Ухвала суду № 38482224, 30.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 квітня 2014 рокуЛуганськ№ 812/2987/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., перевіривши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання незаконними дій та бездіяльноті посадових осіб, визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 22.08.2013 року ВП №39325421, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання незаконними дій та бездіяльноті посадових осіб, визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 22.08.2013 року ВП №39325421.

Суддя, вивчивши матеріали адміністративного позову, вважає, що його необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

По - перше, з адміністративного позову вбачається, що позивач просить суд визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з підстав передбачених у адміністративному позові, визнати незаконними дії посадових і службових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо прийняття рішення про стягнення виконавчого збору у розмірі 285,00 грн. від 22.08.2013 року ВП №39325421, а також визнати незаконною та скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про стягнення виконавчого збору у розмірі 285,00 грн. від 22.08.2013 року ВП №39325421, у даному позові позивачем одночасно заявлені майнові та немайнові вимоги.

Частиною 1 статті 89 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами повинна сплатити судовий збір.

Відповідно до пункту 3 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі № 165/11/13-12 від 18.01.2012.

Постанова Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору № 39325421 від 22.08.2013 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на користь Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції виконавчого збору у розмірі 285,00 грн., з примусового виконання виконавчого листа № 2-1209 виданого Перевальським районним судом 02.08.2013 року впливає на склад майна позивача, а тому вимоги про визнання її незаконною та скасування є майновими вимогами.

Вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про визнання незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з підстав передбачених у адміністративному позові та визнання незаконними дії посадових і службових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо прийняття рішення про стягнення виконавчого збору у розмірі 285,00 грн. від 22.08.2013 року ВП №39325421 у даному випадку є немайновими вимогами.

23 жовтня 2013 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19.09.2013 № 590-VII

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 19.09.2013 № 590-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 19.09.2013 № 590-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати на січень 2014 року встановлений у сумі 1218,00 грн.

Так, за подання до суду вказаного адміністративного позову позивач має сплатити судовий збір у наступному розмірі:

- за майновими вимогами - 1827,00 грн., що складає 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати;

- за немайновими вимогами - 73,08 грн.

Частиною 3 статті 6 зазначеного Закону встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Суд звертає увагу позивача, що згідно частини третьої статті 4 зазначеного Закону під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з позовною вимогою майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у сумі 182,70 грн., що складає 10 відсотків розміру ставки судового збору від 1827,00 грн.

Позивачем, при поданні адміністративного позову, не надано суду доказів сплати судового збору як за заявлені майнові вимоги, так і за заявлені немайнові вимоги.

По - друге, позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про стягнення виконавчого збору у розмірі 285,00 грн. від 22.08.2013 року ВП №39325421.

Суд вважає за необхідне зазначити, що строки впливають на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків. Строки - засіб впорядкування суспільних відносин, без якого неможливо уявити діяльність публічної адміністрації, нормативного акта, якою б юридичною силою він не був наділений.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строк звернення до суду є матеріально - правовим, а не процесуальним. Правова природа цього строку є аналогічною до строку позовної давності у цивільних правовідносинах.

Згідно приписів частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється, за загальним правилом, з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналась про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

У тексті адміністративного позову позивач зазначає, що про оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 285,00 грн. від 22.08.2013 року ВП №39325421 позивачу стало відомо під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а саме 14.04.2014 року, отже строк на її оскарження закінчується 25.04.2014 року.

Однак у доданих до адміністративного позову документах позивач взагалі не надає доказів про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження саме 14.04.2013 року, що позбавляє суддю можливості вирішити питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, передбаченого статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

По - третє, пунктом другим позовних вимог, позивач просить суд визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з підстав передбачених у адміністративному позові. Однак, не зазначає які саме дії та бездіяльність він просить визнати неправомірними та коли йому стало відомо про вчинення зазначених дій та бездіяльності.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, доходжу до висновку, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» підлягає залишенню без руху, а позивачу слід встановити строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання незаконними дій та бездіяльноті посадових осіб, визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 22.08.2013 року ВП №39325421 - залишити без руху.

Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- документів про сплату судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в сумі 73,08 грн., та адміністративного позову майнового характеру в сумі 182,70 грн. сплачених за наступними реквізитами:

Отримувач: УДКСУ у м.Луганську

Код ОКПО: 37991503

МФО: 804013

Банк отримувача: ГУДКСУ у Луганській області

Рахунок: 31213206784006

По коду класифікації доходів (ККД): 22030001

Символ звiтностi банку: 206

Призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація,050).

- письмового уточнення пунту другого позовних вимог з зазначенням які саме дії та бездіяльність позивач просить визнати неправомірними та коли йому стало відомо про вчинення зазначених дій та бездіяльності.

- доказів про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП №39325421 саме 14.04.2013 року.

Суд зауважує, що позивачу строк визначений саме для отримання судом усунення недоліків, а не для їх надіслання на адресу суду, для чого позивачу слід завчасно вжити відповідні заходи.

Попередити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк адміністративний позов вважати неподаним та повернути позивачеві зі всіма доданим до неї документами.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяО.П. Островська