Постанова № 38477943, 24.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 р. Справа № 805/4467/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2056498,00 гривень,

В С Т А Н О В И В:

8 квітня 2014 року позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в сумі 2056498,00 гривень. Позов вмотивовано тим, що відповідач не сплатив самостійно узгоджених податкових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року № 9014339709 від 19.03.2014, внаслідок чого утворився податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 2056498,00 гривень. З посиланням на статті 14, 16, 20, 41, 57, 58, 59, 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути кошти з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2056498,00 гривень.

Представники позивача у судове засідання не прибули, через канцелярію суду надали заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не прибула, через канцелярію суду надала заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи у письмовому провадженні.

Справа відповідно до вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом ЄДРПОУ 33161769, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 16).

З 10 вересня 2004 року відповідач перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів за № 683, про що свідчить довідка форми № 4-ОПП (а.с. 15).

Згідно "Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість" № 100343861 від 18 липня 2011 року відповідач є платником податку на додану вартість (а.с. 17).

10 квітня 2012 року сторонами був укладений договір № 788/№124 "Про визнання електронних документів" (а.с. 27-29).

19 березня 2014 року відповідачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2014 року № 9014339709, в якій він самостійно зазначив, що за підсумками звітного періоду до бюджету підлягає сплаті податок на додану вартість в загальній сумі 2056498,00 гривень (а.с. 25-26).

26 січня 2002 року позивачем була винесена перша податкова вимога № 1/11, якою відповідачу виставлена загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 26.01.2002 в сумі 361322,20 гривень, у тому числі за основним платежем 361318,87 гривень та за пенею 3,33 гривень. 30 січня 2002 року відповідач отримав вказану вимогу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18; 21).

6 березня 2002 року позивачем була винесена друга податкова вимога № 2/89, якою відповідачу виставлена загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 06.03.2002 в сумі 4134,05 гривень. 11 березня 2002 року відповідач отримав вказану вимогу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19-20).

8 березня 2002 року позивачем прийнято рішення № 5 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (а.с. 22).

30 вересня 2004 року позивачем прийнято рішення № 2 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (а.с. 23).

Позивачем до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження податкову заставу активів платника податків Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (а.с. 24).

Заборгованість відповідача зі сплати податку на додану вартість за лютий 2014 року в сумі 2056498,00 гривень підтверджується розрахунком податкового боргу та карткою особового рахунку відповідача (а.с. 32-33).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом "ПК України") контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

В пункті 54.1 статті 54 ПК України зазначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1. статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 статті 203 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В пункті 58.3. статті 58 ПК України зазначене, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до підпункту 59.3 статті 59 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки ці дії не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2056498,00 гривень, підтвердженого наданими позивачем доказами, та у зв'язку з закінченням шістдесятиденного строку з дня надіслання відповідачу податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат вирішити відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 112, 122, 136, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (місцезнаходження юридичної особи: 83000, Донецька область, Ворошиловський район, місто Донецьк, вулиця Артема, будинок 63, код ЄДРПОУ 33161769), відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2056498 (два мільйона п'ятдесят шість тисяч чотириста дев'яносто вісім) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.