Рішення № 38486204, 22.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.2014 Справа № 905/1626/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Татькові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», м. Макіївка Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм», м. Донецьк

про стягнення 19084, 71грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», м. Макіївка Донецька область звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм», м. Донецьк заборгованості у розмірі 18084,71грн. та разової неустойки у розмірі 1000,00грн. (Усього 19084, 71грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №53715 від 10.08.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію додаткової угоди №б/н від 14.06.2013р., копії накладних-рахунків, копію акту звірки розрахунків за період з 01.10.2013р. по 05.02.2014р.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження.

Обізнаність відповідача про судовий розгляд підтверджується поштовими повідомленнями про вручення процесуальних документів, які наявні у матеріалах справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ :

10 серпня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайм» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №53715, згідно умов якого продавець зобов’язався передати у власність товар, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

Продавець зобов’язується доставити та передати у власність покупця, у відповідності до його заявки (заявка передається за допомогою зв’язку (телефон, факс) або шляхом усного замовлення) товари народного споживання, у подальшому іменуємий «товар». Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору по узгодженій ціні, яка вказана у накладній, яка є невід’ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013р. (п. 9.1 Договору).

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар за накладними №2508615 від 19.11.2013р., №2508743 від 19.11.2013р., №2510984 від 20.11.2013р., №2511002 від 20.11.2013р., №2511740 від 20.11.2013р., №2515605 від 22.11.2013р., №2518107 від 23.11.2013р., №2518983 від 23.11.2013р., №2520334 від 26.11.2013р., №2521041 від 26.11.2013р., №2522496 від 27.11.2013р., №2523044 від 27.11.2013р., №2527047 від 29.11.2013р., №2530048 від 30.11.2013р., №2530828 від 30.11.2013р., 2532386 від 03.12.2013р., 2532524 від 03.12.2013р., №2534296 від 04.12.2013р., №2534633 від 04.12.2013р., 2534643 від 04.12.2013р., №2541436 від 07.12.2013р., 2544539 від 10.12.2013р., №2546690 від 11.12.2013р., №2546694 від 11.12.2013р., №2547333 від 11.12.2013р., №2554662 від 14.12.2013р. на загальну суму 18523,39грн.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані та скріплені печатками обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Згідно з п. 4.2 додаткової угоди від 14.06.2013р. до вказаного договору сторони погодили наступні умови, розрахунок за проданий товар покупець здійснює у безготівковій формі. Покупець зобов’язаний сплатити поставлену продукцію на умовах відстрочки платежу на двадцять один календарний день з моменту поставки відповідної партії товару.

Але відповідач, здійснив лише часткову оплату отриманого товару тільки по накладній №2508615 у сумі 438,68грн., де за даною накладною борг складає 112,07грн. Решта накладних залишились відповідачем не сплаченими.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості за вищевказаними накладними складає 18084,71грн., що підтверджується актом звірки заборгованості між сторонами за період з 01.10.2013 по 05.02.2014р. та матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 1000,00грн. неустойки, а саме штрафу. Згідно з умовами п.6.3 договору за прострочку платежу який перевищує тридцять календарних днів, покупець сплачує продавцю разову неустойку у розмірі 1000,00грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З огляду на вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1000,00грн. неустойки за прострочення виконання зобов’язання підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 193 ГПК України ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь», м. Макіївка Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм», м. Донецьк про заборгованості у розмірі 18084,71грн. та неустойки у розмірі 1000,00грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайм» (83004, м. Донецьк, пр. Київський, 2, код ЄДРПОУ 23187700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (86123, Донецька область, м. Макіївка, вул. Тайгова, б. 1К, прим. 1, код ЄДРПОУ 30936954, МФО 300614) заборгованість у розмірі 18084,71грн., неустойки у розмірі 1000,00грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 22.04.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2014р.

Суддя Л.Д. Подколзіна