Ухвала суду № 38476086, 24.04.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/10374/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Є. В.Номер провадження 22-ц/788/675/14 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 37

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2014 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Криворотенка В. І.,

суддів - Лузан Л. В., Маслова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Сумської міської ради

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Сумської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2014 року позов задоволено.

Встановлено факт прийняття спадщини 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Встановлено факт прийняття спадщини 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3 після смерті його батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнано право власності в порядку спадкування за ОСОБА_3 на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі апелянт посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на безпідставність позовних вимог, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності від 31.08.1993 року (а.с. 11) та довідки КП СМБТІ від 19.02.2008 року (а.с. 14) квартира АДРЕСА_1 належить позивачу та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_5 (а.с. 10).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що знає позивача з 1991 року, також знав його бабусю ОСОБА_5 та батька ОСОБА_4 Підтвердив, що після смерті ОСОБА_5 в ІНФОРМАЦІЯ_2 році її син ОСОБА_4 в цьому ж році в зимовий період проводив ремонт квартири АДРЕСА_1, та він особисто допомагав йому в цьому. Зокрема ОСОБА_4 клав плитку особисто в туалеті та ванній кімнаті, замінив вхідні двері та газову колонку.

ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався, що визнав і позивач в судовому засіданні однак посилався на те, що ОСОБА_4 прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, а зазначена обставина не спростована рішеннями Зарічного районного суду м. Суми від 07.02.2013 року та від 30.12.2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4 (а.с. 9).

Відповідно до довідки ТОВ КК «Коменерго-Суми» від 20.02.2010 року (а.с. 12) позивач станом на час смерті ОСОБА_5 та станом на час видачі довідки був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1

Заборгованість по експлуатаційним витратам та комунальній електроенергії по квартирі АДРЕСА_1 відсутня, що підтверджується довідкою КП «Сумижитло» Сумської міської ради (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спадкові справи не заводилися, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру та листами Сумських державних нотаріальних контор Сумської області (а.с.21-29, 38-39).

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч. 1 ст. 212 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Як вбачається з матеріалів справи після смерті ОСОБА_5 батько позивача ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), як син померлої прийняв спадщину вступивши в управління та володіння спадковим майном, проводив ремонт в успадкованій квартирі.

Даних обставин відповідач ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не спростував.

Позивач по справі після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, також прийняв спадщину після нього у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 вступивши в управління та володіння спадковим майном, шляхом проживання в успадкованій квартирі, здійснення її ремонту та утриманні.

Твердження апелянта про те, що даним рішенням порушуються інтереси держави, так як спадкове майно перейшло до останньої згідно вимог ст. 555 ЦК України (в редакції 1963 року) є необґрунтованими та спростовуються висновком Державної податкової інспекції у м. Суми.

Посилання відповідача на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 7.02.2013 року (а.с.60-61) та на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30.12.2013 року (а.с.63-65) відповідно до мотивувальної частини яких ОСОБА_4 не успадкував 1/2 частину квартири шляхом звернення до нотаріальної контори, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки місцевим судом в даній справі було встановлено, що ОСОБА_4 дійсно не звертався до нотаріальної контори з відповідною заявою, проте прийняв спадщину іншим шляхом, що був перебачений діючим на той час цивільним законодавством.

Інші твердження апелянта також висновків суду не спростовують.

За таких обставин коли суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Тому керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Сумської міської ради відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -