Рішення № 38471780, 18.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22642/13 18.04.14

За позовом підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна»

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»

2) відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві

3) відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві

4) товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

5) товариства з обмеженою відповідальністю «Техдорсервіс»

6) товариства з обмеженою відповідальністю «Зелендорбуд»

7) товариства з обмеженою відповідальністю «Еркер-М»

8) Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва

9) окремого загону механізації Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0402)

10) публічного акціонерного товариства «Мостобуд»

11) дочірнього підприємства «Чернігівській облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

12) багатопрофільної приватної фірми «Астра»

13) товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.»

треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

1) приватне підприємство «Автомагістраль»

2) товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Пульсар і Ко»

3) товариство з обмеженою відповідальністю «СЕКУТЕК-Україна»

4) товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс»

5) фізична особа-підприємець ОСОБА_3

6) публічне акціонерне товариство «Полтава-авто»

7) товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Хмельницький»

8) товариство з обмеженою відповідальністю «Торгтехсервіс»

9) Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області

10) фізична особа-підприємець ОСОБА_4

11) фізична особа-підприємець ОСОБА_5

12) товариство з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна»

13) ОСОБА_6

14) ОСОБА_7

15) ОСОБА_8

16) ОСОБА_9

17) ОСОБА_10

18) ОСОБА_11

19) ОСОБА_12

20) ОСОБА_13

21) ОСОБА_14

22) ОСОБА_15

23) ОСОБА_16

24) ОСОБА_17

25) ОСОБА_18

26) ОСОБА_19

27) ОСОБА_20

28) ОСОБА_21

29) ОСОБА_22

30) ОСОБА_23

31) ОСОБА_24

32) ОСОБА_25

33) ОСОБА_26

34) ОСОБА_27

35) ОСОБА_28

36) ОСОБА_29

37) ОСОБА_30

38) ОСОБА_31

39) ОСОБА_32

40) ОСОБА_33

41) ОСОБА_34

42) Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві

43) товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут»

44) публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»

45) Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві

46) товариство з обмеженою відповідальністю «Євроізол-Геосинтетикс»

про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

від позивача Павлік О.М. (за дов.)

від відповідача 1 Кучак Ю.Ф. (за дов.)

від відповідача 4 Рудяк О.І. (за дов.)

від відповідача 9 Аскарова А.В. (за дов.)

від відповідача 3 Довбуш М.С. (за дов.)

від третьої особи 46 Запальська Р.В.(за дов.)

третя особа 16 ОСОБА_9

третя особа 17 ОСОБА_10

від третьої особи 42 Пісна Д.В. (за дов.)

від третьої особи 12 Чалий О.О. (за дов.)

третя особа 41 ОСОБА_34

інші учасники процесу не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (далі - відповідач 1), відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач 2), відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач 3), товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (далі - відповідач 4), товариства з обмеженою відповідальністю «Техдорсервіс» (далі - відповідач 5), товариства з обмеженою відповідальністю «Зелендорбуд» (далі - відповідач 6), товариства з обмеженою відповідальністю «Еркер-М» (далі - відповідач 7), Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва (далі - відповідач 8), окремого загону механізації Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0402) (далі - відповідач 9), публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (далі - відповідач 10) про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між ним та відповідачем 1 були укладені договори купівлі-продажу товарів № 132-2011/УКР, № 133-2011/УКР від 05.07.2011 р. та договори купівлі-продажу товарів № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР від 30.08.2011 р. (далі - договори купівлі-продажу), згідно з умовами яких позивач зобов'язувався передати у власність відповідача 1:

- асфальтоукладальник S 2100-2 фірми Vоgele з плитою SB 250 TV, з шириною укладки до 12 м та гідроуширювачами на 0,75 м, що був в експлуатації, серійний номер 07190211;

- асфальтоукладальник S 1800-2 фірми Vоgele з плитою АB 600-2 TV, з шириною укладки до 9 м, що був в експлуатації, серійний номер 11820448;

- ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, що був в експлуатації, серійний номер 1760354;

- ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, що був в експлуатації, серійний номер 1760369;

- ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, що був в експлуатації, серійний номер 1760370;

- ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, що був в експлуатації, серійний номер 1760377 (далі - дорожньо-будівельна техніка або спірне майно).

Відповідач 1, у свою чергу, за вказаними договорами купівлі-продажу зобов'язувався оплатити дорожньо-будівельну техніку вчасно та в повному обсязі, проте зобов'язання взятого на себе не виконав.

10.10.2012 р. між сторонами були укладені додаткові угоди про розірвання договорів купівлі-продажу, а відповідач 1 зобов'язувався повернути позивачу спірне майно. Втім, позивачем було з'ясовано, що відповідачем 2 та відповідачем 3 в межах виконавчих проваджень було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження дорожньо-будівельної техніки.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив визнати за ним право власності на дорожньо-будівельну техніку, зняти з вказаного майна всі арешти, зобов'язати відповідача 2 та відповідача 3 зняти усі арешти з дорожньо-будівельної техніки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 р. порушено провадження у справі № 910/22642/13 та призначено її розгляд на 19.12.2013 р.

11.12.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача 8 надійшли письмові пояснення по суті спору, у яких відповідач 8 заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки у відповідача 1 виникла заборгованість перед відповідачем 8 через несплату єдиного соціального внеску за жовтень 2012 р. у розмірі 200 840,06 грн. У зв'язку з цим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2013 р. у справі № 826/1971/13-а було задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (відповідач 8) до товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (відповідач 1) про стягнення заборгованості в розмірі 200 840,06 грн. На виконання вказаної постанови було видано виконавчий лист, на підставі якого 03.07.2013 р. відкрито виконавче провадження № 38661603 та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. На підставі викладеного відповідач 8 просив суд у задоволенні позову відмовити. У відзиві також містилось клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 8.

19.12.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом, а також заява, в якій позивач просив суд визнати за ним право власності на дорожньо-будівельну техніку, зняти з вказаного майна всі арешти, зобов'язати відповідача 2 та відповідача 3 зняти усі арешти з дорожньо-будівельної техніки, зобов'язати відповідача 1 повернути дорожньо-будівельну техніку за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28. Вказана заява була прийнята судом до розгляду. Крім того, у вказаній заяві містилось клопотання про залучення до участі у справі як відповідачів дочірнього підприємства «Чернігівській облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та багатопрофільної приватної фірми «Астра», яке було задоволено судом.

Від представника відповідача 9 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач 9 просив суд у задоволенні позову відмовити, а також клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

Від представника відповідача 1 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 позов визнав повністю.

Від представника відповідача 7 через загальний відділ діловодства суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідач 7 просив суд у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що позивачем не надано документів, які підтверджують його право власності на спірне майно. У відзиві також містилось клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 7.

Від представника відповідача 2 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб стягувачів за зведеним виконавчим провадженням № 37522740 про стягнення коштів з відповідача 1, яке було обґрунтовано тим, що зняття арешту з майна боржника (відповідача 1) безпосередньо стосується прав та законних інтересів інших стягувачів у вказаному зведеному виконавчому провадженні. Розгляд вказаного клопотання було відкладено судом до наступного судового засідання.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні позов визнав повністю.

Представники відповідачів 2 та 9 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 р. залучено до участі у справі як відповідачів дочірнє підприємство «Чернігівській облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач 11) та багатопрофільну приватну фірму «Астра» (далі - відповідач 12), розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 27.12.2013 р.

26.12.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

27.12.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача 4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 4 просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження права власності позивача на спірне майно та доказів передачі позивачем спірного майна відповідачу 1. Крім того, відповідач 4 зазначає, що він є стягувачем у виконавчих провадженнях, що відкриті за виконавчим документами про стягнення з відповідача 1 на користь відповідача 4 заборгованостей, а тому задоволення позовних вимог порушить права та законні інтереси останнього.

Від представника позивача через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення на відзив відповідача 1, в яких позивач просить суд позов задовольнити, а також заперечення на клопотання відповідача 2 про залучення до участі у справу третіх осіб з тих підстав, що відповідачем 2 не надано доказів, які б підтверджували порушення прав зазначених осіб. Крім того, як зазначає позивач, спірне майно ніколи не належало відповідачу 1, є власністю позивача, тому права та інтереси інших осіб не можуть бути порушеними.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні позов визнав повністю.

Представники відповідачів 2, 4 та 9 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2013 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 16.01.2014 р.

13.01.2014 р. від представника позивача через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документі до матеріалів справи, яке було задоволено судом, а також заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просив суд прийняти відмову позивача від вимоги щодо зобов'язання відповідача 1 повернути позивачу спірне майно. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

16.01.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» (далі - ТОВ «Колор С.І.М.») надійшло клопотання про залучення вказаного товариства до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Зазначене клопотання було обґрунтоване тим, що ТОВ «Колор С.І.М.» є стягувачем у виконавчому провадженні, що відкрите за виконавчим документами про стягнення з відповідача 1 на користь ТОВ «Колор С.І.М.» заборгованості у розмірі 901 904,71 грн., у зв'язку з чим рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки вказаного товариства.

Від представника відповідача 3 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, а також документи для долучення до матеріалів справи.

Від представника відповідача 11 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документі до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 16.01.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, справу № 910/22642/13 передано для розгляду судді Чебикіній С.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2014 р. справу № 910/22642/13 прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 04.02.2014 р.

25.01.2014 р. від представника відповідача 3 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. у зв'язку з виходом судді Удалової О.Г. з лікарняного, справу № 910/22642/13 передано останній для розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2014 р. справу № 910/22642/13 прийнято до провадження.

04.02.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від арбітражного керуючого Гусара І.О. надійшло повідомлення про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. було порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (відповідач 1). Публікацію про порушення провадження у справі про банкрутство здійснено в газеті «Урядовий кур'єр» № 243 від 31.12.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 позов визнав повністю.

Представники відповідачів 3, 4, 8 та 9 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Розгляд клопотання, заявленого ТОВ «Колор С.І.М.» 16.01.2014 р., судом відкладено до наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 14.02.2014 р.

13.02.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача 1 надійшли письмові пояснення щодо обставин справи.

Від представника відповідача 2 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення щодо обставин справи, а також документи для долучення до матеріалів справи.

14.02.2014 р. від представника ТОВ «Колор С.І.М.» через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

Від представника відповідача 4 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про витребування доказів, розгляд якого судом було відкладено до наступного судового засідання.

Від представника відповідача 2 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення щодо обставин справи.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 позов визнав повністю.

Представники відповідачів 2, 4, та 9 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Представники інших учасників судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі як відповідача ТОВ «Колор С.І.М.».

У зв'язку з невиконанням відповідачем 3 вимог ухвал суду, в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, судом було винесено окрему ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 р. залучено до участі у справі як відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» (далі - відповідач 13), розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 11.03.2014 р.

03.03.2014 р. від представника відповідача 8 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, крім того у клопотанні було вказано, що відповідач 8 не заперечує проти залучення до участі у справі третіх осіб за клопотанням відповідача 2.

11.03.2014 р. від представника відповідача 13 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про виклик у судове засідання директора відповідача 1 для надання пояснень щодо обставин справи, розгляд якого судом було відкладено до наступного судового засідання.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні позов визнав повністю.

Представник відповідача 4 у судовому засіданні надав уточнення до поданого раніше клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом частково.

Представники відповідачів 2, 4, 9, 13 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Представники інших учасників спору в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 25.03.2014 р.

Судом також були направлені судові запити до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, а також до Державної інспекції сільського господарства України з вимогою надати відомості щодо поточної реєстрації дорожньо-будівельних машин.

24.03.2014 р. від представник відповідача 3 через загальний відділ діловодства суду надійшли пояснення щодо обставин у справі, а також клопотання про розгляд справи без його участі.

25.03.2014 р. від представника відповідача 2 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

Від представника позивача через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення щодо обстави у справі, а також клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні позов визнав повністю.

Представники відповідачів 2, 4, 9, 13 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Представники інших учасників спору в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі осіб, які є стягувачами за зведеним виконавчим провадженням № 37522740, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 р. залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

приватне підприємство «Автомагістраль»; товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Пульсар і Ко»; товариство з обмеженою відповідальністю «СЕКУТЕК-Україна»; товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Промресурс»; фізичну особу-підприємеця ОСОБА_3; публічне акціонерне товариство «Полтава-авто»; товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Хмельницький»; товариство з обмеженою відповідальністю «Торгтехсервіс»; Службу автомобільних доріг у Хмельницькій області; фізичну особу-підприємця ОСОБА_4; фізичну особу-підприємця ОСОБА_5; товариство з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна»; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБА_25; ОСОБА_26; ОСОБА_27; ОСОБА_28; ОСОБА_29; ОСОБА_30; ОСОБА_31; ОСОБА_32; ОСОБА_33; ОСОБА_34; Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві; товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут»; публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»; Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві; товариство з обмеженою відповідальністю «Євроізол-Геосинтетикс». Крім того, вказаною ухвалою розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 08.04.2014 р.

02.04.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

07.04.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Віакон Україна» (далі - третя особа 12) надійшли письмові пояснення щодо обставин у справі.

Від Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Івано-Франківській області у відповідь на судовий запит надійшов лист № 02-15/1308 від 04.04.2014 р., в якому повідомлялось, що реєстраційні дії щодо наведеного переліку дорожньо-будівельних машин територіальним управлінням не проводились.

08.04.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від арбітражного керуючого Гусара І.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Від представника позивача через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

Від представника приватного підприємства «Автомагістраль» (далі - третя особа 1) через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, яке було задоволено судом.

Від представника відповідача 13 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про витребування доказів, у якому відповідач 13 просив суд зобов'язати відповідача 1 надати належним чином засвідчені копії свідоцтв про реєстрацію машин (спірного майна), а також направити запит до Державної інспекції сільського господарства в місті Києві з метою надання завірених копії витягів з книги реєстрації (графи «Особливі відмітки» реєстраційного документа) та уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи про зазначення відмітки про заборону відчуження щодо спірного майна. Розгляд вказаного клопотання судом було відкладено до наступного судового засідання.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні позов визнав повністю.

Представники відповідачів 2, 3, 4, 9, 13 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Представники третіх осіб 9, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 36, 41, 42, 46 були присутні у судовому засіданні.

Представники інших учасників спору в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 18.04.2014 р.

09.04.2014 р. від Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області у відповідь на судовий запит надійшов лист № 01-20/578 від 07.04.2014 р., у якому повідомлялось, що реєстраційні дії щодо наведеного переліку дорожньо-будівельних машин територіальним управлінням не проводились.

Від ОСОБА_26 (далі - третя особа 33), ОСОБА_32 (далі - третя особа 39) та ОСОБА_31 (далі - третя особа 38) через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення щодо обставин справи.

10.04.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

11.04.2014 р. від Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області у відповідь на судовий запит надійшов лист № 08-01-13/1344 від 08.04.2014 р., в якому повідомлялось, що у територіального управління відсутні відомості щодо реєстрації вказаних дорожньо-будівельних машин.

14.04.2014 р. від Територіальних управлінь Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області, Черкаській області та Дніпропетровській області у відповідь на судовий запит надійшли, відповідно, листи № 04-28/1402 від 08.04.2014 р., № 01-2/375 від 10.04.2014 р., № 1785-25/05 від 09.04.2014 р., в яких повідомлялось, що вказані дорожньо-будівельні машини у територіальних управліннях не зареєстровані та на обліку не перебувають.

16.04.2014 р. від Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Херсонській області у відповідь на судовий запит надійшов лист № 01-09-01/668 від 08.04.2014 р., у якому повідомлялось, що територіальним управлінням не реєструвались, не перереєстровувались та не знімались з обліку вказані дорожньо-будівельні машини.

18.04.2014 р. від представника Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області (далі - третя особа 9) через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення щодо обставин справи, а також документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні арбітражний керуючий Гусар І.О. надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував.

Судом було розглянуто клопотання про витребування доказів, заявлене 08.04.2014 р. представником відповідача 13, в задоволенні якого судом було відмовлено з огляду на те, що 10.04.2014 р. представником позивача до матеріалів справи були долучені належним чином засвідчені копії свідоцтв про реєстрацію машини на спірне майно, а запит до Державної інспекції сільського господарства в місті Києві вже був направлений судом 11.03.2014 р.

Крім того, судом було розглянуто клопотання про виклик у судове засідання директора відповідача 1 для надання пояснень щодо обставин справи, заявлене 11.03.2014 р. представником відповідача 13.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Разом з тим, суд дійшов висновку про те, що у матеріалах справи наявні усі необхідні документи для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, у зв'язку з чим у задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

05.07.2011 р. між підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (далі - відповідач 1) були укладені договори купівлі-продажу товарів № 132-2011/УКР та № 133-2011/УКР (далі - Договори № 132-2011/УКР та № 133-2011/УКР), згідно з умовами яких позивач зобов'язувався передати у власність відповідача 1 дорожньо-будівельну техніку (далі - товар), а відповідач 1 зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.2 Договорів № 132-2011/УКР та № 133-2011/УКР, назва, загальна кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікаціях, що є додатками № 1 та № 2 до цих Договорів (надалі іменується «Специфікація»).

Як вбачається з:

- специфікацій, що є додатками № 1 і № 2 до Договору від 05.07.2011 р. № 132-2011/УКР, позивач зобов'язувався передати відповідачу 1 асфальтоукладальник S 2100-2 фірми Vоgele з плитою SB 250 TV, з шириною укладки до 12 м та гідроуширювачами на 0,75 м, що був в експлуатації, серійний номер 07190211;

- специфікацій, що є додатками № 1 і № 2 до Договору від 05.07.2011 р. № 133-2011/УКР, позивач зобов'язувався передати відповідачу 1 асфальтоукладальник S 1800-2 фірми Vоgele з плитою АB 600-2 TV, з шириною укладки до 9 м, що був в експлуатації, серійний номер 11820448 (далі - асфальтоукладальники).

Крім того, 30.08.2011 р. між позивачем та відповідачем 1 були укладені договори купівлі-продажу товарів № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР (далі - Договори № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР), згідно з умовами яких позивач зобов'язувався передати у власність відповідача 1 дорожньо-будівельну техніку (далі - товар), а відповідач 1 зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.2 Договорів № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР, назва, загальна кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікаціях, що є додатками № 1 та № 2 до цих Договорів (надалі іменується «Специфікація»).

Як вбачається з:

- специфікацій, що є додатками № 1 і № 2 до Договору від 30.08.2011 р. № 150-2011/УКР, позивач зобов'язувався передати відповідачу 1 ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, що був в експлуатації, серійний номер 1760354;

- специфікацій, що є додатками № 1 і № 2 до Договору від 30.08.2011 р. № 151-2011/УКР, позивач зобов'язувався передати відповідачу 1 ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, що був в експлуатації, серійний номер 1760369;

- специфікацій, що є додатками № 1 і № 2 до Договору від 30.08.2011 р. № 152-2011/УКР, позивач зобов'язувався передати відповідачу 1 ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, що був в експлуатації, серійний номер 1760370;

- специфікацій, що є додатками № 1 і № 2 до Договору від 30.08.2011 р. № 153-2011/УКР, позивач зобов'язувався передати відповідачу 1 ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, що був в експлуатації, серійний номер 1760377 (далі - ґрунтові котки).

Асфальтоукладальники та ґрунтові котки (далі - дорожньо-будівельна техніка або спірне майно) були передані позивачем відповідачу 1 за видатковими накладними № 20, № 19, № 18, № 17, № 16, № 15 від 31.08.2011 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Дорожньо-будівельну техніку прийняв уповноважений представник відповідача 1 Погоржельський Д.Е. Повноваження вказаної особи підтверджені довіреностями № 472, № 468, № 470, № 471, № 473, № 474 від 31.08.2011 р., виданими відповідачем 1 на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача, копії яких також наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши видаткові накладні № 20, № 19, № 18, № 17, № 16, № 15 від 31.08.2011 р., суд дійшов висновку про те, що вказані накладні оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей встановлено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Отже, факт отримання товарно-матеріальних цінностей, згідно з вимогами чинного законодавства, може бути підтверджений оформленими належним чином видатковими накладними та довіреностями, виданими уповноваженій особі на отримання цінностей.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав суду належні та допустимі докази і довів факт передання відповідачу 1 спірного майна.

Крім того, у відзиві, поданому 19.12.2011 р. представником відповідача 1, а також у відзиві поданому 18.04.2014 р. розпорядником майна відповідача 1 - арбітражним керуючим Гусаром І.О., факт отримання відповідачем 1 спірного майна від позивача не заперечувався.

Відповідно до п. 3.5 Договорів № 132-2011/УКР, № 133-2011/УКР, № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР (далі - Договори купівлі-продажу), право власності на товар переходить від позивача відповідачу 1 за умови сплати відповідачем 1 повної вартості товару згідно п. 2.1.1.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи умови укладених сторонами Договорів купівлі-продажу, суд дійшов висновку про те, що право власності на спірне майно у відповідача 1 могло виникнути лише після оплати його вартості у повному обсязі.

Відповідач 1 не виконав належним чином зобов'язання з оплати спірного майна, що підтверджується виписками по рахунку позивача за період з 01.07.2011 р. до 31.03.2014 р., копії яких долучені до матеріалів справи, а також не заперечувалось представником відповідача.

У зв'язку з цим, 10.10.2012 р. між позивачем та відповідачем 1 були укладені додаткові угоди про розірвання Договорів купівлі-продажу товарів № 132-2011/УКР, № 133-2011/УКР від 05.07.2011 р. та Договорів купівлі-продажу товарів № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР, № 153-2011/УКР від 30.08.2011 р. (далі - додаткові угоди).

Згідно з умовами вищевказаних додаткових угод, у зв'язку з тим, що відповідач 1 не сплатив вартість товару, згідно п. 3.5 Договорів купівлі-продажу, у відповідача 1 не виникло право власності на товар, на дату підписання цих угод власником товару є позивач, і відповідач 1 не отримував від позивача права власності на даний товар.

Крім того, відповідно до п. 4 додаткових угод, відповідач 1 зобов'язувався протягом місяця з дати укладання даних угод повернути позивачу товар у повній комплектації з урахуванням нормального зносу. Товар повинен був бути переданий позивачу за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28.

Втім, відділом Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач 2) та відділом Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач 3) в межах виконавчих проваджень № 33915612, № 35379707, № 35668918, № 35668989, № 35669045, № 35876611, № 36122291, № 36122430, № 36122522, № 36122920, № 36583890, № 37931023, № 38736534, № 38736760, № 37944654, № 33370237, № 38661603, № 35525587, № 37934906, № 39845989, № 40002577, № 40154969, № 40537932, № 41164612, було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження всього майна відповідача 1, що підтверджується постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.07.2012 р., 17.08.2012 р., 10.09.2012 р., 26.11.2012 р., 05.12.2012 р., 14.12.2012 р., 04.01.2013 р., 24.01.2013 р., 18.02.2013 р., 16.05.2013 р., 23.05.2013 р., 03.07.2013 р., 05.07.2013 р., 18.09.2013 р., 01.10.2013 р., 05.11.2013 р., 11.10.2013 р., 19.12.2013 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

У зв'язку з цим позивач звернувся з позовною заявою до суду та, з урахуванням усіх заяв про збільшення та зменшення позовних вимог, просив суд визнати за ним право власності на дорожньо-будівельну техніку, зняти з вказаного майна всі арешти, зобов'язати відповідача 2 та відповідача 3 зняти усі арешти з дорожньо-будівельної техніки.

19.12.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач 1 підтвердив, що не сплатив вартість спірного майна, та визнав позов у повному обсязі.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. у справі № 910/22784/13 було введено процедуру розпорядження майном відповідача 1 та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Гусара І.О.

18.04.2014 р. у судовому засіданні арбітражний керуючий Гусар І.О. надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач 1 не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 7 898 896,80 грн., що виникла у в'язку з порушенням відповідачем 1 умов договорів купівлі-продажу № 132-2011/УКР, № 133-2011/УКР, № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР, № 153-2011/УКР, однак проти задоволення позову заперечував. Арбітражний керуючий зокрема, вважав, що право власності на спірне майно належить відповідачу 1, що, на його думку, підтверджується актами прийому-передачі за договорами купівлі-продажу, технічними паспортами та довідкою Державної інспекції сільського господарства України № 640/9/214 від 29.01.2014 р., копія якої була долучена до відзиву.

Крім того, 19.12.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача 7 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 7 заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що позивач не довів, що право власності на спірне майно належить йому.

27.12.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача 4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 4 заперечував проти задоволення позовних вимог, зокрема, з наступних підстав: позивач не довів те, що право власності на спірне майно належить йому, а також те, що арешти накладені саме на спірне майно.

18.04.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області (далі - третя особа 9) надійшли письмові пояснення щодо обставин у справі, в яких третя особа 9 заперечувала проти задоволення позову з тих підстав, що позивач не надав доказів на підтвердження його права власності на спірне майно.

Доводи арбітражного керуючого, відповідачів 4 та 7, а також третьої особи 9 спростовуються у зв'язку з наступним.

З письмових пояснень позивача, поданих через загальний відділ діловодства суду 13.01.2014 р., вбачається, що спірне майно неодноразово продавалось. В останнє позивач набув права власності на спірне майно за наступними договорами.

15.12.2009 р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстройкомплект» (далі - ТОВ «Дорстройкомплект») був укладений договір купівлі-продажу товарів № 334-09 (далі - Договір № 334-09), згідно з умовами якого ТОВ «Дорстройкомплект» зобов'язувалось передати у власність позивача шляхобудівельну техніку (далі - товар), а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити.

Пунктом 1.2 Договору № 334-09 передбачено, що загальна кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до цього Договору (надалі іменується «Специфікація»).

Зі специфікації, що є додатком № 1 до Договору № 334-09 від 15.12.2009 р., вбачається, що ТОВ «Дорстройкомплект» зобов'язувалось передати позивачу асфальтоукладальник S 2100-2 фірми Vоgele з плитою SB 250 TV, з шириною укладки до 12 м та гідроуширювачами на 0,75 м, серійний номер 07190211 та асфальтоукладальник S 1800-2 фірми Vоgele з плитою АB 600-2 TV, з шириною укладки до 9 м, серійний номер 11820448.

16.12.2009 р. вищевказане майно було передано позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі техніки, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно з п. 3.6 Договору № 334-09, право власності на товар переходить від ТОВ «Дорстройкомплект» позивачу з моменту передачі товару позивачу за актом приймання-передачі товару від ТОВ «Дорстройкомплект».

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності позивача на асфальтоукладальники підтверджується також довідками-рахунками серія ТН № 165088 та серія ТН № 165089 від 21.05.2012 р., виданими позивачем, як торгівельною організацією, відповідачу 1. Вказані довідки-рахунки, відповідно до п. 3.1 Порядку роботи, пов'язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, є документами, що підтверджують право власності або правомірність використання машини.

Сторони документів, які б підтверджували визнання договору № 334-09 недійсним, суду не надали.

Суд дійшов висновку про те, що позивач у встановленому законодавством порядку набув права власності на асфальтоукладальники 16.12.2009 р.

Крім того, 17.08.2010 р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСП Україна» (далі - ТОВ «ЕСП Україна») був укладений договір купівлі-продажу товарів № 10/08-017 (далі - Договір № 10/08-017), згідно з умовами якого ТОВ «ЕСП Україна» зобов'язувалось передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити.

Пунктом 1.2 Договору № 10/08-017 передбачено, що назва, загальна кількість, одиниці виміру та ціна одиниці товару визначаються сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до даного Договору.

Зі специфікації, що є додатком № 1 до Договору № 10/08-017 від 17.08.2010 р., вбачається, що ТОВ «ЕСП Україна» зобов'язувалось передати позивачу коток НАММ 3520 НТ Р, серійний номер Н 1760370.

17.08.2010 р. вищевказане майно було передано позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі відповідно до договору купівлі-продажу товарів від 17.08.2010 р. № 10/08-017 та видатковою накладною № 8 від 17.08.2010 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

19.08.2010 р. між позивачем та ТОВ «ЕСП Україна» був укладений договір купівлі-продажу товарів № 10/08-020 (далі - Договір № 10/08-020), згідно з умовами якого ТОВ «ЕСП Україна» зобов'язувалось передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити.

Пунктом 1.2 Договору № 10/08-020 передбачено, що назва, загальна кількість, одиниці виміру та ціна одиниці товару визначаються сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до даного Договору.

Зі специфікації, що є додатком № 1 до Договору № 10/08-020 від 19.08.2010 р., вбачається, що ТОВ «ЕСП Україна» зобов'язувалось передати позивачу коток НАММ 3520 НТ, серійний номер Н 1760369.

20.08.2010 р. вищевказане майно було передано позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі відповідно до договору купівлі-продажу товарів від 19.08.2010 р. № 10/08-020 та видатковою накладною № 9 від 20.08.2010 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

27.08.2010 р. між позивачем та ТОВ «ЕСП Україна» був укладений договір купівлі-продажу товарів № 10/08-021 (далі - Договір № 10/08-021), згідно з умовами якого ТОВ «ЕСП Україна» зобов'язувалось передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити.

Пунктом 1.2 Договору № 10/08-021 передбачено, що назва, загальна кількість, одиниці виміру та ціна одиниці товару визначаються сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до даного Договору.

Зі специфікації, що є додатком № 1 до Договору № 10/08-021 від 27.08.2010 р., вбачається, що ТОВ «ЕСП Україна» зобов'язувалось передати позивачу коток НАММ 3520 НТ Р, серійний номер Н 1760377.

27.08.2010 р. вищевказане майно було передано позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі відповідно до договору купівлі-продажу товарів від 27.08.2010 р. № 10/08-021 та видатковою накладною № 11 від 27.08.2010 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

21.09.2010 р. між позивачем та ТОВ «ЕСП Україна» був укладений договір купівлі-продажу товарів № 10/09-025 (далі - Договір № 10/09-025), згідно з умовами якого ТОВ «ЕСП Україна» зобов'язувалось передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити.

Пунктом 1.2 Договору № 10/09-025 передбачено, що назва, загальна кількість, одиниці виміру та ціна одиниці товару визначаються сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до даного Договору.

Із специфікації, що є додатком № 1 до Договору №10/09-025 від 21.09.2010 р., вбачається що ТОВ «ЕСП Україна» зобов'язувалось передати позивачу коток НАММ 3520 НТ, серійний номер Н 1760354.

21.09.2010 р. вищевказане майно було передано позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі відповідно до договору купівлі-продажу товарів від 21.09.2010 р. № 10/09-025 та видатковою накладною № 18 від 21.09.2010 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.5 договорів № 10/09-025, 10/08-020, 10/08-017 та 10/08-021, право власності на товар переходить від ТОВ «ЕСП Україна» позивачу з моменту підписання видаткової накладної та двостороннього акта приймання-передачі.

Право власності позивача на котки з серійними номерами Н 1760354 та Н 1760369 підтверджується також довідками-рахунками серія ТН № 165086 та серія ТН № 165087 від 21.05.2012 р., виданими позивачем, як торгівельною організацією, відповідачу 1. Вказані довідки-рахунки, відповідно до п. 3.1 Порядку роботи, пов'язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, є документами, що підтверджують право власності або правомірність використання машини.

Сторони документів, які б підтверджували визнання договорів № 10/09-025, 10/08-020, 10/08-017 та 10/08-021 недійсними, суду не надали.

Так, суд дійшов висновку про те, що позивач у встановленому законодавством порядку набув права власності на коток з серійним номером Н 1760370 - 17.08.2010 р., коток з серійним номером Н 1760369 - 20.08.2010 р., коток з серійним номером Н 1760377 - 27.08.2010 р., коток з серійним номером Н 1760354 - 21.09.2010 р.

З довідок Державної інспекції сільського господарства України № 640/9/214 від 29.01.2014р., № 02/4-1175 від 21.03.2014 р. вбачається, що власником спірного майна зареєстрований відповідач 1. Вказане також підтверджується свідоцтвами про реєстрацію машини серія АС № 230920, серія АС № 230917, серія АС № 230921, серія АС № 230919, серія АС № 230918, серія АС № 230916, виданими 01.06.2012 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідно до п. 3.1 Порядку роботи, пов'язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (затв. Наказом Міністерства агрополітики та продовольства України від 22.11.2011 р. № 644), документами, що підтверджують право власності або правомірність використання машини, можуть бути будь-які з нижченаведених (оригінали або завірені в установленому порядку копії):

- довідка-рахунок (оригінал), видана суб'єктом господарювання, що здійснив реалізацію машини та складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- акт приймання-передачі (оригінал) машини, виданий підприємством - виробником машини, чи складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;

- рішення суду або його копія, завірена в установленому порядку;

- договір купівлі-продажу, міни, дарування, договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном, заповіт;

- свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя;

- рішення уповноваженого органу про відчуження машин;

- рішення зборів співвласників (витяг з протоколу) про надання повноваження особі представляти інтереси співвласників, засвідчена в установленому порядку згода співвласників, якщо машина перебуває у власності кількох осіб (співвласників) та реєструється за одним із них;

- рішення господарського товариства для машини, що повертається особі у зв'язку з її виходом з господарського товариства та реєструється за нею;

- згода батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника), яка засвідчується нотаріально, для машини, що належить неповнолітній або малолітній особі та реєструється за такою особою;

- документи, що підтверджують правомірність придбання основних складових частин (вузлів і агрегатів) (накладна, довідка-рахунок тощо), необхідних для складення машини, акта про присвоєння ідентифікаційного номера в разі, якщо машина переобладнана або самостійно складена.

Наведений перелік не містить свідоцтва про реєстрацію машини. Не зважаючи на те, що реєстрація дорожньо-будівельної техніки є обов'язковою, законодавство України не пов'язує виникнення права власності з проведенням такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У даній справі розглядається спір про право власності, відповідно доказом, який може підтвердити наявність такого права є лише правовстановлюючий документ. В даному випадку правовстановлюючими документами відповідача 1 на спірне майно повинні бути Договори купівлі-продажу № 132-2011/УКР, № 133-2011/УКР, № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР.

Разом з тим, вказані договори містять умову про перехід права власності від позивача до відповідача 1 лише після повної оплати вартості спірного майна останнім.

Судом вже встановлено, що відповідач 1 зобов'язань, взятих на себе згідно з умовами Договорів купівлі-продажу № 132-2011/УКР, № 133-2011/УКР, № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР, не виконав.

Арбітражний керуючий Гусар І.О. у своєму відзиві також вказував, що між позивачем та відповідачем 1 були укладені договори оренди, за якими відповідачу 1 було передано в користування спірне майно.

Так, 07.09.2010 р. між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір оренди № 571-2010/УКР, згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу 1 у строкове платне користування дорожньо-будівельну техніку найменування, опис та вартість якої викладені в додатках № 1 та № 2 до цього договору.

10.09.2010 р. на підставі договору оренди № 571-2010/УКР, сторонами був укладений акт приймання-передачі дорожньо-будівельної техніки, за яким позивач передав відповідачу 1 асфальтоукладальник S 2100-2 фірми Vцgele з плитою SB 250 TV, з шириною укладки до 12 м та гідроуширювачами на 0,75 м., серійний номер 07190211.

28.09.2010 р. на підставі договору оренди № 571-2010/УКР, сторонами був укладений акт приймання-передачі дорожньо-будівельної техніки, за яким позивач передав відповідачу 1 асфальтоукладальник S 1800-2 фірми Vцgele з плитою АB 600-2 TV, з шириною укладки до 9 м, серійний номер 11820448.

01.10.2010 р. на підставі договору оренди № 571-2010/УКР, сторонами був укладений акт приймання-передачі дорожньо-будівельної техніки, за яким позивач передав відповідачу 1 ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, серійний номер 1760354 та ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, серійний номер 1760369.

12.04.2011 р. між позивачем та відповідачем 1 були укладені договори оренди № 108-2011/УКР та № 110-2011/УКР, згідно з умовами яких позивач зобов'язувався передати відповідачу 1 у строкове платне користування дорожньо-будівельну техніку найменування, опис та вартість якої викладені в додатках № 1 та № 2 до цих договорів.

19.05.2011 р. на підставі договору оренди № 108-2011/УКР, сторонами був укладений акт приймання-передачі дорожньо-будівельної техніки, за яким позивач передав відповідачу 1 ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, що був в експлуатації, серійний номер 1760370.

20.06.2011 р. на підставі договору оренди № 110-2011/УКР, сторонами був укладений акт приймання-передачі дорожньо-будівельної техніки, за яким позивач передав відповідачу 1 ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, що був в експлуатації, серійний номер 1760377.

Пунктами 4.14 договорів оренди № 108-2011/УКР та № 110-2011/УКР передбачено, що протягом 10 (десяти) місяців з дати підписання цих договорів та при неперервній своєчасній оплаті орендних платежів в повному розмірі відповідач 1 має ексклюзивне право придбати техніку за ціною, що розраховується за формулою: СВ = Ц - ЗС, де

СВ - сума викупу;

Ц - ціна техніки визначена в євро, яка вказана в специфікації, що додається до цього договору;

ЗС - зарахована сума, зокрема, сума, що становить 75% від суми належно сплачених орендних платежів за цим договором.

Відповідно до п. 4.12 договору оренди № 571-2010/УКР, протягом одного року з моменту підписання цього договору та при неперервній своєчасній оплаті орендних платежів в повному розмірі відповідач 1 має ексклюзивне право придбати техніку за ціною, що розраховується за формулою: СВ = Ц - ЗС, де

СВ - сума викупу;

Ц - ціна техніки визначена в євро, яка вказана в специфікації, що додається до цього договору;

ЗС - зарахована сума, зокрема, сума, що становить 75% від суми належно сплачених орендних платежів за цим договором.

У відзиві арбітражний керуючий Гусар І.О. стверджував, що відповідач 1 скористався своїм ексклюзивним правом, передбаченим вищевказаними пунктами договорів оренди, та уклав з позивачем Договори купівлі-продажу товарів № 132-2011/УКР, № 133-2011/УКР, № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР на спеціальних умовах, у зв'язку з чим частину вартості спірного майна у розмірі, як стверджує арбітражний керуючий, 25% було оплачено (зараховано) за рахунок орендних платежів. Проте, документів, які підтверджують здійснення такого зарахування, суду не надав.

Крім того, у випадку придбання відповідачем 1 спірного майна на пільгових умовах, передбачених п. 4.14 договорів оренди № 108-2011/УКР та № 110-2011/УКР та п. 4.12 договору оренди № 571-2010/УКР, в Договорах купівлі-продажу повинна бути вказана вже сума викупу (СВ), розрахована за формулою, наведеною у вказаних пунктах договорів оренди, а не ціна техніки (Ц), як стверджує арбітражний керуючий. Сплата частини вартості спірного майна, за умовами Договорів купівлі-продажу № 132-2011/УКР, № 133-2011/УКР, № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР не дозволяє відповідачу 1 набути права власності на нього.

Також необхідно вказати, що за умовами Договорів купівлі-продажу товарів № 132-2011/УКР, № 133-2011/УКР, № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР вартість спірного майна визначена сторонами в іноземній валюті - євро, із зазначенням еквіваленту в національній валюті.

Зі специфікацій до Договорів купівлі-продажу товарів № 132-2011/УКР, № 133-2011/УКР, № 150-2011/УКР, № 151-2011/УКР, № 152-2011/УКР та № 153-2011/УКР вбачається, що загальна вартість спірного майна становить 723 075,15 Євро (що на момент складання специфікацій становило 8 421 358,29 грн.).

Проте, позивачем розраховано ціну позову (вартості спірного майна) шляхом конвертації загальної вартості майна у розмірі 723 075,15 Євро за курсом, встановленим Національним банком України на дату складання позовної заяви - 22.10.2013 р. Так, ціна позову за розрахунком позивача склала 7 898 896,80 грн. (723 075,15 * 10,924033 = 7 898 896,80).

У своєму відзиві розпорядник майна відповідача 1 - арбітражний керуючий Гусар І.О. проти наявності у відповідача 1 перед позивачем заборгованості за договорами купівлі-продажу №132-2011/УКР, №133-2011/УКР, №150-2011/УКР, №151-2011/УКР, №152-2011/УКР та №153-2011/УКР у розмірі 7 898 896,80 грн. не заперечував.

Відповідач 1 документів, що підтверджують повну оплату вартості спірного майна, суду не надав, факт порушення зобов'язання з оплати спірного майна не заперечував.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Суд дійшов висновку про те, що спірне майно не належало відповідачу 1 на праві власності, а позовні вимоги щодо визнання права власності на спірне майно за позивачем є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України,).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» 17.10.2012 р. № 9, відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо зняття зі спірного майна всіх арешти та зобов'язання відповідача 2 та відповідача 3 зняти усі арешти зі спірного майна, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 1, суд покладає судовий збір у розмірі 72 261,00 грн. на нього.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закон України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на те, що позивач відмовився від немайнової вимоги щодо зобов'язання відповідача 1 повернути позивачу спірне майно, поверненню позивачу підлягає судовий збір у розмірі 1 147,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, код 25638086) право власності на:

- асфальтоукладальник S 2100-2 фірми Vоgele з плитою SB 250 TV, з шириною укладки до 12 м та гідроуширювачами на 0,75 м, серійний номер 07190211;

- асфальтоукладальник S 1800-2 фірми Vоgele з плитою АB 600-2 TV, з шириною укладки до 9 м, серійний номер 11820448;

- ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, серійний номер 1760354;

- ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, серійний номер 1760369;

- ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, серійний номер 1760370;

- ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, серійний номер 1760377.

3. Зняти всі арешти з наступного рухомого майна:

- асфальтоукладальник S 2100-2 фірми Vоgele з плитою SB 250 TV, з шириною укладки до 12 м та гідроуширювачами на 0,75 м, серійний номер 07190211;

- асфальтоукладальник S 1800-2 фірми Vоgele з плитою АB 600-2 TV, з шириною укладки до 9 м, серійний номер 11820448;

- ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, серійний номер 1760354;

- ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, серійний номер 1760369;

- ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, серійний номер 1760370;

- ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, серійний номер 1760377.

4. Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві (03186, м. Київ проспект Повітрофлотський, 40А, код 35008087) зняти всі арешти з наступного рухомого майна:

- асфальтоукладальник S 2100-2 фірми Vоgele з плитою SB 250 TV, з шириною укладки до 12 м та гідроуширювачами на 0,75 м, серійний номер 07190211;

- асфальтоукладальник S 1800-2 фірми Vоgele з плитою АB 600-2 TV, з шириною укладки до 9 м, серійний номер 11820448;

- ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, серійний номер 1760354;

- ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, серійний номер 1760369;

- ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, серійний номер 1760370;

- ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, серійний номер 1760377.

5. Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11Б, код 34979022) зняти всі арешти з наступного рухомого майна:

- асфальтоукладальник S 2100-2 фірми Vоgele з плитою SB 250 TV, з шириною укладки до 12 м та гідроуширювачами на 0,75 м, серійний номер 07190211;

- асфальтоукладальник S 1800-2 фірми Vоgele з плитою АB 600-2 TV, з шириною укладки до 9 м, серійний номер 11820448;

- ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, серійний номер 1760354;

- ґрунтовий коток 3520 НТ фірми НАММ, серійний номер 1760369;

- ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, серійний номер 1760370;

- ґрунтовий коток 3520 НТ Р фірми НАММ, серійний номер 1760377.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 3, літ. Б, офіс 197, код 34575984) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, код 25638086) витрати по сплаті судового збору в розмірі 72 261 (сімдесят дві тисячі двісті шістдесят одна) грн. 00 коп.

7. Повернути підприємству зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, код 25638086) судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 29.04.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова