Рішення № 38490328, 23.04.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/69/13-8/23/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2014 Справа № 908/2892/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", (71100, Бердянськ Запорізької області, вул. Мазіна, буд. 65/97)

до відповідача Комунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс-2А", (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Волі, буд. 129)

про стягнення 36764,18 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії

Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача - Дігтяренко В.С., дов. від 10.01.2014 р.

Відповідача - Гетманенко Б.С., дов. № 320/1 від 01.03.2014 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 36764,18 грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2014 р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 26.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. у справі № 908/2892/13 та направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. Відповідно до ст. 2-1 ГПК України справу передано на розгляд судді Поповій І.А. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2014 р. справу прийнято до провадження, присвоєно номер провадження 4/69/13-8/23/14.

В судовому засіданні, відкритому 26.03.2014 р., оголошувалася перерва до 23.04.2014 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 23.04.2014 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст. 11, 16, 387, 1212, 1213 ЦК України. В обґрунтування вимог зазначає, що основним предметом діяльності позивача є виробництво, постачання та розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутових потреб населення та комунально-побутових потреб підприємств, установ, організацій. Відповідно до вимог чинного законодавства користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, а на споживача покладено обов'язок до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією відповідний договір. Позивач зазначає, що ним здійснюється постачання теплової енергії в будинок № 65 по вул. Дюміна в м. Бердянську Запорізької області, в тому числі і до нежитлового вбудованого приміщення площею 271,4 кв.м. Згідно з наказом Управління комунальної власності Бердянської міської ради № 111 від 22.08.2012 р. та актом приймання-передачі основних засобів від 05.09.2012 р. вбудоване нежитлове приміщення площею 271,4 кв.м. в будинку № 65 по вул. Дюміна в м. Бердянську Запорізької області передано в господарське відання відповідачу. У зв'язку із цим, 11.09.2012р. позивач звернувся до відповідача з листом № 2746 щодо надання документів для укладення договору купівлі-продажу теплової енергії. Листом № 540 від 08.10.2012 р. відповідач повідомив позивача, що він не є користувачем зазначеного приміщення, оскільки згідно з договором оренди приміщення використовується іншою особою. Однак жодних документів у підтвердження цього надано не було. 11 лютого 2013 р. листом № 383 позивачем на адресу відповідача направлений проект договору №34-2а/1 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення приміщень, розташованих за адресою: м. Бердянськ Запорізької області, вул. Дюміна, 65. Листом № 164 від 18.02.2013 р. відповідач відмовився від укладення договору з посиланням на те, що це приміщення ним не використовується, а лише знаходиться на його балансі. У зв'язку із ухиленням відповідача від укладення договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, в лютому 2013 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання КП "Житлосервіс-2А" укласти договір купівлі-продажу теплової енергії. Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.04.2013 р. у справі № 908/958/13 ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" відмовлено в позові на підставі того, що на момент судового вирішення спору відповідач вже не був балансоутримувачем вбудованого нежитлового приміщення, щодо якого був заявлений позов про укладення договору купівлі-продажу теплової енергії. Так, згідно наказу Управляння комунальної власності Бердянської міської ради № 41 від 08.04.2013 р. нежитлове приміщення площею 271,4 кв.м. в будинку № 65 по вул. Дюміна в м. Бердянську Запорізької області було передано КП "Міськспецексплутація". Таким чином, фактично в господарському віданні відповідача вбудоване нежитлове приміщення площею 271,4 кв.м. в будинку № 65 по вул. Дюміна в м. Бердянську Запорізької області знаходилося з 05.09.2012 р. по 08.04.2013 р. Як зазначено в рішенні суду у справі № 908/958/13, зобов'язання укласти договір на теплопостачання з теплопостачальною організацією законом покладено як безпосередньо на споживача, так і на балансоутримувача (власника) будинку (приміщення). Виходячи зі змісту ст. 136 ГК України саме відповідач несе відповідальність щодо утримання майна, яке передано йому на баланс. В той же час, в період користування спірним приміщення відповідач отримував від позивача теплову енергію безпідставно. Обмежити постачання теплової енергії на спірний об'єкт позивач не мав можливості, так як зазначене приміщення є вбудованим та не відокремлюється від загальної системи теплопостачання багатоповерхового будинку. Рішенням виконкому Бердянської міської ради № 456 від 26.10.2012 р. було вирішено теплопостачальним організаціям розпочати надання теплової енергії на опалення споживачам міста при досягненні середньодобової температури зовнішнього повітря не вище +8 С протягом трьох днів поспіль, але не пізніше 26.10.2012 р. Отже, за період з 01.10.2012 р. по 07.04.2013 р. відповідачем отримано від позивача теплову енергію на загальну суму 36764,18 грн. Вказаний розрахунок позивачем виконано відповідно до величини розрахованого теплового навантаження на об'єкт відповідача та діючих двоставкових тарифів на послуги позивача. При розрахунку вартості безпідставно набутої теплової енергії використовувався тариф, встановлений рішенням виконкому Бердянської міської ради № 95 від 14.02.2012 р. (введений в дію з 01.03.2012 р.), а саме: плата за приєднане теплове навантаження (абонентська плата), що сплачується щомісяця протягом року в розмірі 52,34 грн. за 1000 Ккал/год та плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 717,16 грн. за 1 Гкал. 30.04.2013 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 1074 з вимогою про сплату 36764,18 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії. Відповідачем зазначена претензія отримана 13.05.2013 р., але залишена без відповіді та задоволення. Позивач просить стягнути з КП "Житлосервіс-2А" 36764,18 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позовну заяву вказує, що відповідно до Статуту КП "Житосервіс-2А" відповідач є лише балансоутримувачем всього будинку № 65 по вул. Дюміна в м. Бердянську Запорізької області, що включає в себе усі не зайняті приміщення та місця загального користування, а власником будинку зі всіма приміщеннями є територіальна громада міста в особі виконавчого комітету Бердянської міської ради. Балансова належність полягає в тому, що відповідач виконує обов'язки по наданню житлово-комунальних послуг, а саме - виконання комплексу робіт по ремонту та експлуатації житлового фонду. Отже, відповідач не є споживачем послуг позивача та не несе обов'язку по утриманню будинку у вигляді сплати за теплопостачання. КП "Житлосервіс-2А" не отримує продукт позивача у вигляді гарячої води на потреби опалення та не мав наміру на його отримання, так як спірне вбудоване нежитлове приміщення площею 271,4 кв.м. не використовував у своїй господарський діяльності, що суперечить поняттю "споживача" відповідно до діючого законодавства. Отже, у спірних правовідносинах обов'язок по утриманню майна - спірного вбудованого нежитлового приміщення - покладений на власника. При цьому, позивач жодного разу не звертався до власника майна з приводу оплати за спожиту теплову енергію. Також відповідач вказує, що за відсутності договору купівлі-продажу теплової енергії на потреби населення неможливо врахувати суттєві обставини, що викладені у ст.ст. 23 - 28 Правил користування тепловою енергією, а саме балансову належність систем теплопостачання, нормативний обсяг теплової енергії та інші. Відповідач вважає, що позивачем не надано доказів про неможливість відключення вказаного приміщення від системи централізованого опалення та доказів звернення до власника будинку з питанням по утриманню нежитлового приміщення саме по сплаті за спожиті послуги теплопостачання, так як обов'язок по утриманню майна відповідно до норм ЦК покладено на власника майна. Крім того, відповідач вказує, що КП «Житлосервіс -2А» хоча і є балансоутримувачем будинку, але не укладає договорів купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами. Відповідні договори укладені споживачами безпосередньо з позивачем, тобто плату за теплопостачання мешканці будинків сплачують безпосередньо постачальнику послуг. Також і плата за опалення приміщень загального користування покладена на мешканців будинків, а не на балансоутримувача.

