Ухвала суду № 38472694, 29.04.2014, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/66/14-ц

УХВАЛА

"29" квітня 2014 р. Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді Бесараб Н.В.

при секретарі Кравець І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Лисянка скаргу ОСОБА_2 в порядку судового контролю за виконанням судового рішення на бездіяльність державного виконавця центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Топора АІ.

Скарга обґрунтована тим, що вироком Лисянського районного суду Черкаської області 25.05.2012 р. ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та засуджено до п'яти років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст..75 КК УВкраїни тривалістю два роки. На виконання вироку в частині цивільного позову 26.10.2012 р. Лисянським районним судом виданий виконавчий лист №1/2311/72/2012, відповідно до якого 18.12.2012р. було відкрите виконавче провадження ВП №35739170. Проте до цього часу рішення суду не виконано. Просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Топора А.І. у виконавчому провадженні ВП №35739170.

Представники заявника ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні скаргу підтримали і просили її задовольнити. При цьому зазначили, що вирок Лисянського районного суду в частині цивільного позову більше року не виконаний, чим порушуються права стягувача ОСОБА_2. Державний виконавець не вжив достатніх заходів для виконання рішення суду, а вчинені державним виконавцем дії носять формальний характер, проведені несвоєчасно, з великим запізненням, що дозволило боржнику ОСОБА_4 ухилятися від виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 27.02.2014 р. відповідно до ч.3 ст.386 ЦПК України до участі у справі залучено державного виконавця Неїленка Р.В., до компетенції якого належить вирішення питання про усунення прав чи свобод заявника.

В судовому засіданні представник центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Нечипоренко Я.В. та державний виконавець цього відділу Неїленко Р.В. заперечували проти задоволення скарги, оскільки вважають, що державним виконавцем було вжито всіх заходів для виконання судового рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Серед причин, що ускладнюють виконання рішення суду зазначили відсутність майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення та відсутність у виконавчому провадженні інформації про ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_4

Суд дослідив та проаналізував матеріали справи і прийшов до переконання, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ.

26.10.2012р. Лисянським районним судом Черкаської області виданий виконавчий лист №1/2311/72/2012, відповідно до якого з ОСОБА_4 належить стягнути на користь ОСОБА_2 7880,33 грн. для відшкодування майнової шкоди та 40000,00 грн. моральної шкоди.

18.12.2012р. було відкрите виконавче провадження ВП №35739170, яке на даний час перебуває на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.

Відповідно до статей 1 та 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

При виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець згідно зі статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і у вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях останніх, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

В ході примусового виконання виконавчого провадження державний виконавець Неїленко Р.В. тільки 05.03.2013 року здійснено вихід за місцем проживання боржника для перевірки майнового стану боржника, тобто через два місяці після закінчення терміну для добровільного виконання судового рішення. Запити щодо наявного майна у боржника до відповідних інстанцій державним виконавцем було надіслано лише 03.12.2013 року, тобто майже через рік після відкриття виконавчого провадження. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена 11.12.2013р. Запит до державної податкової інспекції щодо ідентифікаційного номера боржника ОСОБА_4 направлено лише 21.02.2014р. Неотримавши відповідь на зазначений запит, державний виконавець Неїленко Р.В. більше не вчинив жодної дії для встановлення ідентифікаційного номеру боржника, такі як звернення до суду, який видав виконавчий лист, з відповідним запитом.

Враховуючи викладене суд вважає, що виконавчі дії вчинялись зі значною затримкою й неповно, рішення суду не виконане, що завдає заявнику шкоди.

Завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Оскільки тривалий час рішення суду на користь ОСОБА_2 не було виконане, що є порушенням вимог статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (строки здійснення виконавчого провадження), суд прийшов до висновку про те, що державний виконавець своєчасно не здійснив усіх передбачених законом дій щодо примусового виконання рішення суду. При цьому надані суду докази оцінені відповідно до вимог статей 58, 59, 212 ЦПК України.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.212,386,387 ЦПК України, суд -

У х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_2 в порядку судового контролю за виконанням судового рішення на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції - задовольнити.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Неїленка Р.В. у виконавчому провадженні ВП №35739170 щодо виконання рішення суду неправомірною.

Зобов'язати старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Неїленка Р.В. вчинити передбачені чинним законодавством дії по виконанню вироку Лисянського районного суду Черкаської області в частині цивільного позову щодо стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 47889,33 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н. В. Бесараб