Рішення № 384845, 22.01.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.07 р. Справа № 45/336

запозовом: Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”, ЄДРПОУ2598706, м.Макіївка

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, ЄДРПОУ 32363486, м.Краснодон

до відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, ЄДРПОУ 00191164, м.Донецьк

про стягнення 1 331 грн. 10 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

При секретарі судового засідання Івашури О.А.

Представники:

Від позивача: Ахметова Н.В. – нач.прет.поз.бюро юр.відділу

Від відповідача 1: Федулова І.Д. – вед. юриск.

Від відповідача 2: Жукова А.Г.- юриск.

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс”, м. Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, м. Краснодон та до відповідача 2 Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м. Донецьк, про стягнення недостачі вугільного концентрату у вигляді збитків у сумі 1 331 грн. 10 коп.

Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України в поясненнях до позовної заяви б/н від 16.01.2007р. конкретизував позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1 недостачу вугільного концентрату у вигляді збитків у сумі 1 331 грн. 10 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність факту недостачі під час приймання вантажу, який зафіксований актом №227/п від 17.04.2006р., договір купівлі-продажу №263/12846 від 31.03.2006р. та претензію

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву №953 від 13.12.2006р. проти позовних вимог заперечує.

В підтвердження своїх заперечень, відповідач 1 стверджує про те, що загальна вага вантажу визначається відправником шляхом зважування. В даному випадку було зважування на електронних вагах, про що було зазначено у перевізних документах із приміткою про тип вагів.

Як стверджує відповідач 1, погрузка вугільного концентрату здійснювалась на електронних вагах, які пройшли клеймування 10.01.2006р. та перевірку 05.04.2006р.

Також, Відкрите акціонерне товариство „Краснодонвугілля”, м. Краснодон посилається на здійснення всіх необхідних дій для збереження і доставки товару - вугільного концентрату у залізничних вагонах та присутність при завантаженні вагонів робітників охоронного підприємства ПП „Безопасность”, в обов’язки яких покладено недопущення розкрадання вантажу із залізничних вагонів.

Одночасно, відповідач 1 стверджує про відсутність договірних взаємовідносин з позивачем за цим позовом та відповідачем 2, тому просить відмовити в задоволенні вимог позивача.

Відповідач 2 надав суду відзив на позовну заяву №17/25 від 22.12.2006р., відповідно до якого позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”, м. Макіївка не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні.

В обґрунтування своїх доводів відповідач 2 стверджує, що відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (П-6) відправник вантажу зобов’язаний забезпечити точне визначення кількості відвантаженої продукції, чітке та ясне оформлення відправних та розрахункових документів, відповідність зазначених в них даних про кількість продукції фактично відвантаженій кількості.

Оскільки, на думку відповідача 2, він не міг приймати участі у відвантаженні продукції або вплинути на правильність оформлення документів, підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлене наступне:

31.03.2006р. між позивачем - Закритим акціонерним товариством „Макіївкокс”, м. Макіївка та відповідачем 2 - Відкритим акціонерним товариством „Донецький металургійний завод”, м. Донецьк був укладений договір №263/12846.

За умовами цього договору відповідач 2 повинен передати позивачу вугільну продукцію, номенклатура, кількість, ціна строки та умови поставки узгоджуються сторонами у вигляді додаткових угод, які є невід’ємною частиною даного договору.

В свою чергу, позивач повинен прийняти та сплатити вартість поставленої продукції.

В додатковій угоді №1 від 31.03.2006р., яка підписана між позивачем та відповідачем 2, було передбачено, що відповідач 2 за цим позовом у квітні 2006р. зобов’язаний поставити, а позивач прийняти та сплатити вугільний концентрат, в тому числі:

- марки К у кількості 1 100тон. (400 тон в опціоні) по ціні 407 грн./тону (без ПДВ) на умовах СРТ ст.Покупця (Інкотермс 2000р.);

- марки Ж у кількості 25 100 тон (1 000 тон в опціоні) по ціні 435 грн. 00 коп. (без ПДВ) на умовах СРТ ст.Покупця (Інкотермс 2000р.);

- марки Г у кількості 600 тон (100 тон в опціоні) по ціні 350 грн. 00 коп. (без ПДВ) на умовах СРТ ст.Покупця (Інкотермс 2000р.).

Договором було визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем (позивачем за цим позовом) шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця (відповідача 2) в строки, обумовлені сторонами в додаткових угодах (р.3 договору №263/12846 від 31.03.2006р.)

Зазначеною вище додатковою угодою №1 від 31.03.2005р. п. 2 було передбачено, що позивач повинен розрахуватись за поставлений відповідачем 2 товар, шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок відповідача 2 протягом 30 банківських днів з дати виписання рахунку.

Виставлена платіжна вимога – доручення №2909D6 від 30.04.2006р. позивачем була сплачена.

На виконання умов договору №263/12846 від 31.03.2006р. 15.04.2006р. залізницею до перевезення були прийняті шість вагонів, в тому числі і вагони під №65353674 та №66567512 для перевезення насипом вугільного концентрату марки Ж 0-100 належність УЗ-22 вагою 403 500 кг.

Вантажовідправником спірних вагонів є Відкрите акціонерне товариство „Краснодонвугілля”, м. Краснодон – відповідач 1, а вантажоотримувачем є Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс”, м. Макіївка, що відображено у залізничній накладній №48027434.

При дослідженні наявної в матеріалах справи залізничної накладної було встановлено, що вантаж був виданий вантажоотримувачу 17.04.2006р., про що свідчить відповідна відмітка.

17.04.2006р. Закритим акціонерним товариством „Макіївкокс” був складений акт про приймання продукції по кількості №227/п, яким був встановлений факт недостачі у кількості 2 400 кг в результаті недостатнього навантаження вагонів вантажовідправником.

Після виявлення недостачі приймання вантажу було призупинене та направлена телеграма на адресу вантажовідправника (відповідача 1) з проханням прибути представнику для спільного приймання вантажу по кількості 19.04.2006р. о 10-00 год.

Причиною виклику представника відповідача 1 в телеграмі було зазначене виявлення недовантаження по накладній 48027434.

Проте в призначений час представник вантажовідправника для спільного приймання вантажу не з’явився, тому 19.04.2006р. позивачем був складений акт №227 від 19.04.2006р. про приймання продукції по кількості.

Згідно з даним актом кількість недостаючої продукції складає 3 900 кг.

Відповідно до акту №227 від 19.04.2006р. про вагу тари було виявлено, що встановлена вага не відповідала вазі вагонів (тари), яка зазначена в залізничній накладній.

Зокрема, вагон №65353674 згідно із залізничною накладною №48027434 фактична вага бруто при зважуванні складає 87 900 тон, фактична вага тари при зважуванні складає 21 500 тон, вага нето становить 66 400 тон; вагон №66567512, який прибув по залізничній накладній №48027434 має фактичну вагу бруто при зважуванні – 87 400 тон., фактична вага тари при зважуванні становить 22 700 тон., вага нето складає 64 700 тон.

Зважування здійснювалось на справних 150 тоних вагах, перевірених органами Держстандарту 24.11.2005р., про що свідчить відповідний запис.

Позивачем на адреси відповідача 1 та відповідача 2 були направлені претензії №07-2437 від 12.07.2006р., які з боку останніх залишені без задоволення.

За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення недостачі вугільного концентрату у вигляді збитків у сумі 1 331 грн. 10 коп.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

На виконання умов договору №263/12846 від 31.03.2006р. 15.04.2006р. залізницею до перевезення були прийняті шість вагонів, в тому числі і вагони під №65353674 та №66567512 для перевезення насипом вугільного концентрату марки Ж 0-100 належність УЗ-22 вагою 403 500 кг.

У перевізних документах вантажовідправником спірних вагонів є Відкрите акціонерне товариство „Краснодонвугілля”, м. Краснодон – відповідач 1

Вантажоотримувачем вугільного концентрату є Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс”, м. Макіївка.

Дані факти відображені у залізничній накладній №48027434.

Залізницею вагони були прийняті до перевезення на підставі ж/д накладної.

Факт надходження даних вагонів підтверджується відміткою про прибуття їх на станцію призначення.

Згідно з даною накладною вугільний концентрат був прийнятий до перевезення з вагою нетто 403 500 кг.

За змістом п. 5 Наказу Міністерства транспорту України „Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів” №861/5082 від 21.11.2000р. загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах.

Маса вантажу визначається відправником.

Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05.04.2004 N 279.

З урахуванням зазначеного, господарським судом встановлено, що загальна маса вантажу повинна визначатись зважуванням.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 пояснив, що ГОФ „Самсонівська”, яка є прийомоздавальником вантажу та багажу, зазначила вагу тари в залізничній накладній згідно з відміткою, зазначеної на вагонах заводом виготовлювачем.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що під час завантаження вагонів, вантажовідправником не було здійснене зважування тари.

За змістом ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Під час приймання вантажу по кількості була виявлена недостача у кількості 2 400 тон.

Даний факт підтверджується актами №227/п від 17.04.2006р. про приймання продукції по кількості, №227 від 19.04.2006р. про приймання продукції по кількості та №227 від 19.04.2006р. про вагу тари.

Господарський суд вважає правомірним проведення процесу приймання продукції без представника вантажовідправника, який всупереч вимогам Инструкції про приймання продукції виробничо – технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (яка затверджена Держарбітражем СРСР за N П-6 от 15.06.1965) у призначений час на виклик вантажоотримувача не прибув.

Господарським судом приймаються твердження позивача в тій частині, що за період експлуатації вагонів у вагони можуть вноситись зміни, зокрема ремонт, заміна колесних пар), що може вплинути на загальну вагу вагону.

Оскільки у відповідності із ст.24 Статуту залізниць України саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, господарський суд дійшов до висновку про правомірність заявлених вимог позивача про стягнення з відповідача 1 недостачі вугільного концентрату у вигляді збитків у сумі 1 331 грн. 10 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідачем підтверджена наявність заглиблень у вагонах, які надійшли для позивача, господарський суд вважає, що вимоги щодо стягнення з відповідача 1 недостачі вугільного концентрату у вигляді збитків у сумі 1 331 грн. 10 коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача 1 у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”, м. Макіївка, до відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, м. Краснодон та до відповідача 2 Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м. Донецьк, про стягнення недостачі вугільного концентрату у вигляді збитків у сумі 1 331 грн. 10 коп., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, м. Краснодон на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”, м. Макіївка недостачу вугільного концентрату у вигляді збитків у сумі 1 331 грн. 10 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 25.01.2007р.

Суддя Плотніцький Б.Д.