В судовому засіданні 23.04.2014 р. відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Управління комунальної власності Бердянської міської ради як представника власника житлового будинку для встановлення чітких повноважень та обов'язків КП «Житлосервіс-2А» щодо утримання приміщень територіальної громади м. Бердянськ. Клопотання судом відхилено, оскільки рішення у даній справі не впливає на права зазначеної особи щодо жодної із сторін спору.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню внаслідок наступного:

Як встановлено, відповідно до статутних документів ПуАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» основним предметом його діяльності є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем. Згідно приписів ст.. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг мають здійснюватися виключно на договірних засадах. При цьому, обов'язком споживача послуг є укладання договору на отримання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем або виробником на основі типового договору.

Як свідчать вивчені матеріали, наказом Управління комунальної власності Бердянської міської ради № 111 від 22.03.2012 р. "Про передачу майна" з господарського відання Комунального підприємства "Ритуал" Бердянської міської ради вилучено та передано в господарське відання Комунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс-2А" майно, згідно додатку, а саме: вбудоване приміщення площею 271,4 кв.м. по вул. Дюміна, 65 в м. Бердянськ Запорізької області.

Актом приймання-передачі основних засобів від 05.09.2012 р. засвідчено факт передачі від КП "Ритуал" у господарське відання КП "Житосервіс-2А" вбудованого приміщення площею 271,4 кв.м. по вул. Дюміна, 65 в м. Бердянськ Запорізької області. 11.09.2012р. позивач звернувся до відповідача з листом № 2746 щодо надання документів для укладення договору купівлі-продажу теплової енергії.

