визначався з 23.06.2006 р. по 20.06.2007 р.

Як вбачається з п. 7.12 договору оренди №884/ж/5, вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписання відповідного розпорядження про передачу в оренду нежитлового приміщення, договору оренди ти акта приймання передачі вказаного приміщення. Тобто наявність всіх перелічених документів призводить до вступу орендаря у користування.

Аналізуючи позовні вимоги департаменту, суд зазначає, що стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів департамент обґрунтовує тим, що відповідно до п. 2.2 договору оренди №884/ж/5 відповідач взяв на себе обов'язок сплачувати за орендоване приміщення плату, відповідно до розрахунку.

Крім того, позовні вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 82629,74 грн. за неповернення орендованого майна ґрунтуються на положеннях п. 4.7 вказаного договору, яким обумовлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом, у належному стані.

Проте, під час розгляду справи позивачем не було надано відповідного акту приймання-передачі орендованого за договором №884/ж/5 від 23.06.2006 р. майна - нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 49,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з якого б вбачалось, що при укладенні договору 23.06.2006 р. Представництвом по управлінню комунальною власністю було передано, а фізичною особою-підприємцем було отримано (прийнято) у користування зазначене нежитлове приміщення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем під час розгляду справи не було доведено та підтверджено належними та допустимими доказами факт користування відповідачем об'єктом оренди в період з 23.06.2006 р. по 01.01.2012 р., та не наданого жодного доказу щодо здійснення ФОП ОСОБА_3 оплати за користування майном - нежитловим приміщення підвалу, загальною площею 49,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на протязі дії договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій не підлягають задоволенню.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Керуючись ст.ст. 32,33,38,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повний текст складено та підписано 28.04.2014 року.

Суддя Зайцев Ю.О.