Постанова № 38472154, 25.04.2014, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1021/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області у складі колегії суддів:

головуючого - судді головуючого Ільтьо І. І. ,

суддів - Фейір О. О., Драб В. І.,

при секретарі Куні О. І.,

з участю прокурора Костур Р. В., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, законного представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та представника потерпілого ПОГ ЕВП «УСБ Закарпаття» - ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегово клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12012070010000057, відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 3 ст.28 - ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом незаконного заволодіння бюджетними коштами, що виділялись відділом освіти Берегівської районної державної адміністрації для утримання дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» ПОГ ЕВП «Учбово-спортивна база «Закарпаття» перебуваючи на посаді головного бухгалтера «Учбово-спортивної бази «Закарпаття» усвідомлюючи те, що її чоловік ОСОБА_5 не має економічної освіти та навиків бухгалтера отримала від ОСОБА_5 заяву на прийняття на роботу в ДЮСШ «Колос» на посаду бухгалтера. В подальшому, без узгодження даної заяви із директором ДЮСШ «Колос» ОСОБА_8, ОСОБА_2 підготувала наказ «про прийом на роботу» №1/к від 01.05.2007 про прийняття ОСОБА_9 на посаду бухгалтера ДЮСШ «Колос», яку підписала в графі «погоджено» та передала для підписання ОСОБА_1 Після цього, ОСОБА_2, усвідомлюючи те, що ОСОБА_5 фактично свої функціональні обов'язки як бухгалтера виконувати не буде, в період з травня 2007 року по травень 2010 року щомісячно проводила нарахування ОСОБА_5 заробітної плати. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 незаконно привласнили та заволоділи бюджетними коштами в сумі 27763 гривень, чим самим завдали державі матеріальних збитків на вказану суму.

Вина ОСОБА_5 у привласнені і заволодінні чужим майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем підтверджується комплексом зібраних по справі доказів та матеріалами справи (Т5 а.с. 60-75, Т7 а.с. 20). За викладених обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, повністю доведена.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у привласнені і заволодінні чужим майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України

Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 хворіє на психічну хворобу, що підтверджується висновком судово-психіатричної, згідно якої він страждає психічним захворюванням, що на даний час позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та можливості реалізувати своє право на захист (том 9 а.с. 94-99). За своїм психічним станом ОСОБА_5 потребує примусового амбулаторного лікування.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 КК України не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, які вважають, що ОСОБА_5 потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, з урахуванням положень ст. 191 КК України, враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи, психічний стан ОСОБА_5, характер вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння, суд вважає, що суспільно-небезпечне діяння, з приводу якого було розпочато кримінальне провадження щодо ОСОБА_5, було вчинено ним в стані осудності, але до постановлення вироку захворів на психічну хворобу, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку про те, що клопотання є обґрунтованим, а отже до ОСОБА_5 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України суд, -

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

На ухвалу протягом 30 днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Берегівський районний суд Закарпатської області.

Головуючий суддя: Ільтьо І. І.

Судді: Фейір О. О.

Драб В. І.