Листом №540 від 08.10.2012 р. відповідач повідомив позивача, що нежитлове приміщення по вул.Дюміна, 65 дійсно передано на баланс КП "Житлосервіс-2А", але згідно договору оренди приміщення використовується іншою особою.

11 лютого 2013р. відповідачу направлено лист №383 з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення приміщень, розташованих за адресою: м. Бердянськ Запорізької області, вул. Дюміна, 65, що підтверджується штампом КП "Житлосервіс-2А" №146 від 12.02.2013р. про отримання (а.с.14). Листом №164 від 18.02.2013р. відповідач відмовився від укладення договору з посиланням на те, що це приміщення ним не використовується, а лише знаходиться на його балансі (а.с.15). У зв'язку із ухиленням відповідача від укладення договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, в лютому 2013 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання КП "Житлосервіс-2А" укласти договір купівлі-продажу теплової енергії. Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.04.2013р. у справі № 908/958/13 ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" відмовлено у задоволенні позову з посиланням на те, що на момент вирішення спору відповідач вже не був балансоутримувачем вбудованого нежитлового приміщення, щодо якого був заявлений спір про укладення договору купівлі-продажу теплової енергії (а.с.20-28).

Відповідно до наказу Управління комунальної власності Бердянської міської ради № 41 від 08.04.2013 р. "Про передачу майна" з господарського відання Комунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс-2А" вилучено та передано в господарське відання Комунального підприємства "Міськспецексплуатація" Бердянської міської ради майно, згідно додатку, а саме: вбудоване приміщення площею 271,4 кв.м. по вул. Дюміна, 65 в м. Бердянськ Запорізької області. Факт передачі від КП "Житлосервіс-2А" у господарське відання КП "Міськспецексплуатація" вбудованого приміщення площею 271,4 кв.м. по вул. Дюміна, 65 в м. Бердянськ Запорізької області підтверджується Актом приймання-передачі основних засобів від 08.04.2013 р.

Спір у даній справі виник з підстав того, що в період з жовтня 2012 р. по 07.04.2013 р. теплова енергія використовувалася відповідачем без укладення договору та не оплачена останнім. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що поставляв теплову енергію відповідачу в спірний період та її вартість обчислювалась відповідно до величини розрахованого теплового навантаження на об'єкт відповідача та діючих двоставкових тарифів на послуги позивача.

Постановою ВГС України від 13.02.2014 р. скасовано рішення суду першої інстанції у даній справі від 26.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. При цьому зазначено, що висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на повному дослідженні обставин справи та доказів у ній. Колегією суддів рекомендовано при новому розгляді справи врахувати викладене в постанові ВГСУ від 13.02.2014 р.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 «Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України» вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, нежитлове вбудоване приміщення площею 271,4 кв. м. в будинку № 65 по вул.. Дюміна в м.Бердянську в період з 05.09.2012 р. по 08.04.2013 р. знаходилося на праві господарського відання у КП «Житлосервіс-2а» та останнє було балансоутримувачем вказаного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

З огляду на вказані норми законодавства саме КП «Житлосервіс-2А» (відповідач по даній справі) несе відповідальність щодо утримання майна, яке передано йому на баланс, в тому числі і витрати на опалення. Твердження відповідача, що КП «Житлосервіс-2А» не має статусу споживача теплової енергії (в контексті вищезазначеного Закону) спростовуються викладеним.

Оскільки нежитлове приміщення площею 271,4 кв.м, в яке подавалася теплова енергія, є вбудованим та знаходить на першому поверсі багатоквартирного будинку, внутрішньобудинкові розподільчі мережі централізованого теплопостачання підключені до мережі ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» через єдиний ввід, що підтверджується схемою розподілу обслуговування теплових мереж. Будь-яких дозвільних документів щодо відключення від централізованого теплопостачання спірного приміщення в установленому порядку сторонами суду не надано. Теплова енергія на зазначене приміщення подається з підключенням до тепла усього будинку.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 456 від 26.10.2012 р. «Про початок опалювального сезону 2012 - 2013 року надано дозвіл теплопостачальним організаціям розпочати надання теплової енергії на опалення споживачів міста при досягненні середньодобової температури зовнішнього повітря не вище +8 С протягом трьох днів поспіль, але не пізніше 26.10.2012 р. згідно з чинним законодавством. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 176 від 09.04.2013 р. «Про закінчення опалювального сезону 2012- 2013 років» рекомендовано продовжити постачання теплової енергії на потреби централізованого міського теплозабезпечення до 12.04.2013 р. Зазначеним підтверджується здійснення постачання теплової енергії у вбудоване нежитлове приміщення площею 271,4 кв. м. в будинку 65 по вул.. Дюміна в м.Бердянську в період з 01.10.2012 р. по 07.04.2013 р.

В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що позивачем не надано доказів про неможливість відключення спірного приміщення від системи централізованого опалення. Доводи відповідача є безпідставними внаслідок наступного: процедура відключення від систем централізованого опалення встановлена Порядком відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, зат. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 р. Відповідно до названого Порядку споживач звертається з заявою в Міжвідомчу комісію з розгляду питань відключення від мереж ЦО для отримання дозволу і саме Комісія приймає рішення щодо надання дозволу на відключення від мереж ЦО чи про відмову у його наданні. При позитивному рішення Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Відповідач не надав доказів звернення з відповідною заявою щодо відключення від мережі центрального опалення та розгляду такої заяви.

Щодо вартості спожитої теплової енергії суд зазначає:

При розрахунку вартості теплової енергії застосовано тариф, встановлений рішенням Виконавчого комітету Бердянської міської ради № 95 від 14.02.2012 р. «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з опалення ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» для бюджетних організацій та інших споживачів», які введені в дію з 01 березня 2012 р. (опубліковано 23.02.2012 р. в офіційному друкованому місцевого засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета «Південна зоря»). Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» інформація про нові тарифи на послуги опублікована 25.02.2012 р. в зазначеному засобі масової інформації. З 01.03.2012 р. встановлена плата за приєднане теплове навантаження (абонентська плата), що сплачується щомісяця, протягом року у розмірі 52,34 грн. за 1000 Ккал/год та плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 717,16 грн. за 1 Гкал.

В розрахунку вартості спожитої теплової енергії застосовано теплове навантаження на опалення вбудованих приміщень, розташованих по вул.. Дюміна, 65, що складає згідно розрахунку витрат тепла по елементам огороджуючих конструкцій 25133 Ккал/год. Зазначене теплове навантаження міститься в Робочому проекті розрахунку теплового навантаження на опалення помешкання КП БМР «Житловсевіс-2а», що розраховане ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» відповідно до ліцензії АГ №577298 від 10.05.2011 р. У зв'язку відсутністю у відповідача приладів обліку, розрахунок вартості теплової енергії здійснений розрахунковим способом з урахуванням теплового навантаження на потреби опалення та гаряче водопостачання згідно Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 України 244-94 та діючих двоставкових тарифів на послуг позивача в опалювальний період.

Згідно представленого позивачем розрахунку, в період з 01.10.2012 р. по 07.04.2013 р. позивач відпустив відповідачу теплову енергію на суму 36764 грн. 18 коп.

У відповідності до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Судом встановлено, що договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення сторонами по справі не укладався.

Оскільки відповідач, отримавши теплову енергію на опалення об'єкту, який знаходиться на балансі КП «Житлосервіс-2А», не здійснив її оплати, він безпідставно зберіг кошти, які повинен був витратити на оплату теплової енергії.

Відповідно до ст..1212 ЦК України, приписами якої позивач обґрунтовує свої вимоги, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного збереження майна є 1) збереження особою майна, яке мало б бути нею витрачене; 2) втрата або зменшення майна у іншої особи; 3) причинний зв'язок між збереженням майна однією особою і відповідною втратою іншою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збереження майна однією особою за рахунок іншої. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, самого потерпілого чи третіх осіб. Несплата послуг, якими фактично скористався набувач (за відсутності договірних відносин) є підставою для потерпілого (як визначено у ст.. 1212 ЦК України) вимагати повернення збереженого майна. Під "майном" зазначеною статтею розуміються як предмети матеріального світу, так і майнові або зобов'язальні права.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, отримуючи без укладення договору теплову енергію на опалення об'єкту, який належав відповідачу на праві повного господарського відання, та не здійснюючи оплати за отримане тепло, КП «Житлосервіс-2А» безпідставно зберегло кошти, які мало б витрати на їх оплату, а товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» витратило свої кошти на вироблення та доставку теплової енергії у приміщення відповідача.

Розмір безпідставно збереженого відповідачем майна, заявленого позивачем до стягнення в сумі 36764 грн. 18 коп. за період з 01.10.2012 р. по 07.04.2013 р., підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача спростовано вищевикладеним та долученими до справи матеріалами.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язань, суд вважає вимоги про стягнення вартості спожитої теплової енергії в сумі 36764 грн. 18 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Судові витрати покладаються на відповідача, в тому числі за подання апеляційної та касаційної скарг.

На підставі викладеного, ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс-2А" (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Волі, буд. 129, ЄДРПОУ 33318125) на користь Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", (71100, Бердянськ Запорізької області, вул. Мазіна, буд. 65/97, ЄДРПОУ 05541120) 36764 (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 92 коп. вартості безпідставно спожитої теплової енергії, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви, 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за подання касаційної скарги. Видати наказ.

Повне рішення складено 28 квітня 2014 року.

Суддя І.А. Попова