Рішення № 38483467, 28.04.2014, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________

Справа № 1512/12666/2012

Провадження № 2/520/2780/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

при секретарі - Сушко М.О., Гарнаженко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви, в редакції заяви від 17.04.2014року, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 169 800, 00доларів США у гривні, розрахованих за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення, три проценти річних у розмірі 202 291,52грн., а також судовий збір.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 08.09.2009року відповідач - ОСОБА_3 позичив у нього грошові кошти у розмірі 200 000,00доларів США, які зобов'язався повернути не пізніше 25 вересня 2009року, про що написав відповідно розписку.

Однак до теперішнього часу відповідачем не було повернуто борг у встановленій розписці термін, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

У подальшому, позивач зазначив, що після звернення до суду, відповідач - ОСОБА_3 частково здійснив погашення боргу в сумі 30 200,00доларів США, внаслідок чого, 09 листопада 2012року ним власноруч було написано розписку про визнання боргу в розмірі 169 800,00доларів США, але до цього часу заборгованість відповідачем не погашена.

У судовому засіданні 28.04.2014року представник позивача позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_3 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання повісток на адресу, зазначену у позовній заяві, яка не змінювалась, про що свідчить довідка з відділу адресно - довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, у судове засідання 28.04.2014року не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «нікого немає вдома», суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Крім того, суд зазначає, що представник відповідача, будучі присутнім у попередніх судових засіданнях просив суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, однак у судовому засіданні21.02.2014року просив суд зазначене клопотання не розглядати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 08.09.2009року відповідач - ОСОБА_3 взяв у позивача - ОСОБА_2 в борг грошові кошти у розмірі 200 000 (двісті тисяч) доларів США, які зобов'язався повернути 25 вересня 2009року.

Даний факт підтверджується копією розписки від 08.09.2009року, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 4).

Крім того, після звернення ОСОБА_2 до суду із відповідним позовом, ОСОБА_3 було частково погашено заборгованість у розмірі 30 200, 00доларів США, а 09.11.2012року відповідач - ОСОБА_3 справив звірку з позивачем - ОСОБА_2 та визнав свою заборгованість перед ним у розмірі 169 800 (сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот) доларів США, а також зазначив, що всі інші розписки вважати недійсними та визначив строк розрахунку 16 січня 2013року.

Даний факт підтверджується копією розписки від 09.11.2012року, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 35).

Однак до теперішнього часу відповідач своє зобов'язання щодо повернення грошей не виконав.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики - це угода, за якою одна особа (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові) безоплатно або за певну винагороду у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або з інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Курс НБУ станом на день ухвалення рішення, тобто станом на 28.04.2014року становить 11,36 грн. за 1 долар США.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в порушення вищезазначених приписів закону та договору позики (розписки), відповідачем не було повернуто у строк, зазначений у розписці, ОСОБА_2 позику, а саме: грошові кошти у сумі 169 800 (сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот) доларів США, що по курсу НБУ станом на день ухвалення рішення складає 1 928 928 (один мільйон дев'ятсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп., що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором позики (розписки) у сумі 1 928 928, 00грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з ОСОБА_3 трьох процентів річних у розмірі 202 291,52грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання відповідачем обов'язків по договору позики (розписки) щодо своєчасного повернення грошових коштів, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми, що складає 202 291,52грн., заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 15.03.1996року) на користь ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Приморським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 27.06.2012року) заборгованість за договором позики у розмірі 1 928 928 (один мільйон дев'ятсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп., що за курсом Національного банку України станом на день ухвалення рішення складає 169 800 (сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот) доларів США 00 центів, три проценти річних у розмірі 202 291 (двісті дві тисячі двісті дев'яносто одна) грн. 52 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Петренко В. С.