Рішення № 38490221, 29.04.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/16/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

29.04.2014 Справа № 908/978/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Флора" (юридична адреса: вул. Чапаєва, буд. 196, м. Запоріжжя, 69118; поштова адреса: вул. Комунарівська, буд. 58/18, м. Запоріжжя, 69095)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Січ-Агро 2005" (юридична адреса: вул. Ярославська, буд. 148, м. Запоріжжя, 69096; адреса за договором: вул. Молодіжна, буд. 22, кв. 2, с. Новосергіївка Запорізького району Запорізької області, 70440)

Про стягнення 60 838 грн. 23 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Трофименко Т.М. - дов. № 01-БА-01/04-14 від 07.04.2014р.

Від відповідача: Кіргож Т.П. - дов. б/н від 20.01.2014р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Флора" м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Січ-Агро 2005" (м. Запоріжжя) с. Новосергіївка Запорізького району Запорізької області, про стягнення 60 838 грн. 23 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за товар по договору купівлі - продажу № 179С від 19.04.2013 року в сумі 53 694 грн., штраф в сумі 5 369 грн. 40 коп., 3 % річних за період з 01.10.2013р. по 20.03.2014р. в сумі 754 грн. 66 коп. та суму індексу інфляції за період з жовтня 2013р. по лютий 2014р. в сумі 1 020 грн. 17 коп.

Розгляд справи відкладався, в зв'язку з неявкою представника відповідача та не наданням ним витребуваних судом документів.

29.04.2014р. розгляд справи продовжений на прийнято рішення.

Відповідач надав відзив на позов, де зазначив наступне: станом на дату надання відзиву на позовну заяву відповідач підтверджує наявну заборгованість, але ж вважає за необхідне надати пояснення стосовно несвоєчасності сплати заборгованості. Зазначена заборгованість виникла в наслідок форс-мажорних обставин, зокрема, відповідач є виробником сільськогосподарської продукції та отриманий від позивача товар було придбано з метою використання за призначенням, а саме: для здійснення підприємницької діяльності. Але ж необхідно враховувати, що сільське господарство - це галузь, де виробництво пов'язане з ризиком і не визначенням, у цієї галузі економічний процес відтворення переплітається з природними процесами і як жодна інша галузь народного господарства, залежить від кліматичних умов, що безпосередньо впливає на організацію виробництва та формування виробничих витрат. В 2013 році, в зв'язку із несприятливими погодними умовами, відповідачем було зібрано врожай сільськогосподарської продукції, який не відповідав нормам ДСТУ (велика вологість), що призвело до незапланованих витрат по дообробці врожаю на елеваторах. Важливим впливом на прибуток відповідача стали низькі ціни на зібраний врожай. Вказані фактори призвели до звеличення витрат та звіщення собівартості продукції. Ситуація, яка склалась на ринку сільськогосподарської продукції, призвела до погіршення фінансово-господарського становища відповідача, та, як наслідок, неможливість своєчасного виконання прийнятих зобов'язань за договором купівлі-продажу товару. Керівництвом відповідача приймаються заходи щодо поліпшення фінансової ситуації, але ж станом на дату розгляду справи відповідач не має можливості сплатити суму заборгованості.

Крім цього, відповідач надав суду клопотання про відстрочку виконання рішення суду до кінця жовтня 2014 року. Підставою для надання відстрочки виконання рішення суду, відповідач назначив наступне: підприємство є виробником сільськогосподарської продукції, але ж необхідно враховувати, що сільське господарство це галузь, де виробництво пов'язане з ризиком і не визначенням, у цієї галузі економічний процес відтворення переплітається з природними процесами і як жодна інша галузь народного господарства, залежить від кліматичних умов, що безпосередньо впливає на організацію виробництва та формування виробничих витрат. В 2013 році в зв'язку із несприятливими погодними умовами підприємством було зібрано врожай сільськогосподарської продукції, який не відповідав нормам ДСТУ (велика вологість), що призвело до незапланованих витрат по дообробці врожаю на елеваторах, мали місце низькі ціни на зібраний врожай, що призвело до звеличення витрат та звіщення собівартості продукції. Ситуація, яка склалась на ринку сільськогосподарської продукції призвела до погіршення фінансово-господарського становища самого відповідача, та, як наслідок, неможливість своєчасного виконання прийнятих зобов'язань за договором купівлі-продажу товару. Керівництвом підприємства вживаються заходи щодо поліпшення фінансової ситуації, але ж станом на дату розгляду справи фінансово - господарське становище підприємства ні поліпшилось, воно не має можливості сплатити суму заборгованості. Тому, відповідач вважає за можливе звернутися до суду із клопотанням про відстрочення виконання рішення суду до кінця жовтня 2014 року. Справа в тому, що станом на дату розгляду справи відповідача приймаються заходи щодо забезпечення посівного процесу, а саме: придбається насіння та мінеральних добрив на умовах товарного кредиту. Відсутність грошових коштів зробить неможливим своєчасне виконання рішення суду та призведе до звеличення витрат, зокрема, на суму судового збору. Своєчасно відсіявшись та зібравши врожай, відповідачем буде виконано свої зобов'язання, щодо сплати заборгованості.

Клопотання відповідача приймається судом до розгляду, оскільки подано у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:

19.04.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу № 179С (надалі - договір).

Згідно п. 1.1 договору позивач (продавець) передає товар, який зазначений у п. 1.2 договору, у власність покупця (відповідача), а відповідач приймає даний товар і сплачує за нього грошову суму в розмірі та порядку, які визначені даним договором.

За умовами п. 1.2 договору позивач продає відповідачу насіння кукурудзи НС-205 на загальну суму 2 250 грн. з ПДВ.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що загальна сума договору становить 2 250 грн.

24.05.2013 року сторони підписали додаток № 1 до договору, яким внесли зміни до самого договору (надалі - додаток № 1).

Так, сторони доповнили п. 1.2 договору наступним: позивач передає товар, який зазначений у п. 1.2 даного додатку № 1, у власність відповідачу, а відповідач приймає даний товар і сплачує за нього грошову суму в розмірі та порядку, які зазначені у додатку № 1, позивачу наступного товару за найменуванням, його кількістю та ціною, які наведені в таблицях 1, 2.

Згідно таблиці № 1, позивач передає відповідачу насіння кукурудзи НС-205 у кількості 48 мішків на загальну суму 39 744 грн. з ПДВ.

Відповідно до таблиці № 2 позивач передає відповідачу насіння кукурудзи СИ Респект 80К на загальну суму 11 700 грн.

Відповідно до п. 2 договору, в редакції додатку № 1, загальна сума договору становить 53 694 грн.

Згідно п. 3 додатку № 1, решта умов договору, які незачіплені змістом даного додатку № 1, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму 53 694 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0001086 від 08.05.2013р. на суму 2 250 грн., № РН-0001288 від 24.05.2013р. на суму 11 700 грн. та № РН-0001286 від 24.05.2013р. на загальну суму 108 189 грн. 60 коп., за якою був поставлений товар за спірним договором - насіння кукурудзи НС-205 на суму 33 120 грн., що разом з ПДВ складає 39 744 грн.

Товар на загальну суму 53 694 грн. був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, про що свідчать двосторонньо підписані видаткові накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 46 від 08.05.2013р. та № 57 від 24.05.2013р.

В розділу 4 договору сторонами було визначено порядок проведення розрахунків за товар.

Відповідно до п. 4.1 договору, позивач залишає за собою право передати відповідачу товар і без отримання плати за нього на момент передачі товару. У такому випадку, якщо відповідач отримує товар, то вважається, що сторони узгодили між собою, що отриманий і несплачений товар передано відповідачу на умовах товарного кредиту за наступними умовами: остаточний розрахунок - до 01.10.2013р.; ставка товарного кредиту - 0,1 %; нарахування та сплата відсотків за товарний кредит здійснюється після останнього платежу за товар за даним договором.

На оплату поставленого товару позивач надав відповідачу рахунки - фактури № СФ-0001026 від 08.05.2013р. на суму 2 250 грн., № СФ-0001223 від 24.05.2013р. на суму 11 700 грн. та № СФ-0001221 від 24.05.2013р. на загальну суму 108 189 грн. 60 коп., до складу якої входить і спірна сума поставки - 39 744 грн.

Позивач направив відповідачу претензію № 18-02/14 від 18.02.2014р., що підтверджується описом вкладення до листа та фіскальним чеком від 20.02.2014р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, отриманий від позивача товар прийняв, але не оплатив у визначений договором строк, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 13.01.2014р.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем на користь позивача суми 53 694 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 53 694 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.4 договору, за несплату або несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості отриманого товару.

На підставі викладеного, з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 5 369 грн. 40 коп., що становить 10 % від суми 53 694 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних нарахувань в розмірі 1 020 грн. 17 коп. за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року, а також 3 % річних за період з 01.10.2013 року по 20.03.2014 року в сумі 754 грн. 66 коп., згідно наданих суду розрахунків

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений договором термін оплату поставленого товару не провів, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв'язку з інфляційними процесами в державі.

В п. 4.1 договору сторони визначили, що товар мав бути оплачений відповідачем до 01.10.2013 року, отже, останнім днем розрахунків є 30.09.2013р.

Така ж правова позиція викладена в 1.9 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 754 грн. 66 коп. за період прострочення з 01.10.2013 року по 20.03.2014 року.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати, нараховані за період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року, в сумі 1 020 грн. 17 коп.

Фактично, за вказаний позивачем період від суми заборгованості 53 694 грн. сума інфляційних нарахувань становить 1 027 грн. 62 коп. Однак, суд не визнав за необхідне виходити за межі позовних вимог, тому спір розгадається в рамках заявленої до стягнення суми, і з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати в розмірі 1 020 грн. 17 коп.

Відповідач надав клопотання про відстрочку виконання рішення суду до кінця жовтня 2014 року.

Представник позивача заперечує проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду, посилаючись на те, що у позивача також тяжке фінансове положення.

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для розстрочки та відстрочки виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав :

Відповідач не надав жодного документу, який би підтверджував викладені в клопотанні доводи, в тому числі відповідач не надав суду довідки з банківських установ про відсутність в нього грошових коштів на всіх рахунках. Не звертаючись з позовом до суду з жовтня 2013р., позивач вже надав відповідачу відстрочку в оплаті товару. Відповідач просить суд фактично надати йому можливість до кінця жовтня 2014р. взагалі не виконувати рішення суду, що є неприпустимим. Кризова ситуація в країні призвела до тяжкого фінансового стану, а всіх підприємств, в тому числі і позивача.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, доводи представника позивача, враховуючи усі вищевикладені обставини, суд не знаходить підстав для надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85, 121 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Січ-Агро 2005" (юридична адреса: вул. Ярославська, буд. 148, м. Запоріжжя, 69096; адреса за договором: вул. Молодіжна, буд. 22, кв. 2, с. Новосергіївка Запорізького району Запорізької області, 70440; код ЄДРПОУ 33697698; п/р № 260003011561 у ВАТ „Держощадбанк" м. Запоріжжя, МФО 313957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Флора" (юридична адреса: вул. Чапаєва, буд. 196, м. Запоріжжя, 69118; поштова адреса: вул. Комунарівська, буд. 58/18, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 25223362; п/р № 26004119301 в АТ „Мета банк" м. Запоріжжя, МФО 313582) основний борг в сумі 53 694 (п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн., штраф в сумі 5 369 (п'ять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 40 коп., інфляційні витрати в сумі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн. 17 коп., 3 % річних в сумі 754 (сімсот п'ятдесят чотири) грн. 66 коп. та судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Надати наказ.

Повне рішення складено: 29.04.2014р.

Суддя Л.С. Місюра