Рішення № 38484414, 29.04.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/3306/13-ц Головуючий у 1-й інст. Зубчук Інна Володимирівна

Категорія 27 Доповідач Микитюк О. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Товянської О.В., Гансецької І.А.

при секретарі Гуковій Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ПАТ КБ „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Житомирського районного суду від 17 березня 2014 року,

встановила:

19 липня 2013 року ПАТ КБ „Приватбанк" звернулося до суду із позовом про стягнення з боржника за кредитним договором ОСОБА_1 заборгованості по кредиту в розмірі 22446грн.84коп. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 24.03.2006 року він надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 4300грн.00коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Боржник кредит не повернув. Станом на 31.05.2013 року заборгованість становить 22446грн.84коп. і складається із 5998грн.96коп. заборгованості за кредитом; 14902грн.79коп. заборгованості по процентах; 500 грн. фіксованої частини штрафу та 1045грн.09коп. процентної складової штрафу.

Рішенням Житомирського районного суду від 17 березня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує на те, що строк позовної давності сплинув, оскільки після внесення останнього платежу 26.03.2009 року минуло три роки Питання строку дії кредитної картки судом не з'ясовувалось, Пам'ятка клієнта не досліджувалась.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 24.03.2006 року ОСОБА_1 подав до ЗАТ КБ „Приватбанк" заяву про відкриття карткового рахунку (тип карти НОМЕР_1) із сумою кредитного ліміту в розмірі 4300грн.00коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.10).

З Умов і правил надання банківських послуг, які є складовою частиною договору про надання банківських послуг, вбачається, що відповідачу видано платіжну картку типа VISA classic, строк дії 2 роки, базова процентна ставка 36 % річних з розрахунку 360 днів. Клієнт здійснює за допомогою картки операції з картрахунку. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки (а.с.11-14,48).

Встановлено, що за рахунком відповідача обліковується прострочена заборгованість, останній платіж здійснено 26 березня 2009 року.

За умовами укладеного між сторонами договору продовження строку дії картки після його закінчення відбувається шляхом випуску нової картки з новим строком дії. При цьому продовження строку дії картки можливе лише за наявності достатньої суми грошових коштів на рахунку (п. 3.1.3 Умов).

Проте, позивач не надав суду першої та апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що банк за відсутності на рахунку грошових коштів продовжив строк дії платіжної картки і видав на руки відповідачу картку з новим строком дії.

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки. В запереченнях на позовну заяву представник позивача зазначив доводи про наявність підстав для застосування позовної давності (а.с.61-66).

Оскільки термін повернення кредиту становив строк дії картки - 2 роки (з квітня 2006 року по березень 2008 року), останній платіж відповідач вніс 26 березня 2009 року, що свідчить про визнання боргу, то позовна давність має обчислюватися саме із 24 липня 2009 року, та сплинула на день звернення позивача із позовом. За таких обставин пропуск позовної давності є підставою для відмови в задоволенні вимог.

Рішення ухвалено із порушенням норм матеріального права, тому його належить скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів:

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Житомирського районного суду від 17 березня 2014 року і ухвалити нове рішення. Відмовити ПАТ КБ „Приватбанк" у позові до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором за пропуском позовної давності.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: