Постанова № 38473795, 28.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 р. Справа № 805/2647/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки

до Відкритого акціонерного товариства “Горлівське управління шахтобудмеханізації” м. Горлівка

про стягнення заборгованості у сумі 40014,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Горлівське управління шахтобудмеханізації” про стягнення заборгованості у сумі 40014,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що відповідач повинен відшкодувати до 25-го числа щомісяця суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівникам підприємства, яким призначено пенсію. За період з липень – вересень 2013 року підприємство має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у розмірі 40014,31 грн., що підтверджується розрахунками. Просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

23 квітня 2014 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки надав уточнений адміністративний позов, відповідно до якого просив суд стягнути заборгованість по сплачених пенсіях за списком № 2 у розмірі 35203,8 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечення до позовної заяви не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Положенням про Пенсійний фонд України”, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство “Горлівське управління шахтобудмеханізації” м. Горлівка, включене до ЄДРПОУ за № 35801987, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Калінінському районі м. Горлівки, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідача по сплаченим пенсіям призначених згідно до п. “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1931-ХІІ від 06.12.1991 року за період з липень – вересень 2013 року з урахуванням уточнень до позову, складає 35203,8 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідні місяці, які були отримані підприємством, платіжними дорученнями та довідками.

На момент розгляду справи в суді, заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 35203,8 грн, відповідачем не сплачено, заборгованість перед Пенсійним фондом не погашена

У відповідності до преамбули Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі – Закон № 1058) останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі – Закон №1058) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 №1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (надалі – Закон України “Про пенсійне забезпечення”).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України №1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком №2, має здійснюватися відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно пункту 6 Інструкції “Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі – Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

З огляду на ту обставину, що позивачем підтверджено факт понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у розмірі 35203,8 грн. відповідачу, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки до Відкритого акціонерного товариства “Горлівське управління шахтобудмеханізації” м. Горлівка про стягнення заборгованості у сумі 35203,8 грн. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Горлівське управління шахтобудмеханізації” м. Горлівка (84624, Донецька область, м. Горлівка, вул. Пересипкіна, 8, ЄДРПОУ 35801987) на користь Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки суму у розмірі 35203,8 грн. (тридцять п’ять тис. двісті три грн. вісім коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.