Ухвала суду № 38488381, 22.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4302/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Федусика А.Г.,судді -Вербицької Н.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Херсон-Авто» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Херсон-Авто» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про скасування постанови про накладення стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство «Херсон-Авто» (надалі - Позивач, ПАТ «Херсон-Авто») звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області (надалі - Відповідач, Інспекція), в якому просило скасувати постанову Інспекції від 16.09.2013 року №159 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», у розмірі 7230,99 грн. (надалі - Постанова №159).

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що постанова №159 є неправомірною, оскільки винесена на підставі акту перевірки, який було складено з порушенням вимог законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ПАТ «Херсон-Авто» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що в період з 22.03.2013 року по 03.04.2013 року на підставі плану роботи Інспекції на І квартал 2013 року, направлення на проведення перевірки від 22.03.2013 року №00000127 посадовими особами Інспекції проведено планову перевірку ПАТ «Херсон-Авто» з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №00000083 від (надалі - Акт перевірки).

На підставі акту перевірки Інспекцією було прийнято постанову №159 від 16.09.2013 року про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», у розмірі 7230,99 грн..

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що посадові особи Інспекції діяли згідно з порядком проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, висновок Інспекції щодо порушення позивачем норм права є правомірним, а постанова №159 є законною та такою, що відповідає нормам права.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.7 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

З матеріалів справи вбачається та підтверджено судом першої інстанції, що перед початком проведення перевірки посадовими особами Інспекції було пред'явлено генеральному директору ПАТ «Херсон-Авто» Журавленко О.А. службові посвідчення, вручено направлення на проведення перевірки та повідомлено про мету проведення перевірки.

Частиною 6 ст.7 Закону Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки посадовими особами Інспекції складено акт №00000083, в якому зафіксовано порушення позивачем п.27 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 року №1200 та ст.14, ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: під час перевірки в торговельному залі до продажу пропонувалась продукція, забезпечена цінниками з позначенням роздрібних цін, без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на державній мові про назву виробника, місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, гарантійні зобов'язання найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати продукція вітчизняного виробництва, дата виготовлення.

Акт перевірки підписано представником ПАТ «Херсон-Авто» Ритовим А.В..

Враховуючи наведене колегія, суддів приходить до висновку, що посадовими особами Інспекції дотримано порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності державними органами у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Частиною 2 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Відповідно до п.16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року №104, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, споживачу повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Згідно ч.8 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Крім цього, п.27 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 року №1200 визначено, що під час продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно надати споживачеві необхідну доступну, достовірну інформацію про товар, яка міститься в експлуатаційній документації, сервісній книжці (гарантійному талоні), договорі купівлі-продажу, а саме про: найменування товару; ціну, умови і правила придбання; перелік основних технічних характеристик транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; дату виготовлення (календарний рік виготовлення/випуску); гарантійні зобов'язання виробника (продавця); строк служби транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, відомості про необхідні дії споживача після закінчення такого строку, а також про можливі наслідки в разі невиконання зазначених дій; сертифікацію транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери; найменування та адресу виробника (дистриб'ютора, уповноваженого дилера, продавця) і суб'єкта господарювання, який виконує його функції, пов'язані з прийняттям претензій від покупця, а також проводить гарантійний ремонт та післяпродажне обслуговування транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Інформація про транспортний засіб та його складові частини, що мають ідентифікаційні номери, може розміщуватися у місцях їх реалізації, а також за згодою споживача доводитися до його відома за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

З аналізу наведених норм вбачається, що працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані надати покупцям у доступній наочній формі (у супровідній документації, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів, за допомогою засобів дистанційного зв'язку) необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари відповідно до законодавства про мови.

Суд першої інстанції допитавши начальника відділу запчастин ПАТ «Херсон-Авто» ОСОБА_6, який був присутнім під час здійснення відповідачем перевірки, встановив, що товар (запчастини до машин) знаходився на полицях, біля кожного виду товару було прикріплено цінник із назвою товару та його ціни. Крім приміщення, де реалізують автозапчастини, перевіряючи заходили до автосалону, де знаходились шини для автомобілів та автопокришки. Упаковки для запчастин чи ящиків у магазині не було. Інформація про продукцію за допомогою засобів дистанційного зв'язку в магазині не надається.

Також допитавши головного спеціаліста Інспекції з ОСОБА_7, суд першої інстанції встановив, що починаючи з 22.03.2013 року по 03.04.2013 року ОСОБА_7 разом зі спеціалістом Інспекції ОСОБА_8 проводили планову перевірку ПАТ «Херсон-Авто» з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів. У ході перевірки виявлено, що товар, який знаходився в реалізації, а це - запчастини на автомобілі, був розміщений на полицях, на вітрині та на підлозі магазину. Вказаний у акті перевірки товар не містив жодної інформації, передбаченої статтями 14 та 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, крім назви товару та ціни. Деякі види товару не мали навіть назви. Перевіряючими було оглянуто упаковки: картонні коробки, паперова та поліетиленова обгортки, проте жодної необхідної інформації про товар знайдено не було. ОСОБА_7 також пояснила, що вона приходила на підприємство тричі та просила у представника позивача підготувати на надати будь-які документи, з яких можна було б взяти необхідну інформацію про продукцію (щодо назви товару, технічних характеристик, дати виготовлення, назви та місцезнаходження виробника, відомості про умови зберігання, гарантійні зобов'язання виробника, тощо), проте позивачем така інформація надана не була.

Крім цього представник позивача посилався на фотоматеріали, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.64-65) та зазначав, що необхідна та доступна інформація для споживача на товарі була. Також представник позивача відмітив, що відсутність на запчастинах певного маркування - це вина виробника товарів, а не продавця.

З фотоматеріалів, на які посилався представник позивача, вбачається, що поряд з продукцією - запчастини до автомобілів, є паперові етикетки, які містять інформацію про назву товару, його ціну та назву підприємства-реалізатора товару - ПАТ «Херсон-Авто».

Крім вищевказаних фотоматеріалів в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані суду інші належні доказі, які б спростовували твердження відповідача про відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про автозапчастини, які реалізовувались позивачем, чи підтвердили б факт наявності повної інформації про товари в частині визначення дати виготовлення та/або найменування і місцезнаходження їх виробника.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог ст.14 та ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» та 27 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, є правомірними.

Відповідно до п.4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1177, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що Інспекція запрошувала представника ПАТ «Херсон-Авто» на розгляд справи про накладення адміністративно-господарських санкцій, призначеної на 09.04.2013 року, 16.08.2013 року та 16.09.2013 року, про що свідчать акт перевірки від 22.03.2013 року №00000127, повідомлення від 19.07.2013 року та телефонограма від 06.09.2013 року. Однак, жодного разу представник ПАТ «Херсон-Авто» не з'явився на розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач зробив всі необхідні дії для розгляду питання про накладення штрафу за участю представника позивача, але оскільки позивач не забезпечив явку свого представника та не надав жодного клопотання про відкладення розгляду цього питання, відповідач правомірно прийняв постанову від 16.09.2013 року №159 без представника ПАТ «Херсон-Авто».

Щодо твердження позивача про завишення Інспекцією в постанові №159 суми штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до листа Державної інспекції з контролю за цінами від 21.07.2010 року №200-5-23/4223, визначення терміну "партія товару" надано Державним стандартом України (ДСТУ) 3993-2000 "Товарознавство. Термін та визначення", партія товару - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом (товарно-транспортною накладною, накладною на відпуск товару тощо).

Згідно до наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної митної служби України від 25.03.2004 року №34/212 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного перевізника» партія товару: товари, які переміщуються на адресу одного одержувача за одним перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо).

Таким чином, дослідивши додаток №7 до акта перевірки №00000127 та розрахунки, колегія суддів прийшла до висновку, що Інспекцією було правомірно розраховано розмір штрафних санкцій.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Херсон-Авто» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: А.Г. Федусик Н.В. Вербицька