Ухвала суду № 38488166, 30.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року справа №812/9597/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року по адміністративній справі №812/9597/13-а за позовом державного підприємства «Антрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування вимоги № Ю-1У від 05 листопада 2013 року про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив скасувати вимогу № Ю-1У від 05 листопада 2013 року про сплату боргу.

В обґрунтування позову зазначив, що поточні нарахування єдиного внеску за липень - вересень місяць 2013 року сплачені позивачем в повному обсязі. Відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску за січень - червень місяць 2013 року встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Тому станом на дату винесення вимоги - 05.11.2013 року заборгованість з єдиного внеску, яка підлягає сплаті за «Антрацит» в умовах порушення справи про банкрутство відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», - відсутня.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року позов задоволено.

Скасовано вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № Ю-1У від 05 листопада 2013 року про сплату боргу в сумі 1086038,53 грн.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що суми коштів, які надходять від платника, спрямовуються на погашення боргу в порядку календарної черговості його виникнення, незалежно від визначення платником цільового призначення цих коштів.

Дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, тому не може поширюватися на недоїмку, складовою частиною якої є нарахований єдиний внесок на виплачену заробітну плату.

Строк виконання зобов'язань по сплаті єдиного внеску виник у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення в дію мораторію, встановлені ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», обмеження на виконання цих зобов'язань не поширюється.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП «Антрацит» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради 30.04.2012 року за реєстраційним номером 13791070029000021 (а.с.12). Позивач взятий на облік як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09 січня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство відносно позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

ДП "Антрацит", як платником страхових внесків, подано звіти про суми нарахованого єдиного внеску 08.08.2013 - за липень 2013 року, 10.09.2013 - за серпень 2013 року, 09.10.2013 - за вересень 2013 року (а.с. 9-11, 17-21, 31-35).

Платіжними дорученнями від 21.08.2013 № № 2272, 2273, від 20.09.2013 № 34 на загальну суму 583101,20 грн. ДП "Антрацит" сплачено єдиний внесок за липень 2013 року, серпень 2013 року; платіжними дорученнями від 16.08.2013 № № 2225, 2226, від 21 серпня 2013 року №№ 2289, 2290, від 13 вересня 2013 року № №2545, 2546, від 27 вересня 2013 №№2704, 2706, від 04 листопада 2013 року №38 на загальну суму 738948,52 грн. ДП "Антрацит" сплачено єдиний внесок за вересень 2013 року платіжними дорученнями від 24 жовтня 2013 року №2985, 2984, від 31 жовтня 2013 року №3085, 3086 на загальну суму 596255,11 грн., про що зазначено в графі "Призначення платежу" (а.с. 14-16, 22-30, 36-39).

Згідно з карткою особового рахунку станом на 04.11.2013 за позивачем рахується заборгованість (недоїмка) в сумі 1086038,53грн. (арк. справи 65-70).

Сплачені позивачем суми єдиного внеску за липень, серпень та вересень 2013 року зараховувалися УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, де позивач перебував на обліку як платник страхових внесків, за попередні звітні періоди в порядку календарної черговості. Вказана обставина підтверджується карткою особового рахунку (а.с.65-70) та не заперечується сторонами.

06 листопада 2013 року СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено вимогу № Ю-1У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 1086038,53 грн., яка виникла станом на 04 листопада 2013 року (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року по справі №812/8085/13-а встановлено відсутність заборгованості за сплати єдиного внеску ДП «Антрацит» за лютий - червень 2013 року та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі №Ю-788 від 06 серпня 2013 року щодо сплати недоїмки. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 20132013 року (а.с.88-96).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464 (далі Закон №2464).

Право податкового органу на надіслання вимоги про сплату, зокрема, недоїмки встановлене частиною четвертою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI). Нормами цієї ж статті передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-12 (далі - Закон № 2343) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Порушення справи про банкрутство розділило цю заборгованість на два різновиди: конкурсну та поточну заборгованість.

З огляду на зазначене, починаючи з 9 січня 2013 року, погашення конкурсної кредиторської заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство здійснюється в межах процедури банкрутства, погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за загальною процедурою.

Відповідно до положень частини першої статті 19 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до частини третьої цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Частиною шостою статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав у відповідача для прийняття вимоги № Ю-1У від 05 листопада 2013 року про сплату боргу.

За таких обставин судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року по адміністративній справі №812/9597/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року по адміністративній справі №812/9597/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді В.А. Шальєва

М.В. Бишов