Постанова № 38474019, 23.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2195/14

приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

при секретарі судового засідання Ліпко Т.М.,

за участю:

представника позивача: Бічан М.А. (довіреність від 23.01.2014 №ДВК-878)

представника відповідача: Маркова І.Ю. (довіреність від 29.01.2014 №1015)

третя особа: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 №ВП 20862991, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2013 №ВП 39910474 та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 №ВП 20862991, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2013 №ВП 39910474 та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №1208/0908/45-031. Також 03 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір №1208/0908/45-031-Z-1. відповідно до якого на забезпечення основного зобов'язання в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1

Дане обтяження було зареєстроване у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом ОСОБА_5, реєстраційний номер 7848884, а також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер №7848645.

28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації.

Разом із тим, 28.11.2012 року між TOB «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (TOB «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме TOB «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувана.

Окрім цього, згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 17.12.2012 (реєстрація змін) до реєстраційного запису №7848884, внаслідок відступлення прав вилучено іпотекодержателя TOB «Вектор плюс», та додано іпотекодержателя TOB «Кредитні ініціативи».

16.08.2010 року Відділом державної виконавчої служби Рубіжанського МУЮ ВП №20862991 було винесено постанову про відкриття провадження , якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, в тому числі і на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, та перебуває в іпотеці TOB «Кредитні ініціативи».

Разом з тим, 09.10.2013 року Відділом державної виконавчої служби Рубіжанського МУЮ ВП №39910474 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження , якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, в тому числі і на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, та перебуває в іпотеці TOB «Кредитні ініціативи».

TOB «Кредитні ініціативи» вважає, що діями ВДВС Рубіжанського МУЮ порушені права Банку як іпотеко держателя.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 року №ВП 20862991 в частині накладення арешту на заставне майно TOB «Кредитні ініціативи», а саме квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2013 року №ВП 39910474 в частині накладення арешту на заставне майно TOB «Кредитні ініціативи», а саме квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції звільнити заставлене майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, з-під арешту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Третя особа в судовому засіданні проти позову не заперечував, прсив суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №1208/0908/45-031, відповідно до якого ВАТ «Сведбанк» надав ОСОБА_4 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 30000 доларів США на строк до 03 вересня 2015 року. Відповідно до п.1.4. зазначеного Договору кредитні кошти призначені для здійснення Позичальником розрахунків по Договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 72,6 кв.м. (а.с.8-16)

03 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір №1208/0908/45-031-Z-1 відповідно до якого на забезпечення основного зобов'язання в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1, яким забезпечувалося належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № №1208/0908/45-031 від 03 вересня 2008 року (а.с.17-22).

Дане обтяження було зареєстроване у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом ОСОБА_5, реєстраційний номер 7848884, а також в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер №7848645 (а.с.23-24).

28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - TOB (Сведбанк») та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі - ФК «Вектор Плюс») укладено Договір факторингу №15. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації (а.с.25-29).

Також 28.11.2012 року між TOB «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (TOB «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (TOB «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації (а.с.30-36).

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме TOB «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача.

Окрім цього, згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек від 17.12.2012 (реєстрація змін) до реєстраційного запису №7848884, внаслідок відступлення прав вилучено іпотекодержателя TOB «Вектор плюс», та додано іпотекодержателя TOB «Кредитні ініціативи» (а.с.37).

Однак, 16.08.2010 року Відділом державної виконавчої служби Рубіжанського МУЮ ВП №20862991 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, в тому числі і на нерухоме майно (а.с.38-39).

Разом з тим, 09.10.2013 року Відділом державної виконавчої служби Рубіжанського МУЮ ВП №39910474 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження , якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, в тому числі і на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, та перебуває в іпотеці TOB «Кредитні ініціативи» (а.с.40).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних постанов в частині накладення арешту на майно боржника суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України). Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження». (далі - Закон № 606).

Статтею 54 Закону № 606 встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, до теперішнього часу на адресу ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомлень про звернення стягнення на заставне майно ОСОБА_4 для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, з Рубіжанського МУЮ ВДВС ГУЮ у Луганській області не надходило. Тобто, відповідачем порушено вимоги ст. 54 Закону № 606.

Відповідно до ст. 57 Закону № 606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З системного аналізу вищезазначених норм Закону № 606 вбачається, що знаходження майна боржника у заставі не виключає можливості накладення на нього арешту для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

Право заставодержателя на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту у разі звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, прямо передбачено частиною 4 статті 52 Закону № 606(в редакції, яка діяла в 2010 році) та ч. 4 ст. 54 Закону № 606 (в редакції, яка була чинна в 2013 році).

Тобто, з метою з'ясування правомірності накладення арешту на майно ОСОБА_4, яке є предметом іпотечного договору, необхідно встановити чи виникло у позивача право звернення стягнення на вказане майно та чи не перевищує вартість предмета застави заборгованості боржника перед заставодержателем.

Пунктом 11 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем Основного зобов'язання повністю або частково, у т.ч. якщо іпотекодавець не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням та цим Договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).

При настанні зазначених у першому абзаці цього пункту Договору випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та зобов'язань, передбачених цим Договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернения стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов цього Договору..

Під час розгляду даної справи судом позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором від 03.09.2008 станом на 24.03.2014, відповідно до якого ОСОБА_4 має заборгованість за кредитом та відсотками у загальній сумі 47674,84 долірів США, що відповідає гривневому еквіваленту - 486116,50 грн. (а.с. 41), а також заяву ОСОБА_4 про передання нерухомого заставного майна з метою добровільної реалізації майна та спрямування коштів від продажу на погашення заборгованості по кредитному договору(а.с. 42)

Згідно із статтею 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону.

Відповідно до статті 16 вказаного Закону право застави виникає у заставодержателя з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання (стаття 28 Закону України "Про заставу")

Згідно із статтею 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Статтею 572 Цивільного Кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 8 ст. 54 Закону № 606, передбачає, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно частини 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно дозакону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Договір іпотеки між позивачем та ОСОБА_4 укладено 03.09.2008, а оскаржувані постанови щодо накладення арешту на все майно прийняті 16.08.2010 та 09.10.2013. Тобто, договір іпотеки укладено раніше ніж вищезазначені постанови державного виконавця.

Аналізуючи норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що законодавець надає заставодержателю право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 58 Закону України «Про Заставу» передбачено, що якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійсним судом.

Таким чином суд вважає, що позивач є кредитором з вищим пріоритетом та має переважне право перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації заставленого майна.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування постанов відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 ВП №20862991 в частині накладення арешту на заставне майно товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, та постанови відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2013 ВП №39910474 в частині накладення арешту на заставне майно товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Щодо зобов'язання відповідача звільнити заставлене майно з-під арешту суд зазначає наступне.

Скасування у судовому порядку вищезазначених постанов автоматично обумовлює обов'язок відповідача за Законом України "Про виконавче провадження" звільнити з під арешту майно - квартиру АДРЕСА_1 яка перебуває в іпотеці ТОВ «Кредитні ініціативи», виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про реєстрацію обтяжень нерухомого майна, що знаходиться за адресою: а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії -постанова про накладання арешту . Саме вона має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 №ВП 20862991, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2013 №ВП 39910474 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2010 ВП №20862991 в частині накладення арешту на заставне майно товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2013 ВП №39910474 в частині накладення арешту на заставне майно товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28 квітня 2014 року.

Суддя К.В. Агевич