Рішення № 38476521, 25.04.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/754/14

Провадження № 2/750/631/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2014 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Литвиненко І.В.

при секретарі Кравченко І. В.,

за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1,відповідача, представника відповідача ОСОБА_2, третьої особи, представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, зобов'язання вчинити певні дії, вселення та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

22.01.2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - 18/25 частинами будинку АДРЕСА_1 вселення в зазначене приміщення, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житловим будинком та надати ключі позивачу від спірного будинку, свої позовні вимоги мотивувала тим, що в порушення ст. 156 ЖК України, вона не може користуватись спірним житловим приміщенням, оскільки після смерті батька - ОСОБА_7 відповідач почала чинити перешкоди в користуванні житловим приміщенням: не пускає її та її малолітнього сина до спірного житла, змінила замки від вхідної двері та не надає ключі від неї.

24.02.2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право на користування житловим приміщенням,свої позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_3 не проживає із сином з 2009 року без поважних причин, а тому вони, відповідно до ст.. 405 ЦК України втратили право на користування спірним житлом. Ухвалою Деснянського районного суду мі. Чернігова від 07 квітня 2014 року вказані справи об'єднані в одне провадження.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні 15.04.2014 року позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, у задоволенні позову ОСОБА_5 просили відмовити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні 15.04.2014 року просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 та задовольнити позовні вимоги про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Після оголошеної перерви, представники сторін в судове засідання не з'явились, заяв з проханням продовжити перерву у зв'язку із їх неявкою до суду не подали, у зв'язку із чим, суд вважає за можливе завершити розгляд справи без участі представників сторін, що не з'явилися.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради просив позовні вимоги щодо вселення в спірне житлове приміщення дитини задовольнити.

Третя особа ОСОБА_8 просила позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, оскільки їх спільне проживання неможливе.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником 18/25 часток будинку АДРЕСА_1 (а.с. 121-122).

Відповідно до копії договору дарування частини житлового будинку від 05.08.2004 року та копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно власником 2/25 часток будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_9 (а.с. 48-49).

Відповідно до копії довідки вуличного комітету № 9 за № 240 від 14 грудня 2013 року, виданої ОСОБА_3 вказано, що остання мешкає в АДРЕСА_1 За даною адресою також зареєстровані ОСОБА_4. Померлий ОСОБА_7 проживав за цією адресою (а.с. 10).Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с. 6).

ОСОБА_3 24.01.2009 року змінила прізвище на «ОСОБА_3» після державної реєстрації шлюбу з ОСОБА_12, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 7).

ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с. 8).

Відповідно до копії акту складеного сусідами ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 18.11.2013 року ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 не проживають з 2009 року за адресою: АДРЕСА_1. Підписи сусідів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 посвідчені головою вуличного комітету. (а.с. 40).

В матеріалах справи містяться копії квитанції за сплату житлово-комунальних послуг (а.с. 12-15). Частина оригіналів цих квитанцій містяться у ОСОБА_3, що підтверджує той факт, що саме вона сплачувала частину коштів за утримання помешкання за адресою: АДРЕСА_1 в період з 2012 по 2013 рік, що також опосередковано доводить те, що саме вона проживала у спірному будинку.

Відповідно до наданих суду копій квитанцій (а.с. 43-45, 52) ОСОБА_5 також сплачувала за житлово-комунальні послуги, крім того вона також користувалася пільгою по сплаті за житлово-комунальні послуги, що підтверджується копією повідомлення про надання субсидії № 005103 (а.с. 47).

Між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на підґрунті спроб вселення останньої до помешкання за адресою: АДРЕСА_1 та спроб вивезти речі склалися неприязні стосунки, що підтверджується висновками перевірки ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 21.11.2012 року, 03.12.2013 року, (а.с. 9, 41) та поясненнями ОСОБА_5, та ОСОБА_8 що містяться в матеріалах перевірки № 36375 та № 35999, надісланих ЧМВ УМВС України в Чернігівській області на запит суду.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов квартири АДРЕСА_1, у вказаному приміщенні є всі необхідні умови для проживання, також в акті зазначено, що в будинку є водопостачання та водовідведення.

Згідно із актом обстеження житлово-побутових умов малолітнього ОСОБА_4, 2009 року народження, який мешкає по АДРЕСА_2, в даному приміщенні є умови для проживання, однак зазначено, що в будинку відсутнє водовідведення, біля будинку знаходиться надвірний туалет, а також вказано в акті, що хлопчик не має окремого спального місця - спить разом з батьками. Акт складений 04.03.2014 року (а.с. 84) суд до уваги не приймає, оскільки згідно із наказом начальника відділу служби у справах дітей від 18.04.2014 року цей акт скасований.

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17. та ОСОБА_18 пояснили, що виїжджали за адресою: АДРЕСА_1 восени 2013 року за викликом ОСОБА_3 та бачили, що її мати ОСОБА_5 не пускала її до будинку, позивач просила віддати її речі, однак вона не віддала та сказала, щоб ОСОБА_3 зверталась до суду. ОСОБА_5 знаходилась в будинку, а позивач біля будинку.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що до смерті батька ОСОБА_3 все було добре, а після його смерті все змінилося: ОСОБА_5 спалила під забором речі ОСОБА_3, змінила замки в будинку, не пускає в будинок ні позивача, ні її дитину.

Свідок ОСОБА_20 пояснив, що ОСОБА_5 не пускає в дім ОСОБА_3, хоча раніше вони жили по АДРЕСА_1 також чув, що ОСОБА_5 спалила речі ОСОБА_3, пояснив, що ОСОБА_3 із сім'єю жила і у них - по АДРЕСА_2, і на дачі - влітку, і в спірному будинку, в спірному будинку заготовлювала на зиму продукти, які виростила на дачі.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що позивач не проживає в спірному будинку з 2011 року, якійсь час в 2011 році проживала, а потім після конфлікту з матір'ю виїхала з будинку, її речей в будинку не було. Свідок також пояснила, що вона не є сусідкою ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що в 2009 році вони з позивачем жили в м. Києві, в 2011 році позивач із дитиною повернулась до будинку АДРЕСА_1 він до цього будинку приходив тільки ночувати, в 2011 - 2012 роках, після скандалу з матір'ю, яка виганяла позивача з дому, вони були змушені шукати квартиру. Постійно з 2012 році на вул. Сосницькій не проживали, однак через 2 - 3 дні приходили в цей будинок, перебували там, ночували в ньому, проживали з 2012 року то по АДРЕСА_2, влітку - на дачі влітку, то по вул.. АДРЕСА_1 Десь з осені минулого року ОСОБА_3 не проживає в будинку по АДРЕСА_1 через те, що її не пускає відповідач, з приводу чого викликали наряд міліції.

Допитана в якості свідка позивач пояснила, що в 2011 році вона повернулась з речами та дитиною додому, проживала в кімнаті в цьому будинку, в якій була шафа, ліжко, в будинку і на даний час знаходиться її пральна машинка, яку відповідач не повернула, також в будинку знаходяться дитячі ходулі.

Суд критично ставить до показань свідка ОСОБА_22, оскільки вона надала свідчення, що у позивача дівчинка, що не відповідає дійсності, оскільки у ОСОБА_3 - син ОСОБА_4, з цього суд робить висновок про необізнаність свідка і стосовно проживання в даному будинку цих осіб.

Також суд критично ставиться до письмового доказу акту від 18.11.2013 року щодо не проживання в спірному будинку позивача із дитиною з 2009 року, оскільки із пояснень відповідача слідує, що в 2011 році, ОСОБА_3 заселилась із речами до спірного будинку та проживала в ньому. Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, не підлягають доказуванню. Отже в 2011 році строк відсутності позивача більше одного року в спірному будинку перервався, оскільки вона вселилась і почала проживати в ньому. Крім того, судом було задоволено клопотання про допит свідків, які підписували акт від 18.11.2013 року, в судове засідання вони не з'вились, відповідач не наполягала на повторному їх виклику та пояснила, що свідки не бажають давати свідчення в суді.

Також позивачем доведено наявність її речей в спірному житловому, а саме: пральної машинки, наявність цієї машинки в спірному будинку підтвердила і відповідач, лише заперечувала, що вона належить позивачу, оскільки вважає, що нова пральна машинка була куплена у зв'язку із тим, що позивач зламала пральну машинку, яка належала третій особі. Однак її твердження спростовуються замовленням на доставку № 01001432 від 13 січня 2011 року, покупцем пральної машинки зазначена саме ОСОБА_3, а адресу доставки - АДРЕСА_1 що також опосередковано підтверджує і факт проживання позивача за спірною адресою в цей час.

Згідно із ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК УРСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, оскільки наявність перешкод в користуванні, заміна замків в спірному будинку та наявність підстав для користування нею в даному житловому приміщенні підтверджено належними та допустимими доказами, вона не втратила зв'язку із спірним житловим приміщенням, а у задоволенні позову ОСОБА_5 належить відмовити, через те, що вона не довела відсутність понад рік ОСОБА_3 у спірному приміщенні з 2011 року

Керуючись ст.ст. 209, 212-215,218 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, ст. 156 ЖК України, суд -

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, зобов'язання вчинити певні дії, вселення задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користуванні 18/25 частинами будинку АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до будинку АДРЕСА_1

Зобов'язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будинком АДРЕСА_1 та надати ОСОБА_3 ключі від вхідної двері будинку АДРЕСА_1

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя