Рішення № 38471836, 15.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р.Справа № 922/892/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Мелихівське", с. Мелихівка Нововодолазького району Харківської області, до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Віта Нова", с. Великі Проходи Дергачівського району Харківської області, про стягнення 71247,90 грн. за участю представників:

позивача - Гнатченко П.М. (дов.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ СП "Мелихівське", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Агрофірма "Віта Нова", про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 06.05.2013р. у загальній сумі 71247,90 грн. 71247,90 грн., в т.ч. основна заборгованість - 65040,00 грн., пеня - 4516,20 грн., 3% річних - 1041,30 грн., інфляційні втрати - 650,40 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

11.04.2014р. від позивача через канцелярію суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, а саме в частині стягнення пені. Згідно заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 65040,00 грн., пеню в сумі 4216,00 грн., 3% річних у сумі 1041,30 грн., інфляційні втрати в сумі 650,40 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

Відповідно до положень ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Подана позивачем заява відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим суд приймає її до розгляду та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином на адресу, по якій він зареєстрований та яка підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвала суду від 14.03.2014р. про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 27.03.2014р. отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В слуханні справи 27.03.2014р. оголошена перерва до 15.04.2014р. об 11:30 год.

Лист про оголошену перерву, направлений на адресу відповідача, повернутий поштою з довідкою про те, що підприємство не значиться.

Викладене свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак своїми процесуальними правами щодо участі в судовому засіданні та надання своїх заперечень не скористався, про причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.05.2013 року між ТОВ СП "Мелихівське" (позивач, продавець) та ТОВ "Агрофірма "Віта Нова" (відповідач, покупець) було укладено договір купівлі - продажу б/н.

Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язався передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а покупець зобов'язався, відповідно, прийняти товар та оплатити вказаний товар на умовах, визначених договором. Асортимент, ціни та кількість продукції визначається в відповідності зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору, ціни на продукцію є договірними і підлягають узгодженню на кожну партію товарів, шляхом підписання специфікацій.

Згідно з п. 2.3 Договору розрахунки за продукцію здійснюються безготівковим розрахунком шляхом перерахування грошових коштів в строк до 20.08.2013р.

Згідно умов п.1 Специфікації № 1 до договору купівлі - продажу б/н від 06.05.2013 року сторони погодили, що продавець передає, а покупець приймає продукцію - дизельне пальне на загальну суму 65040,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем згідно з видатковою накладною № РН-00018 від 06.05.2013р. переданий відповідачу товар на загальну суму 65040,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар.

15.01.2014р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога щодо оплати товару в сумі 65040,00 грн., яка отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак залишена без відповіді та оплати.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 65040,00 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору у випадку несвоєчасного виконання покупцем своїх зобов'язань, визначених Договором, останній сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 4216,00 грн.

Наданий розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі і ч. 6 ст. 232 ГК України, умовам Договору та відносинам, що склалися між сторонами, а тому приймається судом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок 3% річних, відповідно до якого нараховані річні складають 1041,30 грн., а також розрахунок інфляційних втрат, згідно якого нараховані інфляційні складають

Наданий розрахунок 3% річних відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

Стосовно інфляційних втрат суд зазначає, що індекс інфляції за період з вересня 2013р. по січень 2014р. складає 101,306, при цьому позивачем застосований такий індекс у розмірі 101,0, а отже позивачем нараховані інфляційні втрати в меншому розмірі, що є правом позивача. Нарахування інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4216,00 грн., 3% річних у сумі 1041,30 грн., інфляційних втрат у сумі 650,40 грн. нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Віта Нова" (62331, Харківська область, Дергачівський район, с. Великі Проходи, вул. Радянська, буд.2, корпус А, код ЄДРПОУ 34997240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Мелихівське" (63260, Харківська область, Нововодолазький район, с. Мелихівка, вул. Центральна, б. 284, код ЄДРПОУ 00707188) основну заборгованість у розмірі 65040,00 грн., пеню в розмірі 4216,00 грн., 3% річних у розмірі 1041,30 грн., інфляційні втрати в розмірі 650,40 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2014 р.

Суддя В.О. Яризько