Ухвала суду № 38478041, 24.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 р.Справа № 820/9621/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. по справі № 820/9621/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Командування військової частини А0785

про визнання дій та бездіяльності неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Командування військової частини А0785, у якому просив визнати дії та бездіяльність відповідача такими, що систематично (три рази протягом останнього року) порушували його права на охорону здоров'я та на отримання медичної допомоги у закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України; визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень (командира військової частини А0785 ОСОБА_3), яка призвела до систематичного (три рази протягом останнього року) невиконання відповідачем умов абзацу 4 п.2 Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України від 03.02.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. по справі № 820/9621/13-а позов залишено без задоволення.

Позивач не погодився з судовим рішенням, та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. та прийняти нове сдове рішення про задоволення його позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представпник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, наполягаючи на законності і обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ОСОБА_1, проходив військову службу за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України у військовій частині А0785 на посаді старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу військових еталонів.

Позивачу у зв'язку з загостренням захворювання 10.09.2012 року лікарем-травматологом рекомендовано направлення на лікування до стаціонару військової частини А3306.

На підставі цього та відповідно до ст.12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України 06.09.2012 року позивач зазначив, що звернувся письмово з рапортом про погіршення стану здоров'я до свого безпосереднього начальника.

Проте, відповідач не направив ОСОБА_1 на лікування. Замість цього позивача було направлено у службове відрядження з 10.09.2012 року строком на 19 календарних днів.

Також позивач зазначив, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я він звернувся з рапортом до безпосереднього начальника 29.03.2013 року.

16.04.2013 року позивач знову звернувся до свого безпосереднього начальника з рапортом через погіршення стану здоров'я. Однак для проходження стаціонарного лікування позивач направлений не був, а натомість його було направлено у службове відрядження з 17.04.2013 року по 30.04.2013 року до військової частини А1352.

Для отримання роз'яснення з питання протиправних дій та бездіяльності посадових осіб військової частини А0785 та запобігання систематичних втрат рапортів позивача, ним 29.04.2013 року було направлено за допомогою засобів поштового зв'язку лист з проханням проведення службового розслідування за зазначеними фактами.

На момент отримання рапорту обов'язки командира військової частини А0785 тимчасово виконував заступник командира частини - головний інженер військової частини А0785.

Оскаржуючи бездіяльність відповідача, ОСОБА_1 зазначив, що жодних дій з боку керівництва зроблено не було, на медичне лікування він не направлявся, службове розслідування не проводилось та відповідь на свій останній рапорт він не отримав.

Перевіряючи відповідність дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, які полягають, на думку позивача, у невиконанні вимог ст.ст. 254, 257 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та умов контракту, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

За умовами абз.4 п.2 Контракту про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України, підписаного між Міністерством оборони України та ОСОБА_1, Міністерство оборони України зобов'язується відповідно до законодавства забезпечити належні умови для проходження військової служби громадянином України ОСОБА_1, зокрема, охорону здоров'я його та членів його сім'ї, які мають право на отримання медичної допомоги у закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України.

Згідно з п.2.12 розділу 2 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, систематичним невиконанням умов контракту є невиконання однією зі сторін одного із зобов'язань та інших умов, визначених контрактом, які допускались два чи більше разів протягом останнього року служби.

Відповідачем надано до матеріалів справи та досліджено судом першої і апеляційної інстанції Журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян, з якого слідує, що рапортів від ОСОБА_1 до військової частини А 0785 за період з 29.01.2010 року по 31.01.2014 року зареєстровано не було.

Крім того, протягом 2013 року позивачу надавалась можливість для проходження лікування у закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України.

Так, в порядку реагування на рапорт від 14.05.2013 року начальником військової частини А0785 було прийнято рішення про направлення позивача до військової частини А3306 для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією.

За результатами проходження медичного огляду військово-лікарською комісією було видано довідку від 11.07.2013 року № 736 з висновком: придатний до військової служби.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано ані суду першої, ані апеляційної інстанції доказів подання рапортів від 06.09.2012 року, 29.03.2013 року та від 16.04.2013 року до військової частини А0785.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень дії (бездіяльність), якого оскаржується, надано суду копії витягів з наказів командира військової частини А0785 від 01.10.2012 року № 187, від 13.09.2013 року № 181, від 09.10.2013 року № 196 про направлення на лікування підполковника ОСОБА_1, старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу військових еталонів, у військову частину А3306.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу надавалась медична допомога та його направляли на лікування, а тому позовні вимоги про визнання дії та бездіяльність відповідача такими, що систематично (три рази протягом останнього року) порушували його права на охорону здоров'я та на отримання медичної допомоги у закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України; визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень (командира військової частини А0785 ОСОБА_3), яка призвела до систематичного (три рази протягом останнього року) невиконання відповідачем умов абзацу 4 п.2 Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України від 03.02.2011 року не підлягають задоволенню.

З приводу факту реєстрації рапортів ОСОБА_1 у військовій частині А0785 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.11.1998 року № 400, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, прийом службової кореспонденції, яка надходить у військову частину, здійснюється відповідальною особою. Кожний документ реєструється у день надходження, або не пізніше наступного дня. Під час реєстрації документу йому надається умовне позначення - реєстраційний індекс, який відповідає порядковому номеру в межах груп документів, що реєструються.

Відповідачем проведена відповідна робота щодо виконання діловодом вимог, зазначених в Інструкції з діловодства у Збройних силах України, затверджених наказом Міністра оборони України від 11.11.1998 року № 400 та обов'язкової реєстрації документів перед поданням на розгляд керівнику.

Крім того, суду надана копія відповіді від 22.10.2014 року № 1906 на рапорт ОСОБА_1 від 30.07.2013 року № 1304, яка також отримана позивачем 04.11.2013 року.

Також з матеріалів справи слідує, що наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України від 30.12.2013 року № 953 підполковника ОСОБА_1, старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу військових еталонів Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України було звільнено в запас за пунктом "г" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу".

Колегія суддів вважає за потрібне відзначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86 КАС України).

Дослідивши обставини справи та навні в матеріалах справи докази, колегією суддів не встановлено обставин, які свідчили б про порушення відповідачем суб'єктивних прав позивача щодо заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. по справі № 820/9621/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 25.04.2014 р.