Рішення № 38471776, 28.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2847/14 28.04.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія"

про стягнення 13 305,78 грн.

за участю представників:

від позивача :Дудуц О.В. - представник за довіреністю № 08-03-29/81-14 від 04.03.2014 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Відкрите акціонерне товариствао Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 13 305,78 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.08.2011 р. в м. Первомайськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля БАЗ 22154 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «ВКФ «ІВА», під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль БАЗ 22154 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був застрахований у Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

19.01.2012 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 13 805,78 грн. на користь вигодонабувача.

Згідно з постановою Первомайського МВ УМВС України в Луганській області від 15.09.2011 р. про відмову в порушенні кримінальної справи ОСОБА_3 є винною особою у вчиненні вищевказаного ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" (Поліс № ВЕ/5830947).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 1188 ЦК України позивач вважає, що до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 08.08.2011 р. в м. Первомайськ, з урахуванням ступеню вини застрахованої особи.

У позові Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" суму страхового відшкодування у розмірі 13 305,78 грн. в порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, подав через канцелярію суду відзив в якому зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази притягнення страхувальника до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП, а постанова про відмову в порушенні кримінальної справи та довідка ДАІ не можуть бути доказами вини ОСОБА_3 Просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу від 13.10.2010 р, укладеного між ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та ТОВ «ВКФ «ІВА», застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки БАЗ 22154 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

08.08.2011 р. в м. Первомайськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля БАЗ 22154 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «ВКФ «ІВА», під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль БАЗ 22154 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Первомайського МВ УМВС України в Луганській області від 15.09.2011 р. в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 286 КК України відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку з відстуністю тяжких наслідків від ДТП.

Згідно з дослідженням № ВВ2718АХ_дод-07.11/1 розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу БАЗ 22154 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП склав 14 509,32 грн.

На підставі заяви страхувальника про страхову виплату від 09.08.2011 р., розрахунку страхового відшкодування від 10.11.2011 р., страхового акту № СТО-11-15555/1 від 10.11.2011 р. Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" перерахувало на користь вигодонабувача страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 13 805,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4745 від 19.01.2012 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, якому належить автомобіль ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5830947 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

12.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 08.08.2011 р. в м. Первомайськ із вимогою вих. № 09-06-06/2475 про досудове врегулювання спору та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в порядку регресу на суму 13 805,78 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З правового аналізу норм ст. 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 1191 ЦК України, які регулюють регресні відносини (та які є відмінними від відносин страховика та страхувальника під час сплати страхового відшкодування), слідує, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача (відповідальної особи) у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у розмірі понесених витрат), тобто у спірній сумі, що виключає будь-яку залежність вказаного розміру від оцінки відновлювального ремонту.

Про таку позицію вказує Вищий господарський суд України у постановах від 14.05.2013 р. по справі № 5011-7/16471-2012 та від 19.08.2013 р. по справі № 910/5734/13.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що вина ОСОБА_3 позивачем не доведена, оскільки відсутня постанова суду про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та визнання винним у вчиненні ДТП ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, за фактом ДТП, в результаті якої водію автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 та його пасажирам були завдані тілесні ушкодження, а застрахованому у позивача автомобілю БАЗ 22154 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, завдано механічних пошкоджень була винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, оскільки були відсутні тяжкі наслідки, однак подія мала формальні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

Так, із вказаної постанови слідує, що ОСОБА_3 не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з управлінням, виїхав на зустрічну смугу і допустив зіткнення з автобусом БАЗ, 22154 СПГ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що рухався в зустрічному напрямку.

Отже, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні ДТП встановлена вищевказаною постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Вказаним спростовуються доводи відповідача про те, що суд не має права перевіряти обставини ДТП та робити висновки про відповідальність осіб причетних до ДТП.

Вирішуючи питання про суму стягнення, суд враховує наступне.

Як встановлено судом, позивач, виконуючи свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування транспортного засобу від 13.10.2010 р перерахував на користь страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 13 805,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4745 від 19.01.2012 р.

Крім того, положеннями п. 6 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У судовому засіданні встановлено, що умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (Поліс № ВЕ/5830947) передбачено франшизу у розмірі 500,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну ОСОБА_3, складає 13 305,78 грн. (13 805,78 грн. - 500,00 грн.).

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 13 305,78 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) страхове відшкодування в сумі 13 305 (тринадцять тисяч триста пять) грн. 78 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 28 квітня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 30 квітня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна