Рішення № 38480207, 23.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа № 911/931/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ

до відповідача Державного авіаційного підприємства «Україна», м. Бориспіль

про стягнення 4071,44 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від Позивача: Кабанець Н.М., яка діє на підставі довіреності №650 від 11.12.2013 року;

від Відповідача: Савон А.В., яка діє на підставі довіреності № 01-31/04 від 31.01.2014 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області від публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ надійшла позовна заява № 466-328108-320000-2797 від 13.03.2014 року про стягнення боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних за несплату орендної плати у загальній сумі 4 071,44 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2014 року прийнято заяву публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17 квітня 2014 р., зобов'язано сторони надати докази у справі.

17.04.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшла заява №01-26/473 від 03.04.2014 року про визнання позову частково з долученими документами.

17.04.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшов супровідний лист № 725-328108-320000-2797 від 16.04.2014 р., яким на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 25.03.2014 року долучено до матеріалів справи документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2014 року розгляд справи №911/1031/14 у судовому засіданні відкладено на 23.04.2014 року.

23.04.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від позивача надійшов лист № 730-328108-320000-2797 від 22.04.2014 року про відсутність іншої справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет спору.

В судове засідання з'явились позивач та відповідач, які надали свої пояснення у справі. Присутній в судовому засіданні 23.04.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх такими що підлягають задоволенню з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.04.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2011р. між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (позивач, орендодавець) та Державним авіаційним підприємством «Україна» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 2206-32 (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину кімнати будівлі товариства (далі - Майно), розташованого в м. Бориспіль Київської області на 3-му поверсі 3-поверхового будинку № 86а по вул. Київський шлях, загальною площею 2,0 м.кв. технологічних приміщень для розміщення обладнання систем передач (п. 1.1 Договору).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3. Договору передбачено, що передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками. Передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору. Майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати закінчення строку дії Договору (якщо не укладено договір на наступний строк) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі Майна, зазначеним у п. 2.1. цього Договору, разом з отриманим від Орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, які неможливо відокремити від об'єкта оренди.

Згідно з п.п. 3.1 Договору, орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 475,00 грн. з ПДВ за 1 м.кв. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 2,00 м.кв. всієї орендованої площі становить 950,00 грн. з ПДВ та не підлягає корегуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Відповідно до п.п. 3.4. Договору, орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку Орендодавця (додаток 4) у термін, визначений у п. 3.6. Договору.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується орендарем в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числі місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Відповідно до п. 3.9. Договору, у разі закінчення строку дії цього Договору чи його дострокового розірвання орендна плата за останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання акта передачі-приймання майна та підлягає оплаті протягом 20 календарних днів.

Пунктом 6.1.3 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 8.1. Договору, сторони зобов'язуються виконувати всі умови, передбачені цим Договором, і несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числі поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Відповідно до 12.1 Договору цей договір укладено на період з 01 травня 2011 року до 31 березня 2014 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

01.05.2011 року майно за Договором було передано позивачем відповідачу, що підтверджено актом приймання-передачі від 01.05.2011 року.

Так, протягом періоду з серпня 2013 року по січень 2014 року позивач користувався частиною кімнати будівлі (Майном за Договором), розташованої в м. Бориспіль Київської області на 3-му поверсі 3-поверхового будинку № 86а по вул. Київський шлях, загальною площею 2м.кв. (технологічним приміщенням). Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Позивачем умов Договору.

Відповідно до заяви Позивача, Відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось заборгованість за період з серпня 2013 року по січень 2014 року в сумі 3 874,00 грн. по основному боргу (орендній платі), а також 46,22 грн. по індексу інфляції, 28, 35 грн. по 3% річних, 122,87 грн. по пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів статей 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що відповідно до Заяви відповідача про визнання позову частково № 01-26/473 від 03.04.2014 року, відповідач повідомляє суд про те, що визнає заявлені позивачем вимоги частково в розмірі 3 874,00 грн., які як видно з вказаної заяви належать до основного боргу та не заперечує проти ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову. В свою чергу відповідач заперечує проти сплати пені у сумі 122,87 грн., індексу інфляції в розмірі 46, 22 грн., 3% річних у сумі 28,35 грн. Додатково відповідач повідомляє суд про те, що за надані в серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2013 року та січні 2014 року послуги по оренді були виставлені рахунки на загальну суму 5 813, 42 грн. та відповідачем було передано пакети документів щодо сплати боргу в Бориспільське управління Державної Казначейської служби України в Київській області, а саме: 23.10.2013 року платіжним дорученням № 2330 по рахунку - фактурі 328107/13-789 від 30.09.2013 року на суму 969,71 грн., 21.11.2013 року платіжним дорученням № 2748 по рахунку - фактурі 328107/13-790 від 31.10.2013 року на суму 969,71 грн., 20.12.2013 року платіжним дорученням № 3178 по рахунку - фактурі 328107/13-999 від 30.11.2013 року на суму 969,71 грн. Також відповідач надав пояснення згідно яких, з його позиції станом на 01.01.2014 року чинного договору між відповідачем та позивачем на надання послуг оренди на 2014 рік не було і лише 24.03.2014 року позивач листом № 150-328107-320000-3078 повідомив про пролонгацію договору оренди № 2206-32 від 03.06.2011 року до 01.05.2014 року, в зв'язку з чим, відповідач здійснити реєстрацію фінансових та юридичних зобов'язань та здійснити оплату за послуги, надані в січні 2014 року не мав змоги та вважає, що ним вжито всіх заходів, необхідних для належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором. На теперішній час платіжні доручення № 2330 від 23.10.2013 року, № 2748 від 21.11.2013 року, № 3178 від 29.12.2013 року залишаються в управлінні Державної казначейської служби.

Детально дослідивши доводи відповідача судом встановлено, що частина з них з спростовується наявними матеріалами справи.

Зокрема, відповідач послався на те, що з його позиції станом на 01.01.2014 року чинного договору між відповідачем та позивачем на надання послуг оренди на 2014 рік не було.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2014 року було зобов'язано відповідача надати до призначеного судового засідання на 23.04.2014 року всі додаткові угоди, укладені до договору № 2206-32 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 06.03.2011 року, проте судом встановлено, що вказана вимога не виконана відповідачем та витребуваних доказів суду не надано. Пояснень причин невиконання вимог суду, відповідачем суду не надано.

Водночас судом встановлено, що відповідно до 12.1. Договору, цей договір укладено на період з 01 травня 2011 року до 31 березня 2014 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Останнє спростовує посилання відповідача на відсутність чинного договору станом на 01.01.2014 року, укладеного між позивачем та відповідачем та жодних доказів зворотного відповідачем суду не надано і не доведено такого за допомогою жодних доказів.

Відповідно до п. 3.9. Договору, у разі закінчення строку дії цього Договору чи його дострокового розірвання орендна плата за останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання акта передачі-приймання майна та підлягає оплаті протягом 20 календарних днів.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в матеріалах справи наявні докази того, що за спірний період відповідач користувався орендованим майном на підставі Договору та заборгованість за Договором по основному зобов'язанню, що утворилась за період серпень 2013 року - січень 2014 року у сумі 3 874,00 грн. визнана відповідачем, що підтверджено заявою відповідача про визнання позову частково № 01-26/473 від 03.04.2014 року.

Таким чином судом встановлено, що станом на поточну дату доказів повного погашення заборгованості перед Позивачем за позовом відповідачем суду не надано та такого не доведено жодними доказами та на підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що станом на поточну дату у відповідача наявна перед позивачем заборгованість за період з серпень 2013 року - січень 2014 року в сумі 3 874,00 грн. основного боргу за Договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 2206-32 від 03.06.2011 року. Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за надані послуги за вищезазначеним Договором на час прийняття рішення, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 874,00 грн. за надані послуги за Договором визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 122,87 грн., 3% річних у сумі 28, 35 грн., індекс інфляції у сумі 46,22 грн. та стягнути судовий збір 1827,00 грн. на користь Позивача.

Вимога по стягненню з відповідача пені вмотивована позивачем посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 549 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України та п. 8.2. Договору. Вимога по стягненню з відповідача 3% річних та індексу інфляції вмотивована посиланням на ст. 625 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до Заяви відповідача про визнання позову частково № 01-26/473 від 03.04.2014 року, відповідач повідомляє суд про те, що заперечує проти сплати пені у сумі 122,87 грн., індексу інфляції в розмірі 46, 22 грн., 3% річних у сумі 28,35 грн. В обґрунтування наданих заперечень, як було встановлено, відповідач повідомляє суд про те, що за надані в серпні, вересні жовтні листопаді, грудні 2013 року та січні 2014 року послуги по оренді були виставлені рахунки на загальну суму 5 813, 42 грн. та відповідачем передано проекти документів щодо сплати боргу в Бориспільське управління Державної Казначейської служби України в Київській області, а саме: дослідженими судом платіжними дорученнями № 23340, №2748, № 23178. З позиції відповідача станом на 01.01.2014 року чинного договору між відповідачем та позивачем на надання послуг оренди на 2014 рік не було і лише 24.03.2014 року позивач листом № 150-328107-320000-3078 повідомив про пролонгацію договору оренди № 2206-32 від 03.06.2011 року до 01.05.2014 року, в зв'язку з чим, відповідач здійснити реєстрацію фінансових та юридичних зобов'язань та здійснити оплату за послуги, надані в січні 2014 року не мав змоги та вважає, що ним вжито всіх заходів, необхідних для належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором. На теперішній час платіжні доручення № 2330 від 23.10.2013 року, № 2748 від 21.11.2013 року, № 3178 від 29.12.2013 року залишаються в управлінні Державної казначейської служби. Крім того, відповідач повідомляє, що є державним підприємством, яке фінансується за рахунок Державного бюджету та здійснює закупівлі товарів, робіт, послуг у відповідності до Річного плану державних закупівель, а сплата пені, інфляційних збитків, 3% річних за несплату орендної плати призведе до надмірного витрачання бюджетних коштів.

Детально дослідивши подані позивачем та відповідачем пояснення, інші докази судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числі поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши подані позивачем розрахунки судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства, умовам Договору та обставинам справи.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши подані позивачем розрахунки судом встановлено, що здійснені позивачем розрахунки індексу інфляції та 3 % річних від суми заборгованості, є вірними та підлягають задоволенню.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Дослідивши заяву відповідача про визнання позову частково № 01-26/473 від 03.04.2014 року та долучені до неї докази судом встановлено, що від відповідача жодного правового обґрунтування заперечень щодо заявлених вимог позивача щодо нарахованих пені, 3% річних, індексу інфляції, в тому числі щодо їх розміру, судового збору та жодних доказів (передачі документів щодо сплати тощо) на підтвердження обставин на які посилається відповідач у Заяві у якості причин несвоєчасної сплати, несплати відповідачем послуг позивача суду не надано, безпідставність заявлених вимог у цій часині не доведено суду за допомогою належних доказів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у сумі 122,87 грн., збитків від інфляції у сумі 46,22 грн., 3% річних у сумі 28, 35 грн. підлягають задоволенню.

Судом встановлено що позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у мінімально встановленому розмірі, а саме: 1 827,00 грн. судового збору, що підтверджено платіжним дорученням № 1788 від 13.03.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна» (08300, Київська обл., м. Бориспіль вул. Київський шлях буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 25196197) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (02098, м. Київ, пр. П. Тичини, 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 01184901; п/р 2600169 в «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 300335) 4 071,44 грн. (чотири тисячі сімдесят одна грн. 44 коп.), які складаються з: 3 874,00 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят чотири грн. 00 коп.) основного боргу по орендній платі, 46,22 грн. (сорок шість грн. 22 коп.) індексу інфляції, 28,35 грн. (двадцять вісім грн. 35 коп.) 3% річних; 122,87 грн. (сто двадцять дві грн. 87 коп.) пені.

3. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна» (08300, Київська обл., м. Бориспіль вул. Київський шлях буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 25196197) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (02098, м. Київ, пр. П. Тичини, 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 01184901; п/р 2600169 в «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 300335) 1 827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.С. Грєхов

Дата підписання повного тексту рішення - 28.04.2014 р.