Рішення № 38490274, 29.04.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/30/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2014 Справа № 908/1043/14

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Чеботар О.Р., довіреність № 48 від 31.12.2013р.

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж, м. Мелітополь, Запорізька область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Мелітополь, Запорізька область

про стягнення 22 098, 72 грн.

ВСТАНОВИВ:

31.03.2014р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 22 098, 72 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 17.06.2013р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (ММРЕМ) та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 1471 про постачання електричної енергії, у відповідності до якого ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ММРЕМ продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а відповідач сплачує ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ММРЕМ вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Позивач свої зобов'язання за договором виконує, на відміну від відповідача, який має заборгованість, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача 20942, 03 грн. - суми основної заборгованості; 939, 81 грн. - пені; 216, 88 грн. - три процента річних та судовий збір.

31.03.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 02.04.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/1043/14 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/30/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 08.04.2014р. о/об 11 год. 30 хв.

08.04.2014р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.04.2014р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неможливості з'явитись в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 08.04.2014р., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 29.04.2014р.

У судовому засіданні 29.04.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

В судове засідання 29.04.2014р. представник відповідача вдруге не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані ухвалами документи суду не надав, причини неявки суду невідомі.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся ухвалою суду від 02.04.2014 р. про порушення провадження у справі № 908/1043/14 та ухвалою суду від 08.04.2014р. про відкладення розгляду справи.

Дані ухвали суду направлялись на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві. Господарським процесуальним кодексом України не покладено обов'язок на суд з'ясовувати фактичне місцеперебування сторін..

Таким чином, суд вважає, що відповідач про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 29.04.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.191471 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910) передбачено, що договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією. 17.06.2013р. між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (далі - постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1471.

Відповідно до п. 1. Договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору».

Додатком 4 до договору № 1471 від 17.06.2013р. передбачено порядок розрахунків за активну електричну енергію, відповідно до якого на підставі «акту, про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричною енергію», що подається та підписується уповноваженим представником споживача, електропостачальною організацією складається рахунок або платіжна вимога - доручення на оплату спожитого обсягу електроенергії, які направляються Споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис.

Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з моменту отримання рахунку або платіжної вимоги - доручення здійснити оплату.

Так, у серпні 2013 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито 625 кВт електроенергії. (попередні покази 07591, кінцеві - 08216, різниця - 625). На оплату виставлений рахунок № 1471/8а від 04.09.2013р. на суму 774,30 грн. Вказаний рахунок оплачений відповідачем, що підтверджується витягом з розрахункового рахунка позивача (а.с. 21)

21.10.2013 року інженером ТА ММРЕМ Абрамовіч Д.В. в присутності представника споживача було складено Акт контрольного огляду приладу обліку, покази якого складали на момент огляду 025014 кВт. Різниця між попередніми та кінцевими показами використаної електроенергії складає 16798 кВт (025014кВт - 008216 кВт).

Пунктом 7.6 Договору № 1471 від 17.06.2013р. про постачання електричної енергії у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж Електропередавальної організації та Споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку, розрахункових засобів обліку.

Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком №8 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача".

Згідно з «Методичними рекомендаціями визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання», затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 21.06.2013 N 399, постачальником споживачу нараховано 106 кВт втрат в лініях електропередавання.

Таким чином, загальна використана відповідачем електричної енергії складає 16904 кВт (16798 кВт+106 кВт)

На оплату спожитої електроенергії 05.11.2013р. виставлений рахунок № 1471/10а на суму 20942,03 грн., який був надісланий споживачеві поштою 06.11.2013р., згідно з реєстром відправленої кореспонденції. Кінцевим терміном оплати рахунку було встановлено дату - 12.11.2013р.

Пунктом 11 Додатка № 4 до Договору передбачено, що споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дати отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення, здійснити оплату. Сторони домовились, що датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направлені рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджується відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 1471 від 17.06.2013р. не виконав, виставлений рахунок в обумовлені договором строки не сплатив.

Таким чином, загальна сума боргу Відповідача за спожиту в вересні - жовтні 2013р. електроенергії та втрат в лініях електропередавання, що не сплачена відповідачем складає 20 942,03 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 611 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. Договору, передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 Додатка №4 до договору), Споживач сплачує Постачальникові електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого невиконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

В зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків взятих на себе по договору про постачання електричної енергії № 1471 від 17.06.2013р., Відповідачу було нарахована пеня за прострочення оплати за електричну енергію, в період з 12.11.13 р. по 17.03.14 р., в сумі 939,81 грн.

Згідно п.2. ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

На підставі вказаної норми відповідачу були нараховані три проценти річних за період з 12.11.2013р. по 17.03.2014р. в розмірі 216,88 грн.

Судом перевірені правильність нарахування пені та трьох відсотків річних.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по договору № 1471 від 17.06.2013р. та відповідачем не надано жодних спростувань, заперечень щодо нарахованої суми боргу та штрафних санкцій, а також не надано доказів сплати заборгованості, то вимоги позивача про стягнення 20942,03 грн. - борг за спожиту електричну енергію за вересень - жовтень 2013р., 939,81 грн. - пені; 216,88 грн. - 3% річних, суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж 72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 106 (на р/р 260333141402 у філії ЗОУ ВАТ „Державний ощадній банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 20942 (двадцять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 03 коп. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж 72312 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 106 (на п/р 260084170 у МвЗОД „Райффайзен банк «Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 00130926) пеню сумі 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 81 коп., три процента річних у сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 88 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30.04.2014 р.

Суддя О.А. Топчій