Ухвала суду № 38482655, 02.04.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/763/2014 Головуючий в І інстанції Гуцалюк О.В.

Категорія: 27 Доповідач: Прокопчук Л.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р Ї Н И

2014 року квітня місяця 02 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Прокопчук Л.П.Суддів:Полікарпової О.М., Лісової Г.Є.При секретарі:Мироненко І.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсон цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 січня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 вересня 2007 року відповідачка отримала кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_5 підтвердила, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір.

Відповідачка в порушення умов договору не виконувала взятих на себе зобов'язань і тому станом на 31 серпня 2012 року утворилася заборгованість у сумі 17256,60 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 6894,64 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 5421,29 грн., заборгованості по комісії у розмірі 362,74 грн., а також штрафу - 500 грн. - фіксована частина та 797,93 грн. - процентна складова.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_5 всю витребувану ним суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 січня 2014 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» повністю задоволеною.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній.

Вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, представник ПАТ КБ «Приватбанк» просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа І цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Із матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що 20 вересня 2007 року відповідачка ОСОБА_5 отримала у позивача кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та підтверджується заявою позичальника.

Даною заявою ОСОБА_5 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також Тарифами складає між нею і банком договір про надання банківських послуг.

Також позичальник підтвердила, що ознайомилася і згодна з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Своїм підписом вона підтвердила про отримання повної інформації про умови кредитування в «Приватбанку».

Згідно з пунктом 3.2 умов і правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт надає право банку в будь-який час змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Зазначеними умовами скористався позивач, збільшивши кредитний ліміт позичальнику, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_5 і не заперечується відповідачкою.

Пунктом 6.5 Умов і правил передбачено, що позичальник зобов'язаний погасити заборгованість по кредиту, процентам за його користування, перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.

Із розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідачка належним чином не виконувала взятих на себе зобов'язань, останній платіж здійснила 21 квітня 2011 року і тому утворилася заборгованість по тілу кредиту у сумі 6894,64 грн., по процентам за користування кредитом у сумі 5421,29 грн., по комісії за користування кредитом у сумі 3642,74 грн., яку суд першої інстанції підставно стягнув з ОСОБА_5 на користь банку.

Крім того, згідно з пунктом 8.6 Умов і правил при порушені клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Тому вимоги банку про стягнення штрафу загальним розміром 1297,93 грн., обґрунтовано задоволено судом.

Не погоджуючись з розміром заборгованості відповідачка відповідно до вимоги ст.10 ЦПК України, не спростувала ті обставини, на які посилався представник позивача.

За клопотанням представника ОСОБА_5 у судовому засіданні 25 грудня 2013 року оголошувалася перерва для надання доказів та свого розрахунку на підтвердження відсутності заборгованості за кредитним договором, проте таких не було надано суду першої інстанції, як і не надано їх суду апеляційної інстанції.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то на думку колегії вони є такими, що висновків суду не спростовують, виходячи з наступного.

Так, посилання в апеляційній скарзі на не надання банком ОСОБА_5 письмової інформації про умови кредитування та про не ознайомлення нею з Умовами та правилами надання банківських послуг спростовується матеріалами справи, а саме заявою позичальника, яку ОСОБА_5 підписала, засвідчивши, що ознайомилася і згідна з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Укладеним між сторонами договором не передбачено підписання цих документів позичальником.

Наданим представником ПАТ КБ «Приватбанк» апеляційному суду наказом Правління банку №С-2005-89 від 24 травня 2005 року підтверджено, що Умови та правила надання банківських послуг, які є частиною укладеної з ОСОБА_5 угоди, які долучені до матеріалів справи діяли у період з 24 травня 2005 року і були чинними на час укладення кредитного договору, що також підтверджується наказом Правління банку №СП-2010-1104 від 19.10.2010 року.

Доводи скарги з приводу того, що судом першої інстанції не вирішувалися заявлені відповідачкою та її представником клопотання не відповідають дійсності т.я. спростовуються змістом протоколу судового засідання від 14 січня 2014 року.

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції апелянтом не заявлено про долучення неприйнятих чи про долучення будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів.

Інші наведені у скарзі порушення цивільного процесуального законодавства (ст.197 ЦПК) при розгляді справи не впливають на суть ухваленого рішення.

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги банку, постановив законне і обґрунтоване рішення, висновки якого не спростовані доводами апеляційної скарги, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис)

Судді: (два підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя: Л.П.Прокопчук