Постанова № 38486440, 30.04.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2014 року Справа № 904/7289/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Пахучин М.Б.

представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_2, представник, дов. № 3-295140314 від 14.03.14

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2013 р. у справі № 904/7289/13

за позовом Прокурора Красногвардійського райлну м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ та комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Дніпропетровськ

про стягнення 11 304 грн. 78 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2013р. ( суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради суму основного боргу в розмірі 11 304,78 грн. ,судовий збір у сумі 1 720,50грн.

Рішення суду мотивоване невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії та відсутністю доказів погашення заборгованості.

Не погодившись з рішенням суду Відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 22.11.2013року та прийняти нове, яким відмовити позивачу повністю.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що у відповідності до довідки від 11.03.2014р., яка видана головою ОСББ «Леваневский» заборгованості у нього перед позивачем не існує, оскільки відповідач не мала технічної можливості користуватись послугою КП теплових мереж «Теплоенерго» з теплопостачання, так як приміщення відповідача було відрізане від опалення. відповідач не була повідомлена належним чином про розгляд даної справи. Акти здачі-приймання теплової енергії не підписані відповідачем, а тому не можуть розцінюватися як належний доказ прийняття теплової енергії.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що згідно довідки голови об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леваневський» відповідач в період з жовтня 2007 року по березень 2014 року не одержував теплову енергію від КП «Теплоенерго», у зв'язку з відключенням від системи теплопостачання з 2007 року. Просить рішення апеляційну скаргу задовольнити.

На питання суду щодо укладання між сторонами 25.06.2011р. договору на постачання теплової енергії, та часткового його виконання відповідачем, пояснити нічого не зміг. Будь-яких інших доказів неотримання відповідачем теплової енергії, крім довідки ОСББ «Леваневський», відповідач не має.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представник у судовому засіданні зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Довідка ОСББ, надана відповідачем, складена 22.11.2013р. ,після прийняття рішення господарським судом. В самій довідці не зазначено ні дати від'єднання від системи опалення, ні причин з яких відбулося відключення, не має документа складеного і підписаного між двома сторонами тобто ніяких фактів, що свідчать про відключення від системи централізованого опалення. Відключення від централізованої системи опалення регулюється «Правилами надання населенню послуг центрального опалення, водопостачання і водовідведення…», затверджених постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2013р. та «Порядком відключення окремих житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005р. Дані нормативні акти вимагають здійснення відповідних дій, як особою, яка бажає відключитися так і інших відповідних осіб. Після здійснення всіх необхідних дій за участю власника будинку, представника монтажної організації, представника виконавця послуг з ЦО та власника квартири складається Акт про відключення встановленої форми, який є підставою для припинення нарахування плати. Жодних актів за участю позивача та відповідача не складалося. Відповідач не звертався до відповідача про розірвання, укладеного між сторонами договору. Договір виконувався відповідачем добросовісно до 28.05.2012р. Просять рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

25.06.2011р. між КП «Теплоенерго» і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено договір № 1361 про постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 2.1. Договору, підприємство бере зобов'язання виробляти та постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити Позивачу її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбаченими цим Договором.

Згідно п. 3.1. Договору Постачальник надає Споживачу теплову енергію в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору за адресою: вул.Леваневського, 10, м.Дніпропетровськ(п. 6.2 Договору).

Облік споживання теплової енергії Споживачем здійснюється розрахунковим способом ( п.3.2 Договору).

Згідно п.6.7 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується Акт здачі- приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною Сторонами в Додатку №3 Договору. Підписаний Акт здачі- приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п.4.2.2,6.10 Договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку Споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії.

У відповідності до п.6.8 Договору, споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити Теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80% від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою Додатком №1 до цього Договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який від сплачується.

Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту енергію впродовж 5 календарних діб після одержання рахунку від Теплопостачального підприємства, яке зобов'язане направити його Споживачу не пізніше 10 календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з Актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів ( п.6.9 Договору).

Сторони, підписавши цей Договір, домовились, що факт отримання Споживачем Акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання Теплопостачальним підприємством протягом 5 календарних діб, з моменту отримання, підписаного Споживачем Акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для Теплопостачального підприємства вважати Акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним з боку Споживача ( п.6.10 Договору).

Цей Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 25.06.14р., а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором ( п. 11.1 Договору).

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору позивачем протягом жовтня 2012р. - квітня 2013р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 11 304,78грн.

Факт поставки підтверджується актами здачі - приймання теплової енергії за Договором та рахунками за теплову енергію (а.с.21-27), рапортами щодо роботи котелень теплового району №9 за період з жовтня 2012р. по квітень 2013р., актами використання теплової енергії за спірний період.

Відповідач вартість отриманої теплової енергії не сплатив. Докази оплати відсутні.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки матеріалами справи доведено порушення відповідачем обов'язку за договором щодо оплати отриманої в період з жовтня 2012р. по квітень 2013р. теплової енергії на суму 11 304,78 грн., то господарський суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним та наступним.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.32, 46, 91) ухвали направлені на адресу відповідача поверталися за закінченням терміну зберігання, що колегія суддів розцінює як небажання відповідача отримувати кореспонденцію.

Оскільки судом приймалися належні та достатні заходи, щодо повідомлення відповідача про час, місце і день засідання то судом не допущено порушення норм процесуального права.

Надана відповідачем довідка ОСББ про відключення відповідача від центрального опалення і неотримання ним послуг від позивача з жовтня 2007 року по березень 2014 року не приймається судом до уваги, оскільки не є належним та достатнім доказом та суперечить матеріалам справи. Так в довідки зазначено, що з жовтня 2007 року по березень 2014р. відповідач не отримував теплову енергію від позивача. Однак 25.06.2011р. відповідач уклала з позивачем договір на постачання теплової енергії. Факт отримання відповідачем теплової енергії підтверджується здійсненням оплат. Згідно наданих позивачем виписок з банку та платіжних доручень останній платіж відповідачем було здійснено 28.05.2012р.

У зв'язку з вищенаведеним апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2013 р. у справі № 904/7289/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 30.04.2014р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.В. Чоха

___ Л.О.Чимбар