Рішення № 38486333, 30.04.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 квітня 2014 року Справа № 913/463/14

Провадження №9/913/463/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія «Енергоресурс", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутський шлях", м. Луганськ

про стягнення 273179 грн. 42 коп.

суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.,

в присутності представників:

від позивача – не прибув,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ та комісійну винагороду в розмірі 227669,57 грн., інфляційних втрат – 1232,54 грн., 3% річних – 5140,36 грн., пені – 23200,08 грн. та штрафу – 15936,87 грн., разом – 273179,42 грн., за договором № ЕР 11-0263ЛО від 12.11.12.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням розглянути справу без його участі, яке судом задовольняється.

Вимоги позивача ґрунтуються на укладеному з відповідачем договорі комісії на постачання природного газу, за яким відповідач зобов’язався доручити, а позивач зобов’язався укласти за винагороду від свого імені за рахунок відповідача договори купівлі (поставки) останньому в 2013 році природного газу.

Відповідно до актів приймання-передачі об’ємів природного газу, складених сторонами, сума комісійної винагороди склала 3116,21 грн.

Відповідач порушив грошове зобов’язання, станом на 11.02.14 за ним обліковується заборгованість за газ в розмірі 227383,73 грн. та заборгованість з комерційної винагороди в сумі 285,84 грн. за серпень 2013 року, разом – 227669,57 грн.

За цією умовою п. 6.1 договору відповідачу нарахована пеня в сумі 23200,08 грн. та штраф – 15936,87 грн.

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні втрати в розмірі 1232,54 грн. та 3% річних – 5140,36 грн.

Відповідач, ТОВ "Бахмутський шлях", відзив на позовну заяву не надав, участь у судовому засіданні не взяв, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд, враховуючи наявність у справ доказів, достатніх для розгляду спору по суті, на підставі ст. 75 ГПК України, вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Спір виник через невиконання відповідачем грошового зобов’язання за договором комісії.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір комісії № ЕР 11-0263ЛО від 12.11.12 (а.с. 9 – 10) на постачання природного газу, за яким відповідач (комітент) зобов’язався доручити, а позивач (комісіонер) зобов’язався укласти за винагороду від свого імені за рахунок відповідача договори купівлі (поставки) останньому в 2013 році природного газу.

Відповідно до актів приймання-передачі об’ємів природного газу, складених сторонами (а.с. 11 – 17), відповідач спожив за період з січня по серпень 2013 року 65,412 тис. куб. м. природного газу на суму 280089,40 грн., при цьому сума комісійної винагороди згідно з актами виконаних робіт за цей період (а.с. 18 – 23) склала 3116,21 грн.

Згідно з п. 5.1.1 договору відповідач мав перерахувати кошти, необхідні для виконання позивачем своїх зобов’язань, наступним чином:

- 30% коштів згідно із заявленим лімітом на поточне споживання – не пізніше 25 числа місяця, що передує звітному,

- 40% - не пізніше 15 числа місяця споживання,

- остаточний розрахунок – до 25 числа місяця споживання в розмірі 30% вартості газу та 100% комісійної винагороди.

Згідно з договором (п.п. 3.10, 3.11) кількість газу, яка передається відповідачу у відповідному місяці, має оформлюватися актами приймання-передачі до 10 числа місяця наступного за звітним. Ці акти є підставою для остаточних розрахунків за надані послуги та компенсації витрат, понесених позивачем у зв’язку з виконанням своїх зобов’язань.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Як вбачається зі змісту договору, він є змішаним (ч. 2 ст. 628 ЦК України), оскільки крім умов комісії містить й умови договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак відповідач порушив грошове зобов’язання, станом на 11.02.14 за ним обліковується заборгованість за газ в розмірі 227383,73 грн. та заборгованість з комерційної винагороди в сумі 285,84 грн. за серпень 2013 року, разом – 227669,57 грн.

Умовою п. 6.1 договору передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла а період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу або вартості невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів відповідач має сплатити штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

За цією умовою відповідачу нарахована пеня в сумі 23200,08 грн. та штраф – 15936,87 грн.

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні втрати в розмірі 1232,54 грн. та 3% річних – 5140,36 грн.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність заявленого боргу відповідача та штрафних санкцій, інфляційних втрат та річних відсотків у заявленому розмірі, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмутський шлях", 91042, м. Луганськ, кв-л 50 лєт Октября, буд. 22-б, код 34870887, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія "Енергоресурс", 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, буд. 31, код 32942755, заборгованість за поставлений природний газ та комісійну винагороду в розмірі 227669,57 грн., інфляційні втрати – 1232,54 грн., 3% річних – 5140,36 грн., пеню – 23200,08 грн. та штраф – 15936,87 грн., разом – 273179,42 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору – 5463,59 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 30.04.14.

Суддя А.Г. Ворожцов