Постанова № 38477896, 15.04.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа № 809/779/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.

за участю секретаря судового засідання Волочій Л.І.,

представника позивача - Гордого М.Н.,

представника відповідача - Деренько Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ВАТ "Хутрофірма"Тисмениця" до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про встановлення відсутності повноважень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Хутрофірма «Тисмениця» (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі (далі - відповідач) про встановлення відсутності повноважень управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі щодо донарахування йому додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 63612,48 грн., та зобов'язати відкликати розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з грудня 2013 року від 03.12.2013 року № 7008/04, в частині донарахування витрат в сумі 63 612,48 грн., у зв'язку з перерахунком за період з 2009 - 2012рр.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з грудня 2013 року, який надійшов до ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» 05.12.2013 року, відповідачем перевищено свої повноваження, встановлені чинним законодавством України, і неправомірно донараховано позивачу для компенсації за минулі роки (2009-2012 рр.) кошти в сумі 63612,48 грн., по пенсіонерах ОСОБА_3- 8973,90 грн., ОСОБА_4-49,76 грн., ОСОБА_5-11018,58 грн., ОСОБА_6-2903,11 грн., ОСОБА_7-22858,65 грн., ОСОБА_8-17808,48 грн. Положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які регулюють зазначені спірні правовідносини, а також інші законодавчі акти з питань пенсійного забезпечення не передбачають права відповідача здійснювати відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за попередні періоди. А тому на переконання позивача у відповідача відсутні правові підстави для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним працівникам позивача за попередній період, оскільки така можливість передбачена лише на поточний рік або по новопризначених пенсіях.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просив суд визнати відсутність повноважень управління Пенсійного фонду України у Тисменицькому районі у донарахуванні ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 49886,21 грн., за період 2009-2012рр. та зобов`язати управління Пенсійного фонду України у Тисменицькому районі відкликати Розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з грудня 2013 року від 11.03.2014 року №1318/04, в частині донарахування витрат в сумі 49886,21 грн., у зв`язку з перерахунком за період 2009-2012рр (а.с.32).

Представник позивача в судовому засіданні, з врахування поданої заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог, позовні вимоги підтримав та надав аналогічні за змістом позовної заяви пояснення. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в письмовому запереченні (а.с.36-41) та надала аналогічні за їх змістом пояснення. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 29.09.2005 року та зареєстрованою в управлінні Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, як платник страхових внесків.

Як встановлено в судовому засіданні, управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі згідно отриманих листів Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області від 24.07.2013 року №4587/03 та від 07.10.2013 року, щодо перевірки правильності відшкодування пільгових пенсій територіальними управліннями (а.с.47-51), проведено перерахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по пенсіонерах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку, зокрема: по пенсіонеру ОСОБА_5 за період з 01.11.2012 по 30.11.2013 року донараховано 11018,58 грн., по пенсіонеру ОСОБА_6 за період з 01.12.2008 по 30.11.2013 року донараховано 2903,11 грн., по пенсіонеру ОСОБА_7 за період з 01.12.2010 по 30.11.2013 року донараховано 21667,98 грн., по пенсіонеру ОСОБА_8 за період з 01.02.2012 по 30.11.2013 року донараховано 14246,78 грн., по пенсіонеру ОСОБА_4 за період з 01.08.2013 по 30.11.2013 року донараховано 49,76 грн. Загальна сума донарахувань по вказаних пенсіонерах склала 49886,21 грн.

Вказане підтверджено поданими представником відповідача розрахунками виплачених пенсій по наведених вище пенсіонерах (а.с.42-46).

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно пункту першого статті першої Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом другим пункту першого статті четвертої цього Закону встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.22003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточною року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.5 передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідності до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат па виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які регулюють спірні правовідносини, а також іншими законодавчими актами з питань пенсійного забезпечення не передбачено права управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період, оскільки така можливість передбачена лише на поточний рік або по новопризначених пенсіях.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України, зокрема, у справі №К/999132264/11.

Крім того, слід зазначити, що оскільки судом встановлено, що розміри пенсій пенсіонерів, зазначених у розрахунках, не змінювалися та не перераховувалися, виявлені управлінням Пенсійного фонду помилки у формуванні даних по відшкодуванню фактичних витрат по пенсіонерах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, допущена з вини УПФУ у Тисменицькому районі, а вказані відповідачем обставини, зокрема зміна правового регулювання, не охоплюються приписами пункту 6.8 Інструкції, то у відповідача були відсутні законні підстави для формування та надіслання позивачу таких розрахунків.

Суд зазначає, що так як спірні правовідносини виникли внаслідок змін чинного законодавства та недоліків у роботі УПФУ в Тисменицькому районі, обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату вищезазначених сум пільгових пенсій не може покладатися на відповідача у спосіб, не передбачений чинним Законом.

Проте, у порушення вказаних вимог законодавства, відповідач включив до розрахунків донарахування за попередні періоди щодо пенсіонерів, які отримують пенсію вже тривалий період, чи отримували пенсію, що вбачається з графи 3 розрахунків та свідчить про відсутність підстав для включення до графи «15» розрахунків будь-яких донарахувань за попередні періоди відносно вищезазначених осіб.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати відсутність повноважень управління Пенсійного фонду України у Тисменицькому районі у донарахуванні ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 49886,21 грн., за попередні періоди.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України у Тисменицькому районі відкликати Розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з грудня 2013 року від 11.03.2014 року №1318/04 в частині донарахування витрат в сумі 49886,21 грн., у зв`язку з перерахунком за попередні періоди.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 22.04.2014 року.