Ухвала суду № 38488230, 30.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року справа №П/805/45/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання: Єгоровій К.М.

за участю представників:

від позивача: Стельник Д.В. - за дов. від 6 січня 2014 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове

Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 17 березня 2014 року (повний текст складений та підписаний

22 березня 2014 року)

по адміністративній справі № П/805/45/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове

Донецької області

до Державного підприємства «Селидіввугілля»

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат

на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 254424 грн.

38 коп., -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року частково задоволені позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області (надалі управління, позивач) до Державного підприємства «Селидіввугілля» (надалі підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 254424 грн. 38 коп., внаслідок чого стягнуто з підприємства на користь управління заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період липень-грудень 2013 року на суму 246636 грн. 11 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (арк. справи 44-45).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, необ'єктивність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 197-199).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Селидівської міської ради, має ідентифікаційний код 33426253, зареєстроване управлінням, як платник внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, датою реєстрації та видачі повідомлення зазначено 24 червня 2005 року, є страхувальником в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4 (надалі Закон України 1058).

Як вбачається з розрахунку суми позову, станом на момент звернення до суду із даним позовом, відповідач за має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту „а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком 1). Вказана заборгованість утворилась у зв'язку із несвоєчасною сплатою у повному обсязі витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій за період липень-грудень 2013 року на суму 254424 грн. 38 коп.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 липня 2013 року у справі № 805/5233/13 відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Селидівввугілля" до Управління Пенсійного фонду у м. Селидове Донецької області про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) в частині включення до розрахунків осіб, що набули право на пільгову пенсію до 1 січня 2004 року та в частині включення до розрахунку доплат, надбавок і підвищень, що призначені відповідно до законодавства України та виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 липня 2013 року у справі № 805/5233/13. Позов Державного підприємства "Селидівввугілля" до Управління Пенсійного фонду у м. Селидове Донецької області задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними та скасовано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Управління Пенсійного фонду у м. Селидове Донецької області від 4 січня 2013 року № 02-59/36, № 02-59/37, 3 02-59/40, № 02-59/42; від 8 січня 2013 року № 02-59/272; від 3 січня 2013 року № 02-59/3191; від 4 лютого 2013 року № 02-75/301, № 02-75/300, № 02-75/434, № 02-75/303, № 02-75/431, № 02-75/430, № 02-75/533; від 4 березня 2013 року № 02-75/906, в частині суми 4184 грн. 96 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно описової частини постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року у справі № 805/5233/13 суд, з урахуванням висновків судово-економічної експертизи відповідачем не доведена правомірність прийняття вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Управління в частині суми 4184 грн. 96 коп., також судом встановлено, що розбіжності між даними експертного дослідження та розрахунками управління на 2013 рік склалися внаслідок включення управлінням до розрахунків від 4 січня 2013 року № 02-59/41, від 4 січня 2013 року № 02-59/38, від 8 січня 2013 року № 02-59/271, від 8 січня 2013 року № 61/02, витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 1 січня 2004 року у розмірі 4184 грн. 96 коп.

Колегія суддів зазначає, що відшкодування заявлених до стягнення сум встановлено для платників, зазначених наведеним Законом, та пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року №21-1 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі Інструкція № 21-1).

Суть спору полягає в наявності, чи відсутності підстав для стягнення заявлених сум.

Право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, крім робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, передбачено частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України 1058, Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Розділом 6 Інструкції № 21-1.

Пунктом 6.4. зазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, згідно додатків 6 та 7 до Інструкції.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що позивачем направлялись відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у терміни та за вимогами зазначеними Інструкцію. Пунктом 6.8 якої передбачена щомісячна до 25-го числа сплата (внесення) коштів зазначених в повідомлені. Добровільна сплата відповідачем не здійснена.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1.

За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

За вимогами частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року у справі № 805/5233/13, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про часткове задоволення вимог з урахуванням неправомірності виставлених розрахунків витрат по громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у загальній сумі 7788 грн. 27 коп.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 18, 41, 100, 185, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року по справі № П/805/45/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року по справі № П/805/45/14 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 квітня 2014 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 30 квітня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко