Постанова № 38484863, 30.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 квітня 2014 р. №820/5178/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Ящикової І.С., відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" про стягнення податкового боргу ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" , в якому просить суд, з урахуванням уточнень, стягнути з ТОВ "Українська ливарна компанія" на користь державного бюджету України суму 956765,96 грн. за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують та готівки, що йому належить, на р/р 34120999700009 УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Харкова банк ГУДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999701, МФО 851011 з розрахункових рахунків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" перебуває на податковому обліку як платник податків в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області. На теперішній час за відповідачем лічиться заборгованість перед бюджетом у сумі 956765,96 грн., що виникла внаслідок несплати в установлений строк зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, самостійно визначених платником податку у декларації. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, причини неявки суду не повідомив, заперечень та клопотань не надав.

Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, заяву позивача про розгляд справи без його участі, враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" (код ЄДРПОУ 32759676) зареєстрований за юридичною адресою: 61089, м. Харків, проспект Московський, б. 277 та перебуває на обліку як платник податків в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 11.12.2003 року, згідно довідки наявної в матеріалах справи.

Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з орендної плати за землю у сумі 956765,96 грн.

Щодо підстав виникнення заборгованості з орендної плати за землю судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були подані до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкові декларації з плати за землю:

-9003884672, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності за 2013 рік в загальній сумі 2751475 грн. з щомісячним платежем у розмірі січень -229289,62 грн., лютий - червень 229289,58 грн., липень - 229290 грн., серпень-грудень -229289,58 грн.;

-9001287698, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності за 2014 рік в загальній сумі 2751475 грн. з щомісячним платежем у розмірі січень -229289,6 грн. та лютий - грудень 229289,5 грн.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. ( п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

В порушення зазначеної норми та відповідно до звітних і облікових даних Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідно до даних облікової картки) відповідач має узгоджені податкові зобов'язання по орендній платі за землю, не сплачені у встановлений строк за період жовтень-грудень 2013 року та січень-лютий 2014 року, всього у сумі 1146387,6 грн.

Частково сума заборгованості була сплачена у розмірі 191120,64 грн.

Судом встановлено, що внаслідок несвоєчасної сплати податків та обов'язкових платежів, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України підприємству нарахована пеня в сумі 1499,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку, наявною в матеріалах справи.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю у сумі 956765,96 грн., який на теперішній час залишається не сплаченим.

З матеріалів справи, вбачається, що Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога №234-15 від 05.11.2013 року, яка вручена відповідачу 11.11.2013 року.

Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов'язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов'язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. В разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов'язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану "новоутворену суму податкового боргу " і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаної податкової вимоги до суду не подано.

Судом встановлено, що майно платника податку, зазначене в акту опису №3 від 02.12.2013 року, знаходиться в податковій заставі, згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №42800539.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України внаслідок втрати податковою вимогою юридичної дії внаслідок оскарження винесеного контролюючим органом правового акту індивідуальної дії в судовому або позасудовому порядку або доказів відсутності податкового обов'язку внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Таким чином, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" рахується заборгованість у сумі 956765,96 грн., яка підтверджується приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 956765,96 грн. не сплатив.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" заборгованості з орендної плати за землю у сумі 956765,96 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8-14, 35, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" (61089, м. Харків, проспект Московський, б. 277, код ЄДРПОУ 32759676) відкритих у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Державного бюджету України (р/р 34120999700009, отримувач - УДКСУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код 37999701, банк отримувача - ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) суму коштів за податковим боргом з орендної плати за землю у розмірі 956765.96 грн. (дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 96 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30.04.2014 року.

Суддя Волошин Д.А.