Постанова № 38478000, 15.04.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року 12:05 810/6333/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Ігнатко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про: визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» (далі-позивач, товариство) з позовом до Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції (далі-відповідач) про: визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії (з урахуванням уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до відповідача органом Державної архітектурно-будівельної інспекції було направлено чотири постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі яких відповідачем відкрито чотири виконавчих провадження. Позивач оскаржив ці постанови про накладення штрафів до суду, у зв'язку з чим їх виконання повинно бути зупинено до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Тому позивач подав до відповідача заяви про зупинення виконавчих проваджень, але відповідачем ніяких дій щодо зупинення виконавчих проваджень або надання будь-якої відповіді на заяви не надано. Незважаючи на ці заяви відповідачем винесено постанови про розшук майна боржника та його арешт. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача по розгляду заяв про зупинення виконавчих проваджень, а постанови про накладення арешту на майно боржника та розшук майна боржника такими, що порушують його права і підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Пояснив, що в реєстрі зазначено декілька постанов, якими накладено арешт на двадцять п'ять автомобілів, що належать ТОВ «Маядо» та декілька постанов, якими накладено арешт на земельну ділянку ТОВ «Маядо», але фактично державним виконавцем надано лише одну постанову про арешт на двадцять п'ять автомобілів та лише одну постанову про накладення арешту на земельну ділянку. Тому у позові зазначалося про скасування всіх зазначених в реєстрі постанов, хоча будь-які інші відомості про решту постанов у позивача відсутні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, 14.04.2014 подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, проти позову заперечував у повному обсязі, у його задоволенні просив відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» є юридичною особою, зареєстрованою 17.06.2008 реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області.

8 серпня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за вчинення ТОВ «Маядо» правопорушень, передбачених абз.2 п.5, абз.5 п.6, п.7, п.8 ч. 2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: №3-0808/1 на суму 424390 грн; №3-0808/2 на суму 424390 грн; №3-0808/3 на суму 51615 грн; №3-0808/4 на суму 41292 грн.

У подальшому позивачем ці постанови оскаржено до суду, а ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 відкрито провадження в адміністративних справах №810/4769/13 та №810/4771/13 за позовом ТОВ «Маядо» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанов №3-0808/1 від 08.08.2013 та №3-0808/3 від 08.08.2013; ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 відкрито провадження в адміністративних справах №810/4763/13 та №810/4770/13 за позовом ТОВ «Маядо» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанов №3-0808/2 від 08.08.2013 та №3-0808/4 від 08.08.2013.

23 жовтня 2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Мельником С.С. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень: №40381473 з примусового виконання постанови інспекції ДАБК №3-0808/1 від 08.08.2013; №40381555 з примусового виконання постанови інспекції ДАБК №3-0808/2 від 08.08.2013; №40381652 з примусового виконання постанови інспекції ДАБК №3-0808/3 від 08.08.2013; №40381763 з примусового виконання постанови інспекції ДАБК №3-0808/4 від 08.08.2013. Крім того, ним же 23.10.2013 по ВП №40381473 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 23.10.2013 по ВП №40381473 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

1 листопада 2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Мельником С.С. по ВП №40381473 винесено дві постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якими накладено арешт на двадцять п'ять автомобілів, що належать ТОВ «Маядо», та на земельну ділянку площею 9,4291 га.

Позивач 11.11.2013 до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції подав чотири заяви про зупинення виконавчих проваджень №40381473, №40381555, №40381652, №40381763 до вирішення Київським окружним адміністративним судом вищезазначених адміністративних справ та набрання рішеннями суду у цих справах законної сили. Відомостей про результат розгляду цих заяв відповідачем до суду не надано.

У подальшому державний виконавець 13.11.2013 по ВП №40381473 виніс постанову про розшук майна боржника (двадцять п'ять автомобілів).

Судом досліджено надану позивачем інформацію про виконавче провадження від 07.04.2014, з якої вбачається, що у відомостях про реєстрацію виконавчих дій зазначено про винесення наступних постанов: про відкриття виконавчого провадження; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження; чотири постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; про розшук майна боржника.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2013, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014, по справі №810/4769/13 за позовом ТОВ «Маядо» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області визнано протиправною та скасовано постанову №3-0808/1 від 08.08.2013. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2013, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014, по справі №810/4771/13 за позовом ТОВ «Маядо» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області визнано протиправною та скасовано постанову №3-0808/3 від 08.08.2013. Ці постанови набрали законної сили.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 №606-XIV державного виконавця зобов'язано вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки тощо.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою певні виконавчі документи, зокрема й постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

За приписами ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1-17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк (ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що позивачем після отримання постанов Інспекції ДАБК про накладення штрафу оскаржено їх до суду, а після отримання ухвал суду про відкриття провадження в адміністративних справах позивачем надано державному виконавцю заяви про зупинення виконавчих проваджень до вирішення цих адміністративних справ та набрання судовими рішеннями законної сили. Після отримання вказаних заяв відповідачем не надано позивачу відповіді щодо результатів їх розгляду та замість вжиття заходів щодо зупинення виконавчих проваджень державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.

Отже, твердження позивача про бездіяльність відповідача щодо невжиття дій по розгляду його заяв про зупинення виконавчих проваджень є обґрунтованими, така бездіяльність відповідача є протиправною. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме винести постанови про зупинення виконавчих проваджень №40381473, №40381555, №40381652 та №40381763 до набрання законної сили постановами Київського окружного адміністративного суду у справах №810/4763/13, №810/4769/13, №810/4770/13 та №810/4771/13, то суд зазначає наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст.2 КАС України критеріям, не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, без порушень принципу розподілу влади.

Суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Ця позиція узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме винести постанови про зупинення виконавчих проваджень №40381473, №40381555, №40381652 та №40381763 до набрання законної сили постановами Київського окружного адміністративного суду у справах №810/4763/13, №810/4769/13, №810/4770/13 та №810/4771/13, задоволені бути не можуть з тих підстав, що такі дії не відносяться до компетенції суду, а суд не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень щодо реалізації ним власних владних повноважень, визначених законодавством.

З урахуванням наведеного суд керується ч.2 ст. 11 КАС України і вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просять, та як спосіб захисту порушених прав позивача в цій частині позовних вимог зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у встановленому порядку розглянути заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" від 08.11.2013 за вих. №08/11/13-1, №08/11/13-2, №08/11/13-3, №08/11/13-4 про зупинення виконавчого провадження по виконавчих провадженнях №40381473, №40381555, №40381652, №40381763, про що інформувати заявника.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними та скасування наступних постанов старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Мельника С.С.: від 23.10.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 01.11.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на двадцять п'ять автомобілів, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 01.11.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на земельну ділянку, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 13.11.2013 ВП №40381473 про розшук майна боржника, то суд зазначає наступне.

Суд бере до уваги твердження позивача про те, що постанова від 23.10.2013 №40381473 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження позивачем не отримувалася взагалі, оскільки відповідачем не надано жодного доказу надсилання цієї постанови позивачу та отримання її позивачем. Крім того, суд бере до уваги й твердження позивача про те, що інспекція ДАБК до державного виконавця не подавала окремих заяв про накладення арешту на майно боржника, оскільки відповідачем ці твердження будь-якими документами не спростовано, а в наданих відповідачем матеріалах виконавчих проваджень ці документи відсутні. За таких обставин суд погоджується з твердженням позивача про те, що державним виконавцем постанову від 01.11.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження прийнято без відповідної заяви стягувача.

Суд враховує й твердження позивача про те, що постановами державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень від 23.10.2013 позивачу було надано семиденний строк з моменту їх винесення для самостійного виконання відповідних постанов. Проте, ці постанови державного виконавця від 23.10.2013 було отримано позивачем лише 05.11.2013, відтак позивач не мав об'єктивної можливості їх виконати у встановлений строк.

Відповідачем при винесенні оскаржуваних постанов: від 23.10.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 01.11.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на двадцять п'ять автомобілів, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 01.11.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на земельну ділянку, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 13.11.2013 ВП №40381473 про розшук майна боржника, не взято до уваги той факт, що позивачем оскаржено постанови інспекції ДАБК до суду, а судом відкрито провадження за цими позовними заявами, не вжито заходів щодо зупинення виконавчих проваджень, не дотримано вищевказаних вимог закону та не виконано покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим винесені постанови є протиправними і підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про скасування всіх інших постанов, зазначених в реєстрі, якими накладено арешт на двадцять п'ять автомобілів, що належать ТОВ «Маядо», всіх інших постанов, якими накладено арешт на земельну ділянку ТОВ «Маядо», то ці вимоги є неконкретними і не ґрунтуються на відповідних матеріалах справи, оскільки позивачем не наведено індивідуальних ознак цих постанов - їх номера, дати винесення, відомостей про те, стосовно якого саме майна їх винесено тощо. У матеріалах справи є лише наступні постанови: від 23.10.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 01.11.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на двадцять п'ять автомобілів, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 01.11.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на земельну ділянку, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 13.11.2013 ВП №40381473 про розшук майна боржника, які судом визнано протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Тому позовні вимоги про скасування інших постанов, окрім вже зазначених судом, щодо яких відсутні конкретні відомості як в матеріалах справи, так і у позивача, задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача винести постанови про скасування відповідних постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та скасування постанов про розшук майна боржника, то суд зазначає таке.

Судом визнано вказані постанови протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Це означає, що зазначені постанови підлягають скасуванню саме за судовим рішенням, відтак є неможливим подальше зобов'язання судом відповідача щодо їх повторного скасування. Тому позовні вимоги в цій частині з наведених підстав задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно до ч.3 цієї ж статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем за подання позовної заяви, яка містить майнову і не майнову вимогу сплачено судовий збір в сумі 487,20 грн та 68,82 грн, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Оскільки судом задоволено майнову вимогу та одні із трьох заявлених немайнових позовних вимог, то відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених частинами 1 і 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню на користь позивача з Державного бюджету України підлягає сума сплаченого судового збору за майнову вимогу та одну третину немайнових вимог, тобто 510,14 грн.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Мельника С.С. при розгляді заяв від 08.11.2013 за вих. №08/11/13-1, №08/11/13-2, №08/11/13-3, №08/11/13-4 про зупинення виконавчого провадження по виконавчих провадженнях №40381473, №40381555, №40381652, №40381763.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у встановленому порядку розглянути заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" від 08.11.2013 за вих. №08/11/13-1, №08/11/13-2, №08/11/13-3, №08/11/13-4 про зупинення виконавчого провадження по виконавчих провадженнях №40381473, №40381555, №40381652, №40381763, про що інформувати заявника.

Визнати протиправними та скасувати наступні постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Мельника С.С.: від 23.10.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 01.11.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на двадцять п'ять автомобілів, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 01.11.2013 ВП №40381473, якою накладено арешт на земельну ділянку, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Маядо"; від 13.11.2013 ВП №40381473 про розшук майна боржника.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" судовий збір у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн 14 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 квітня 2014 р.