Ухвала суду № 38490380, 25.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.04.2014 р. Справа№ 914/670/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми “Фармаком”, м. Харків;

до відповідача: Приватного Торговельно – посередницького малого підприємства фірми “Едельвейс”, м. Рава-Руська;

про: стягнення 22048,17 грн.

Суддя Король М.Р.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не прибув;

відповідача: не прибув.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністювиробничо-торгівельної фірми “Фармаком” (м.Харків) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного Торговельно – посередницького малого підприємства фірми “Едельвейс” (м.Рава-Руська) про стягнення 22048,17 грн. боргу.

Ухвалою від 27.02.2014 р. господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2014 р.

В судове засідання 20.03.2014 року сторони явку повноважних представників не забезпечили.

Від позивача факсограмою (вх. № канц.11985/14 від 19.03.2014 року) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю представника. Розгляд справи відкладено на 09.04.2014 року.

25.03.2014 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 12895/14 від 25.03.2014 року) про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

В судове засідання 09.04.2014 року сторони участь повноважних представників не забезпечили повторно. Від позивача поступило клопотання (вх. №14939/14 від 08.04.2014 р.) про розгляд справи без участі його повноважного представника, за наявними у справі матеріалами. Вимоги ухвал суду позивач виконав частково. Розгляд справи відкладено на 25.04.2014 року.

В судове засідання 25.04.2014 року сторони явку повноважних представників не забезпечили черговий раз. До господарського суду від позивача поступила факсограма (№ 17998 від 24.04.2014 року), в якій позивач повідомив, що сторони уклали договір на підставі ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 09.04.2014 року господарський суд зобов’язував позивача надати суду договори ДТ-0000019 від 24.12.2012 року та ДТ-0000015 від 01.01.2010 року.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача заборгованості, що виникла, внаслідок невиконання останнім умов укладеного між сторонами договору, укладеного у відповідності до вимог ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Як зазначено у ч.1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно накладних, які містяться в матеріалах справи, поставка товару здійснювалась на підставі договору ДГ-0000019 від 24.02.2012 року (видаткові накладні № РН-0015467 від 26.07.2012 року; РН-0015493 від 26.07.2012 року; № РН-0014443 від 12.07.2012 року; № РН-0014444 від 12.07.2012 року; № РН-0014442 від 12.07.2012 року; № РН-0012202 від 15.06.2012 року; РН-0012136 від 15.06.2012 року; № РН-0012181 від 15.06.2012 року; № РН-0012137 від 15.06.2012 року;№ РН-0011432 від 07.06.2012 року; № РН-0009945 від 18.05.2012 року та № РН-0008672 від 03.05.2012 року) та договору ДГ-0000015 від 01.01.2010 року (видаткова накладна № РН-0015017 від 19.07.2012 року).

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (частина третя статті 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України (постанова від 6 червня 2012 р. N 6-46цс12).

Із врахуванням викладеного, суд не може вважати долучені до матеріалів справи видаткові накладні самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки, оскільки вони кореспондують до укладених між сторонами договорів, які визначають умови та підстави здійснення розрахунків між сторонами.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що неподання позивачем, на вимогу ухвал господарського суду, договорів № ДТ-0000019 від 24.12.2012 року та № ДТ-0000015 від 01.01.2010 року, унеможливлює розгляд справи по суті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, неподання витребуваних судом документів, необхідних для вирішення спору, є підставою для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми “Фармаком” без розгляду.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми “Фармаком” до Приватного Торговельно – посередницького малого підприємства фірми “Едельвейс” про стягнення 22048,17 грн. залишити без розгляду.

Суддя Король М.Р.