Постанова № 38470799, 29.04.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2014 року Чернігів Справа № 825/1096/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав щодо задоволення позову в порядку скороченого провадження, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області як платник страхових внесків, а з 01.01.2011 як платник єдиного внеску.

Як вбачається з рахунку за 2010 рік у відповідача утворилась заборгованість із сплати страхових внесків, з урахуванням часткової сплати, у сумі 566,37 грн. (а.с.5).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області 13.02.2014 виставлено та направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу № Ф-5, яка останнім отримана 21.02.2014 та не оскаржена, а тому є узгодженою.

Добровільно сума сплачена не була. Станом на день розгляду справи доказів сплати заборгованості суду не надано.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із наступного.

Приписами статті 67 Конституції України визначений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В розумінні статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, відповідач є платником страхових внесків.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до абзацу 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідач порушує вимоги підпункту 6 пункту 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо сплати страхових внесків за 2010 рік і станом на 18.03.2014 має заборгованість по внесках 566,37 грн.

Як передбачає частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не подано заперечень проти позовних вимог, а також не надано доказів оскарження вимоги про сплату боргу або ж погашення заборгованості. Натомість позивачем суду надано докази наявності у відповідача відповідної заборгованості.

За таких обставин, адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 17, 69, 70, 71, 94, 106, 107, 121, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області (р/р 25600928101003 в ЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код 37716087) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 37 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в порядку та строки, передбачені статтями 1832, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко