Ухвала суду № 38474106, 23.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 815/2212/13-а

Категорія: 10.2

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 32102,36 грн., –

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року пенсійний орган звернувся з адміністративним позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 32102,36 грн., які не були відповідачем сплачені у добровільному порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року позовні вимоги були задоволені.

Стягнуто з Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» (65063, м. Одеса, Фонтанська дорога, 3, Код ЄДРПОУ 01188477) на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на р/р №256013013705, банк – ВАТ «Державний ощадний банк України», Код ЄДРПОУ 26302649, МФО заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 32102, 36 грн. за період з січня по березень 2013 року.

В апеляційній скарзі ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно встановлені обставини у справі, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати державних пенсій громадянам, а також на підставі ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» здійснює повноваження щодо стягнення в судовому порядку заборгованості платників збору по страховим внескам, пені та штрафним санкціям, витратам на доставку пенсій пільговим категоріям пенсіонерів, а тому на підставі положень ч.1 ст.17, п.5 ч.4 ст.50 КАС України може звертатись до суду з приводу здійснення владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за №П0282.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума боргу відповідачем не сплачена.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За змістом ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України (36-2003-п), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Для запровадження пенсійного забезпечення особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами ст.13 пунктів «а», «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення». В разі досягнення пенсійного віку, та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням ст.28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі підпункту 6.2 п.6 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На підставі п.6.8 Інструкції відповідач зобов`язаний в термін до 25-го числа щомісячно забезпечити відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»,«б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно наданих розрахунків, до досягнення зазначених осіб пенсійного віку, передбаченого ст.13 цього Закону.

В ході судового розгляду встановлено, що згідно отриманих розрахунків про суми відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень – березень 2013 року за Списком №2 по пенсіонерам, які працювали у відповідача, відповідач повинен відшкодувати заборгованість по пільговим пенсіям перед управлінням ПФУ на суму 32102,36 грн.

На адресу відповідача за Списком №2 були надіслані розрахунки по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказані розрахунки були своєчасно отримані відповідачем.

Вказана сума боргу відповідачем не сплачена.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач не надав підтверджень сплати суми боргу та підстав які звільняють його від обов`язку щодо компенсації фактично понесених позивачем витрат, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу по витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах в розмірі 32102,36 грн. на підставі положень 67 Конституції України, ст.11,14,15,17,106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги пенсійного органу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі № 815/2212/13-а – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян