Ухвала суду № 38474137, 25.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4471/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - Палінічака К.О., представників товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" - Кузьоми В.В. та Коновалової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Продексим, ЛТД" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 09 серпня 2013 року:

- №0005492200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 519 211 грн. та застосування 282 801 грн. штрафних санкцій;

- №0005502200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 748 919 грн. та застосування 198 877 грн. штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував, що вважає податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, які прийняті з порушенням норм діючого податкового законодавства в Україні, оскільки посилання податкового органу на не встановлення факту реального здійснення його господарських операцій з контрагентами, є необґрунтованими та такими, що спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку. Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ТОВ "Продексим, ЛТД" були зареєстровані платниками ПДВ, мали право видавати позивачу податкові накладні, які були задіяні для формування податкового кредиту. Придбані товари використані у власній господарській діяльності, їх вартість сплачено постачальнику у повному обсязі, в тому числі ПДВ у складі вартості поставлених послуг, товарів. Законодавство передбачає відповідальність за неналежне виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету саме для платника ПДВ - юридичної особи, а не покупця товарів. Також, відповідачем не надано належних доказів, що інформація, яку містять документи позивача, не відповідає дійсності, а також, що товариство отримувало податкову вигоду в порушенням приписів податкового законодавства.

Посилання податкової інспекції на порушені кримінальні справи щодо його окремих контрагентів вважає неправомірними, оскільки не надано жодного вироку по кримінальній справі або інших доказів на підтвердження умислу конкретних осіб на ухилення від сплати податків при здійсненні поставок позивачу. Доводи відповідача щодо відсутності у деяких з контрагентів майна, транспорту, ніяким чином не впливає на його права та обов'язки, оскільки перевіряти такі відомості він не має можливостей та відповідних повноважень.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи, що при проведенні перевірки ТОВ "Продексім, ЛТД" були використані інші акти перевірок постачальників позивача, зміст яких свідчить про відсутність організаційно-розпорядчих, господарських умов необхідних для здійснення систематичних поставок позивачу сільгосппродукції, дизпалива, надання послуг, внаслідок відсутності у таких постачальників. На його думку, відсутні докази товарності операцій. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року позов ТОВ "Продексим, ЛТД" задоволений.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 09 серпня 2013 року №0005492200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1 519 211 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 282 801 грн., №0005502200 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ у сумі 748 919 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 198 877 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

У червні-липні 2013 року фахівцями ДПІ у м. Херсоні здійснена документальна планова перевірка ТОВ "Продексим, ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за наслідками перевірки складено акт від 30 липня 2013 року за №224/21-03-22-01/36236014. Перевіркою виявлено порушення ТОВ "Продексим, ЛТД":

- пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.138.1. п.138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 519 211 грн. (4 кв. 2010 року на 1 100 820 грн., 1-й кв. 2011 року на 342 780 грн., 2 - 4 кв. 2011 року - 45 232 грн., 2012 рік - 30 379 грн.;

- п.1.6 ст. 1; пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3; п.4.1 ст. 4; пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1. п.7.3, пп.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та п.187.1 ст.187, п.198.1. п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 748 919 грн. у тому числі: його заниження всього у сумі 800 529 грн. (жовтень 2010 року - 89 003 грн., листопад 2010 року - 118 353 грн., грудень 2010 року - 520 575 грн., квітень 2011 року - 38 814 грн., вересень 2011 року - 5 053 грн., січень 2012 року - 9 972 грн., серпень 2012 року - 18 759 грн.), завищення всього у сумі 51 610 грн. у травні 2011 року;

Інші порушення податкового та валютного законодавства, які позивачем в межах даної справи не оскаржуються.

Зі змісту вищенаведеного акта перевірки вбачається, що підставою для встановлення зазначених порушень слугували наступні обставини: встановлено відсутність документального підтвердження доставки товару, його отримання та неможливість проведення таких операцій з ПП "Таврійська Агро-Торгівельна Компанія", ТОВ "СП "Декла", ТОВ "Оксамит Таврії", ТОВ "Агро-Регіони", ПП "АФ Астарта", фірмою "БСМ" у формі ТОВ, ПП "Дебют", ПВКП "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони", ТОВ "Херсон ПАК", ТОВ "Таврійська Зернова Компанія".

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність контрагентів за юридичною адресою, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності достатньої кількості персоналу, оборотних коштів, виробничих активів у необхідному обсязі, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів. ДПІ було встановлено вчинення позивачем правочинів без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження ТМЦ та формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

За висновком податкової інспекції валовий дохід позивачем завищено на загальну суму 2 972 269 грн. за 2010-2011 роки внаслідок включення доходу від продажу товару в результаті взаємовідносин з підприємствами, з якими встановлено нереальність здійснення господарських операцій. Факт заниження валового доходу 3-го кв. 2012 року на суму 6 031 грн. внаслідок не включення суми безнадійної кредиторської заборгованості ТОВ СП "Агро-Альянс" позивач не оскаржує, оскільки дана обставина не привела до заниження податку.

Завищення валових витрат виявлено на загальну суму 9 434 767 грн., в т.ч. у зв'язку з неправомірним включенням вартості придбаної сільгосппродукції, запчастин, послуг в результаті взаємовідносин з підприємствами, з якими встановлено нереальність здійснення господарських операцій, та внаслідок включення до витрат 1-го кв. 2011 року 346 711 грн. від'ємного значення об'єкту оподаткування через неврахування висновків попередньої перевірки (акт від 08 квітня 2013 року).

За період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року ТОВ "Продексим, ЛТД" задекларовано податкових зобов'язань по ПДВ у сумі 59 778 753 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року встановлено їх завищення всього у сумі 474 183 грн., у тому числі: по нереальним операціям придбання сільгосппродукції за жовтень 2010 року в сумі 15 289 грн., листопад 2010 року в сумі 191 299 грн., березень 2011 року в сумі 37 886 грн., квітень 2011 року в сумі 22 832 грн., травень 2011 року в сумі 77 033 грн., червень 2011 року в сумі 12 721 грн., липень 2011 року в сумі 6 057 грн., серпень 2011 року в сумі 21 325 грн., вересень 2011 року в сумі 18 947 грн., жовтень 2011 року в сумі 70 794 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року встановлено його завищення всього у сумі 1 323 262 грн.; в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 222 645 грн. внаслідок включення до податкового кредиту податкових накладних ПП "Таврійська Агро-Торгівельна Компанія", ТОВ "СП "Декла", ТОВ "Оксамит Таврії", ТОВ "Агро-Регіони", за листопад 2010 року в сумі 377 658 грн. по таким постачальникам як ПП "Таврійська Агро-Торгівельна Компанія", ТОВ "СП "Декла", ПП "АФ Астарта", ПП "Таврійські нафтові регіони", за грудень 2010 року в сумі 334 216 грн. внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ по господарським операціям з ПП "Таврійська Агро-Торгівельна Компанія", за лютий 2011 року в сумі 26 612 грн. по контрагентам ПП "АФ "Астарта", Фірма "БСМ", за березень 2011 року податковим кредит завищений на 37 886 грн. через операції придбання запчастин у ПП "Дебют", за квітень 2011 року податковий кредит завищено на 99 865 грн. через придбання товарів у ПВКП "Аверс" та на 9 044 грн. як не підтверджений первинними документами, податковий кредит травня 2011 року завищений на суму 25 423 грн. та червня 2011 року на 23 871 грн. внаслідок включення сум податку по господарським операціям придбання товарів у ПП "Таврійські нафтові регіони". Податковий кредит липня 2011 року завищено на 10 570 грн. по нереальній господарській операції з ПП "Таврійські нафтові регіони" та в тому числі внаслідок включення 1 005,12 грн. по списаній кредиторській заборгованості з минулим терміном позовної давності. Податковий кредит серпня 2011 року завищено на суму 37 000 грн. по таким постачальникам як ПВКП "Аверс", ПП "Таврійські нафтові регіони", в вересні 2011 року на думку відповідача неправомірно включено суму 18 947 грн. (ПП "Таврійські нафтові регіони"), податковий кредит жовтня 2011 року завищено на 70 794 грн. (ПВКП "Аверс"). Відповідач вказує на неправомірне включення до податкового кредиту сум податку, сплачених у складі вартості послуг ТОВ "Херсон Пак", у січні 2012 року в сумі 9 972 грн., у лютому 2012 року в сумі 11 397 грн., у березні 2012 року в сумі 6 357 грн., у липні 2012 року в сумі 1 005 грн.

Щодо ПП "Таврійська Агро-Торгівельна Компанія", м. Херсон, в акті перевірки зазначено про відсутність транспортних документів по транспортуванню товарів даному підприємству від таких постачальників як ТОВ "Компьютерцентр-Донецьк", ТОВ "Вектор-Дон", відсутність платіжних документів, що свідчить про відсутність документального підтвердження господарських операцій, ПП "Таврійська Агро-Торгівельна Компанія" є транзитером не існуючих товарів між фіктивними підприємствами та позивачем як покупцем товарів.

Інший постачальник сільгосппродукції - ТОВ "СП "Декла", м. Херсон, на думку податкової інспекції, є "фіктивним", оскільки в січні 2013 року був відсутній за юридичною адресою, не мав умов для здійснення господарської діяльності через відсутність будь-яких основних фондів, транспорту, та мав постачальника з ознаками "фіктивності" - ПП "Фобос транс".

Стосовно такого постачальника сої як ТОВ "Оксамит Таврії", Н.Каховка, податкова інспекція зазначає про внесення до ЄДР запису про відсутність останнього за місцезнаходженням, та про не реальність господарських операцій з огляду на постачальників з ознаками фіктивності - ПП "Інвестюгагропівдень", ФГ "Вікторія-Ч".

Про відсутність умов для здійснення господарської діяльності у ТОВ "Агро-Регіони", м. Київ, зазначено з посиланням на акт перевірки даного контрагента від 16 липня 2012 року, складеного ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

По такому контрагенту позивача як ПП "АФ"Астарта", м. Херсон, в акті перевірки вказано, що позивач не надав накладні та податкові накладні, тільки договори, оригінали первинних документів вилучено слідчим, але було виявлено, що у даного постачальника не має основних засобів, транспорту, саме підприємство відсутнє за юридичною адресою, керівник Казанчук Д.Л. не декларує доходів на території України.

Фірма "БСМ" у формі ТОВ, м. Кіровоград, яке надавало транспортні послуги позивачу в лютому 2011 року, не має на балансі транспортних засобів, тому не має можливості надавати ці послуги.

Факт придбання позивачем запчастин у ПП "Дебют", Херсонська область, Каховський район, с. Малокаховка, ставиться перевіряючими посадовими особами ДПІ під сумнів через наявність у останнього постачальника з ознаками "фіктивності" - ПП КФ "Таврія Пласт", яке не має матеріальних ресурсів та не знаходиться за юридичною адресою, що унеможливлює його перевірку.

Через "сумнівних" постачальників ТОВ "ТД "Паладіум", ПП "Фіто Сервіс плюс", ТОВ "Саноіл торг" відповідачем не прийнято до уваги документи про придбання палива у ПВКП "Аверс", м. Херсон.

Придбання позивачем ПММ у ПП "Таврійські нафтові регіони" визнано податковою інспекцією таким, що відбувалось тільки на папері та не було реальним з посиланням на акт від 22 грудня 2011 року планової виїзної перевірки даного постачальника.

Також відповідач вказує на відсутність реальності здійснення операцій придбання послуг із сертифікації вантажів, оформлення карантинного сертифікату, ветеринарних свідоцтв у ТОВ "Херсон ПАК" з тієї підстави, що дане підприємство відсутнє за юридичною адресою та не декларує наявності основних фондів.

ДПІ у м. Херсоні було встановлено, що постачальник сільгосппродукції в жовтні-грудні 2010 року ТОВ "Таврійська зернова компанія" не мав умов для такого постачання, оскільки податкова звітність свідчить про відсутність відповідних матеріальних ресурсів, майна, транспорту, всі постачальники даного контрагента були "фіктивні", по суті товариство є "конвертаційним центром", що було виявлено при розслідуванні кримінальної справи №330205-11.

За розглядом акту перевірки ДПІ у м. Херсоні складено спірні податкові повідомлення-рішення.

ТОВ "Продексим, ЛТД" було здійснено процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, але рішенням Міністерства доходів і зборів України №15188/6/99-99-10-01-15 від 13 листопада 2013 року податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав до суду доказів того, що операції за договорами між безпосередніми контрагентами мали фіктивний та/або безтоварний характер, у зв'язку з чим, позовні вимоги належить задовольнити.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, податкові повідомлення-рішення винесені незаконно та підлягають скасуванню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 1, 3, 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 138, 198 ПК України.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що операції позивача з його контрагентами не мають реального вчинення господарських операції по придбанню товарів (послуг).

Крім того, апелянт зазначає, що товариство діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний адміністративно-майновий стан підприємств-постачальників, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів та грошових коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів умови ведення ними господарської діяльності та порушення, які ними допускалися.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6).

Отже, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту і валових витрат.

У справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Відсутність у постачальників об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як беззаперечний доказ фіктивності спірних операцій. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт постачальником.

З матеріалів справи вбачається, що товарність господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується належними первинними документами бухгалтерського обліку позивача.

Щодо господарських відносин з ТОВ "СП "Декла", м. Херсон, ДПІ у м. Херсоні суду надано як доказ неможливості постачання даним контрагентом продукції на адресу позивача, акт від 28 січня 2013 року №831/22-4/365-4978 про неможливість проведення зустрічної звірки даного платника у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням, в якому крім того зазначено про відсутність основних фондів, задіяння в ланцюгах постачання підприємств з ознаками "фіктивності". Однак, відсутність контрагента позивача за юридичною адресою станом на момент звірки (січень 2013 року) не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям за угодами із вказаним контрагентом у момент їх укладення та виконання - жовтень, листопад 2010 року.

Так, посилання ДПІ на відсутність у постачальника позивача об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а відсутність у власності нерухомого та рухомого майна не є єдиним доказом виникнення витрат, пов'язаних зі збереженням або перевезенням товару від постачальника до покупця.

Висновок відповідача про те, що ПП "Таврійська Агро-Торгівельна Компанія" є транзитером не існуючих товарів між фіктивними продавцями та покупцями товарів, не приймається до уваги судом як такий, що не підтверджений належними доказами та спростований доказами, наданими суду позивачем.

В якості підтвердження не реальності поставки сої в кількості 29,473 тн. в жовтні 2010 року від ТОВ "Оксамит Таврії" відповідачем наданий акт документальної невиїзної позапланової перевірки даного постачальника від 16 грудня 2011 року, відомості якого свідчать про те, що дане підприємство було посередником, постачальником сої виступало фермерське господарство "Вікторія-Ч", яке неможливо перевірити через відсутність за юридичною адресою станом на квітень 2011 року, а також з огляду на відсутність основних фондів, одна особа працююча, неподання звітності по формі 1 ДФ. Акт перевірки фермерського господарства суду не наданий. За висновком податкової інспекції фермерське господарство не мало можливості поставити сою ТОВ "Оксамит Таврії", а останнє - позивачу, однак, порушення податкового законодавства контрагентами позивача в другому ланцюгу постачання або неможливість проведення їх перевірки податковим органом не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Щодо факту не реальності відшкодування позивачем ТОВ "Агро-Регіони" витрат по сушці та очистці соняшника 2010 року, суд виходив з того, що ДПІ не надано будь-яких належних доказів. Є тільки посилання в акті перевірки позивача на ті обставини, що дане підприємство припинено, але не знято з обліку, не має умов для діяльності внаслідок відсутності основних фондів. Копію акту від 16 липня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Агро-Регіони" відповідач не надав.

За таких обставин, висновок апелянта про неможливість здійснення реальних господарських операцій при наявності первинних документів бухгалтерського обліку та податкових документів суд вважає припущенням, а не достовірно встановленим фактом, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Податкова інспекція дійшла до висновку про не реальність поставки макухи, пшениці, сої від ПП "АФ "Астарта" тільки на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "АФ "Астарта", податкової звітності, інформаційних баз даних, без дослідження правильності складання первинних бухгалтерських та податкових документів, що є порушенням порядку проведення документальної перевірки платника податків.

Крім того, акт Кіровоградської ОДПІ від 10 січня 2011 року №12/1520/20631062 про неможливість проведення зустрічної звірки фірми "БСМ" за січень-лютий 2011 року містить відомості про не підтвердження поставки товару (олії) по ланцюгу ПП "Нафто Агро Трейд" - фірма "БСМ" у формі ТОВ в січні 2011 року, що не має ніякого відношення до стосунків позивача за фірмою "БСМ" по придбанню транспортних послуг.

Придбання позивачем запчастин у ПП "Дебют" Каховського району с. Малокаховка, у березні 2011 року підтверджується договором, ракунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними. Акт від 20 березня 2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Дебют", складений Каховською ОДПІ, свідчить про те, що запчастини були придбані у ПП "КФ "Зернопласттрейд" та ПП "Комерційна фірма "Таврія Пласт", які мають ознаки "фіктивності" з огляду на відсутність основних фондів, недостатню кількість працюючих, наявність сумнівних постачальників. Висновок відповідача про отримання позивачем від ПП "Дебют" тільки документів без отримання запчастин в натурі є припущенням, яке не ґрунтуються на належних доказах. Та обставина, що у власності ПП "КФ "Зернопласттрейд" та ПП "Комерційна фірма "Таврія Пласт" не було основних фондів, не може бути беззаперечним доказом того, що підприємство не здійснювало поставки товарів і не могло займатись купівлею-продажом товарів.

ДПІ в акті перевірки вказує на отримання позивачем від ПВКП "Аверс" первинних документів при відсутності реальної поставки ПММ в квітні, серпні, жовтні 2011 року. Оцінюючи акт від 23 квітня 2013 року документальної позапланової перевірки ПВКП "Аверс", м. Херсон, суд звертає увагу на те, що дане підприємство є діючим, знаходиться за своєю юридичною адресою, на перевірку надало необхідні документи. Зі змісту акту вбачається дослідження діяльності даного підприємства та виявлення порушення податкового законодавства тільки за серпень-грудень 2011 року, тоді як позивач отримував дизельне пальне від ПВКП "Аверс" у квітні 2011 року. Крім того, ДПІ у м. Херсоні, ні податкова міліція або інші слідчі органи не перевіряли факт перевезення палива.

Щодо іншого постачальника ПММ ПП "Таврійські нафтові регіони", м. Херсон, то ДПІ як доказ здійснення операцій тільки на папері, а не в реальності, надає акт від 22 грудня 2011 року планової виїзної перевірки даного, відомості якого свідчать про те, що серед постачальників ПММ даного підприємства є підприємства з ознаками "фіктивності", які або не мають основних фондів, або відсутні за юридичною адресою тощо. Разом з тим, в цьому акті не зазначено, що поставлене позивачу дизпаливо, бензин були придбані у вказаних платників, оскільки не всі правочини ПП "Таврійські нафтові регіони" за перевірений період були визнані нікчемними. Переліку "вигодонабувачів" (додаток 8) до акту відповідач суду не надав. Так, ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ПП "Таврійські нафтові регіони" на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту, а витрат до складу валових витрат. Враховуючи викладене, суд вважає висновки ДПІ такими, що не підтверджені належними доказами.

Щодо отримання позивачем від ТОВ "Херсон ПАК" послуг із сертифікації вантажів, оформлення карантинних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв, то суд звертає увагу на те, що єдиним доказом відсутності реальності наданих послуг є доводи ДПІ про відсутність у ТОВ "Херсон Пак" основних фондів, складських приміщень, транспорту з посиланням на акти від 20 липня 2012 року та від 01 червня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки. Суду не надано доказів того, що позивачу було відомо про недоліки в діяльності ТОВ "Херсон Пак", доказів на підтвердження порушеної кримінальної справи відносно керівника даного підприємства, не надано вироку суду чи іншого рішення суду на підтвердження нікчемності укладеного правочину позивача з цім контрагентом.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передчасне твердження відповідача про нікчемність укладених правочинів між позивачем та ТОВ "Херсон Пак" у січні-березні 2012 року.

Акт від 06 березня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Таврійська зернова компанія" відповідач на вимогу суду не надав, тому доводи ДПІ про неможливість здійснення реальних господарських операцій по придбанню сільськогосподарської продукції у даного платника податків не підтверджено жодним доказом та спростовано наданими позивачем документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія зазначає, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

Таким чином, порушення, які були допущені контрагентами попереднього ланцюгу в податковому обліку та порядку ведення господарської діяльності, не можуть бути автоматично поширені на позивача, без наявності доказів вчинення таких порушень.

Крім того, наявність посередників не вважається автоматичною умовою визнання угоди у ланцюзі поставки нікчемною. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Жодного обґрунтованого заперечення цим висновкам суду першої інстанції апелянт не надав, у зв'язку з чим, його правова позиція є безпідставною.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірне формування позивачем податкового кредиту і валових витрат і, відповідно, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 березня 2014 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: