Вирок № 38483811, 29.04.2014, Апеляційний суд Житомирської області

Справа №294/116/14-к Головуючий у 1-й інст. Кондратюк Анатолій Миколайович

Категорія ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України Доповідач Шенін П. О.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого - судді Шеніна П.О.

суддів: Андрушкевича С.З., Крижанівського В.В.

з участю прокурора Лозовика А.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

секретаря Кашенко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області Борисенка С.М. на вирок Чуднівського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком затверджено угоду від 29.01.2014 року про визнання винуватості, укладену між прокурором у даному кримінальному провадженні Кідруком М.М. та обвинуваченою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонеркою, проживаючою у АДРЕСА_1, несудимою, -

та останню було засуджено:

за ст. 191 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій, строком на 1 рік 6 місяців;

за ст. 366 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій, строком на 1 рік.

Застосована ч.1 ст.70 КК України і шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 1 рік позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій, строком на 1 рік 6 місяців.

Згідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік, з покладанням на неї обов'язків у відповідності до п.п. 3 і 4 ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 не обирався.

Стягнуто із ОСОБА_1 на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 391,2 грн. для відшкодування понесених судових витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Речові докази: протокол № 8(а), рішення № 14 від 30.10.2010 року та справа № 28 особові рахунки (відомості нарахування заробітної плати та інших виплат членам комісії та залучених осіб, що працювали за угодами) Вільшанської сільської виборчої комісії, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишено при кримінальному провадженні; - грошові кошти в сумі 3769 гривень, які поміщені на депозитний рахунок Чуднівського РВ УМВС України в Житомирській області, звернуто у дохід держави.

Згідно вироку суду 1-ої інстанції, ОСОБА_1, будучи службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, знаходячись на посаді голови Вільшанської сільської виборчої комісії, достовірно знаючи, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 966 від 28 липня 2004 року «Про умови оплати праці членів виборчої комісії», членам цих комісії у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку та проведення виборів, може бути виплачена одноразова грошова винагорода, з метою заволодіння коштами державного бюджету України, всупереч вимог пункту 20 постанови Центральної виборчої комісії від 08.10.2010 № 397, згідно якого одноразова грошова винагорода членам виборчої комісії нараховується лише один раз після встановлення підсумків голосування тільки за рішенням засідання членів виборчої комісії, бажаючи уникнути такого рішення не на її користь, зловживаючи службовим становищем і знаходячись в приміщенні цієї сільради по вул. Короченська, 1 у с. Вільшанка Чуднівського району, умисно підробила офіційні документи. Вона склала протокол № 8(a) та рішення № 14 засідання Вільшанської сільської виборчої комісії від 30.10.2010 р., внісши до нього завідомо неправдиві відомості про одноголосно позитивне рішення щодо виплати цій виборчій комісії одноразової грошової допомоги, проставивши власний підпис як голови комісії і підробивши підписи її членів.

У невстановлений день листопада 2010 року, у денний час, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння коштами державного бюджету України, надала заявку на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки до Чуднівського управління Державного казначейства України. На підставі даної заявки останнім були перераховані грошові кошти у сумі 6 995 грн. 62 коп. до філії приватного акціонерного товариства комерційний банк /далі ПрАТ КБ/ «Приватбанк» у м. Чуднів для подальшої виплати членам Вільшанської сільської виборчої комісії.

Також у невстановлений день листопада 2010 року, у денний час, на прохання ОСОБА_1 до Чуднівської філії ПрАТ КБ «Приватбанк» у м. Чуднів для отримання грошових коштів звернулась ОСОБА_3, якій не було відомо про злочинні дії обвинуваченій та цільове використання коштів. ОСОБА_3 отримала грошові кошти у сумі 6 995 грн. 62 коп., призначені для виплати заробітної плати членам Вільшанської виборчої комісії згідно написаної відомості на підставі підроблених протоколу та рішення і видала ці кошти. ОСОБА_1, маючи можливість розпорядитися вищевказаними коштами, одноособово розподілила їх частину між членами цієї виборчої комісії, нарахувавши та виплативши гроші як одноразову грошову допомогу собі в сумі 990 грн., а також ОСОБА_4 - 965 грн., ОСОБА_5 - 907 грн., ОСОБА_6 - 907 грн., які про злочинні дії обвинуваченої нічого не знали.

Таким чином ОСОБА_1, будучи службовою особою, підробила протокол та рішення засідання Вільшанської сільської виборчої комісії та, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа коштами державного бюджету України в сумі 3 769 грн.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч.2 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також за ч.1 ст. 366 КК України як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

29.01.2014 року між прокурором прокуратури Чуднівського району Кідруком М.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, усіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 191 і ч.1 ст. 366 КК України, а остання у повному обсязі сформульованого обвинувачення визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також сторонами угоди визначено покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме:

за ч.2 ст. 191 КК України - 1 рік позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій, строком на один рік шість місяців;

за ч.1 ст. 366 КК України - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій, строком на один рік.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченій слід було призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій, строком на 1 рік 6 місяців, із звільненням її згідно до ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням, встановленням однорічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених п.п.3, 4 ч.1 ст. 76 КК України. Була отримана згода останньої на призначення саме цього покарання.

Не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікацію дій ОСОБА_1 та доведеність її винуватості, в апеляційній скарзі заступник прокурора Житомирській області просить вирок Чуднівського райсуду від 24.02.2014 року відносно першої скасувати у частині визначення додаткової міри покарання та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України, ч.1 ст. 366 КК України, та обрати міру покарання:

за ч.2 ст. 191 КК України - 1 рік позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій, строком на 1 рік 6 місяців;

Згідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши їй однорічний іспитовий строк. Застосувати вимоги п.п.3 і 4 ч.1 ст. 76 КК України і покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ;

за ч.1 ст. 366 КК України - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій, строком на 1 рік.

За останнім законом прокурором висловлені вимоги апеляції, у прийнятті яких було відмовлено апеляційним судом згідно до ухвали від 09.04.2014 року.

В обґрунтування своїх вимог прокурор указував, що при застосуванні статей 75-76 КК України і звільненні ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч.2 ст. 191 КК України з випробуванням суд, у порушенні вимог вищевказаної угоди, у вироку не конкретизував, що дане звільнення стосується лише основного покарання у вигляді позбавлення волі, а додаткове покарання у вигляді позбавленням права займатись певною діяльністю підлягає реальному виконанню.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав свою апеляцію, думку обвинуваченої ОСОБА_1, яка не заперечила проти цієї апеляції, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення апеляції прокурора з наступних мотивів.

Рішення суду 1-ої інстанції у частині винуватості ОСОБА_1 у вчинених кримінальних правопорушеннях та кваліфікації її дій ніким з можливих апелянтів по справі, у тому числі ні прокурором, ні обвинуваченою - не оспорюється. У вироку наведені мотиви прийнятого рішення, які колегія суддів знаходить зрозумілими і обгрунтованими.

Що стосується вирішення питання правильності призначення додаткового покарання ОСОБА_1, то колегія суддів дійшла до висновку, що суд 1-ої інстанції при визначенні остаточного покарання в обвинувальному вироку відносно ОСОБА_1, всупереч положень ст. 75 КК України та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року з наступними змінами та доповненнями, а також змістом укладеної 29.01.2014 року і затвердженої вироком угоди про визнання винуватості, не конкретизував, що дане звільнення стосується лише покарання у вигляді позбавлення волі, так як додаткове покарання у вигляді позбавленням права займатись певною діяльністю підлягає реальному виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є незастосування закону, який підлягає застосуванню.

Згідно до п.4 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Виходячи з наведеного, на думку колегії суддів, рішення суду, викладене у вироку про застосування правил ст. 75 КК України до призначеного обвинуваченій додаткового покарання, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Змінити вирок у цій частині неможливо, оскільки при задоволенні законних вимог апеляції становище обвинуваченої погіршується. Тому вирок Чуднівського райсуду від 24.02.2014 року відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, з ухваленням нового.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394, 404-405, 407, 409 і 475 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А:

Апеляцією заступника прокурора Житомирської області Борисенка С.М. задовольнити частково.

Вирок Чуднівського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2014 року із затвердженням угоди від 29.01.2014 року про визнання винуватості, укладеної між прокурором у даному кримінальному провадженні Кідруком М.М. та обвинуваченою ОСОБА_1, скасувати у частині призначення покарання.

Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191 та ч.1 ст. 366 КК України і та обрати їй міру покарання:

за ст. 366 ч.1 КК України - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій, строком на 1 рік. На підставі ст.ст. 49 п.2 ч.1 і 74 п.5 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання за останнім законом;

за ст. 191 ч.2 КК України - 1 рік позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій, строком на 1 рік 6 місяців;

Відповідно до ст.75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування призначеного їй основного покарання за ст. 191 ч.2 КК України з випробуванням та іспитовим строком 1 рік.

У відповідності до п.п. 3 і 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації у цей орган КВІ.

У решті вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченої ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію вказаного прокурора - без задоволення.

Вирок може бути оскаржений у касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через апеляційний суд Житомирської області.

Судді: