ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" квітня 2014 р. Справа № 918/353/14
Господарський суду Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Щербині С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Приватного підприємства НВП "Агроенергетичні технології"
до Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім.Плютинського"
про стягнення заборгованості в сумі 46 914 грн. 84 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився
В судовому засіданні 29 квітня 2014 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
27 березня 2014 року Приватне підприємство НВП "Агроенергетичні технології" (далі – ПП НВП "Агроенергетичні технології", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" (далі – ПАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 46 914 грн. 84 коп.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28 березня 2014 року порушено провадження у справі №918/353/14, розгляд якої було призначено на 14 квітня 2014 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 квітня 2014 року розгляд справи відкладено на 29 квітня 2014 року для виклику представників сторін.
14 квітня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення від ПП НВП "Агроенергетичні технології" надійшло клопотання від 04.04.2014 року в якому позивач просить розглядати справу без участі представника позивача (юриста підприємства) (а.с.44).
У судові засідання 14 та 29 квітня 2014 року представник позивача не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про місце, день та час слухання справи, про що свідчить повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи (а.с40, 50). Однак від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Також, у судові засідання 14 та 29 квітня 2014 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а саме: 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, вул.Жовтнева, 2. Факт отримання відповідачем вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с.39, 49).
Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.
При поданні до господарського суду Рівненської області даної позовної заяви позивачем було надано докази направлення цієї заяви та доданих до неї документів відповідачу. Так, з долученого опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку, який підтверджує надання позивачу послуг поштового зв’язку, вбачається, що матеріали позовної заяви з усіма доданими до неї документами були направлені відповідачу у справі 21.03.2014 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля, проставлений працівником відділення поштового зв’язку на вказаному описі вкладення, та відповідні відомості про дату проведення операції, відображені у вищезазначеному розрахунковому документі. (а.с.7).
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
21 квітня 2011 року позивач поставив відповідачу товар – 152 л. біокомплексу АТ на суму 33 957 грн. 41 коп., що підтверджується видатковою накладною №14 від 21 квітня 2011 року. (а.с.10).
30 травня 2011 року позивач поставив відповідачу товар – 210 л. біокомплексу АТ на суму 46 914 грн.. 84 коп., що підтверджується видатковою накладною №26 від 30 травня 2011 року. (а.с.13)
Факт отримання товару стверджується довіреностями №296 від 22 квітня 2011 року та № 438 від 30 травня 2011 року. (а.с.11-12, 14-15).
Всього ПП НВП "Агроенергетичні технології" поставило ПАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" товару на загальну суму 80 872 грн. 25 коп.
19 квітня 2011 року відповідач частково оплатив товар на суму 33 957 грн. 41 коп., що підтверджується виписками по рахунку від 20 квітня 2011 року на суму 10 000 грн. (а.с.35) та від 28 травня 2011 року на суму 23 957 грн. 41 коп. (а.с.37).
На адресу відповідача скеровано 11 березня 2013 року вимогу №5/03 від 11 березня 2013 року про погашення заборгованості в сумі 46 914 грн. 84 коп., в якій позивач вимагав погасити суму боргу за поставлений товар (а.с.16), доказ надсилання вимоги відповідачу (а.с.18). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
ПП НВП "Агроенергетичні технології" 25 вересня 2013 року на адресу ПАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" знову відправило претензію №15/09 від 25 вересня 2013 року про погашення заборгованості в сумі 46 914 грн. 84 коп, в якій позивач вимагав погасити суму боргу за поставлений товар (а.с.17), доказ надсилання вимоги відповідачу (а.с.19). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
На день розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 46 914 грн. 84 коп. суду не представив, доказів зворотнього суду не надав.
Таким чином, станом на 29 квітня 2014 року за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 46 914 грн. 84 коп..
Накладна, надана позивачем, є самостійними первинними документами, на підставі якої суд може встановити факт здійснення господарської операції.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Видаткова накладна, надана позивачем в підтвердження факту поставки товару, відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дана накладна є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.
Оскільки відповідачем не надано жодних заперечень та доказів того, що він не отримував товар згідно з накладною, на підставі якої позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, відтак у суду відсутні підстави вважати, що поставка не відбулася.
Так само відповідачем не надано доказів оплати поставленого товару. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 46 914 грн.. 84 коп..
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розмінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов’язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов’язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України, і положення ч. 2 ст. 530 ЦК України до відповідних правовідносин не застосовуються.
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що станом на 29 квітня 2014 року сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 49 683 грн. 41 коп.. Відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про оплату вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача цієї суми є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, та враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 49 683 грн. 41 коп. заборгованості за надані послуги, є обґрунтованими та підтверджуються поданими доказами, доводи наведені у позові є не спростованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім.Плютинського"
(35314, Рівненська область, Рівненський район, с. Зоря, вул. Жовтнева, 2, код ЄДРПОУ 25319777) на користь Приватного підприємства НВП "Агроенергетичні технології" (56301, Миколаївська область, Врадіївський р-н, вул. Нова, 20, код ЄДРПОУ 35953377) 46 914 (сорок шість тисяч дев’ятсот чотирнадцять) грн. 84 коп. заборгованості та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат по оплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено та підписано 29.04.2014 р.
Cуддя Політика Н.А.
Віддруковано 3 примірники:
1- до справи;
2- позивачу рекомендованим (56301, Миколаївська область, Врадіївський р-н, смт. Врадіївка, вул. Нова, 20);
3- відповідачу рекомендованим (35314, Рівненська область, Рівненський р-н, с.Зоря, вул. Жовтнева, 2).
Судове рішення № 38480535, Господарський суд Рівненської області було прийнято 29.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 918/353/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: