Постанова № 38470661, 30.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.04.2014р. справа №905/1119/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Татенко В.М.секретаря Бахрамової А.А.від позивача:ОСОБА_6, представник за дов. від 22.01.14р. № 1від відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м.Донецьк на рішення господарського судуДонецької областівід18.03.2014 рокуу справі№ 905/1119/14 (суддя Зекунов Е.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» м.Макіївка, Донецька областьдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м.Донецькпростягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 47236,68грн.

ВСТАНОВИВ:

19.02.2014р. до господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» м.Макіївка, Донецька область з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м.Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 47236,68грн. (а.с.2-14).

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. позовні вимоги задоволені повністю (а.с.177-179).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» м.Макіївка заборгованість за поставлений товар у розмірі 47236,68грн., витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2000грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.

Судове рішення мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог щодо суми заборгованості за поставлений товар відповідно до договору №04/05/9 пкс від 04.05.2011р. Заявлені позивачем витрати на оплату послуг адвоката хоча і підтверджені документально, але адвокатом представлені інтереси позивача були лише у двох судових засіданнях, тому суд дійшов висновку про їх часткове задоволення.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову (а.с.188-191).

Скаржник вказує на те, що договір №04/05/9 пкс від 04.05.2011р. не містить строків оплати поставленої продукції відповідно до специфікацій, тому строк оплати заборгованості за вказаний договором не настав.

Апелянт наполягає на тому, що лист №13/12-1 від 13.12.2013р. з вимогою сплатити суму заборгованості ТОВ «Дон-Термінал» не отримувало.

На думку апелянта, судом порушені норми процесуального та матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду від 18.03.2014р. по справі №905/1119/14.

25.04.14р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 24.04.14р., в якому позивач просив залишити без змін рішення місцевого господарського суду від 18.03.14р. у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.195-197).

Апелянт у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася судом обов»язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності сторони, належним чином повідомленої про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» є юридичною особою (ідентифікаційний код 33109845), що підтверджено випискою з ЄДРПОУ, довідкою з ЄДРПОУ (а.с.18, 19).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» є юридичною особою (ідентифікаційний код 36887724), що підтверджено витягом із ЄДРПОУ (а.с.20-21).

04.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» (за договором - постачальник, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» ( за договором -покупець, далі - відповідач) було укладено договір №04/05/9 пкс.

З предмету договору вбачається, що постачальник зобов»язується поставити, а покупець зобов»язується прийняти і оплатити відповідно з умовами вказаного договору продукцію. Найменування, кількість, ціна, строки оплати, строки і умови поставки продукції зазначені у Специфікаціях, які є невід»ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Пунктом 2.4 договору встановлено, постачальник зобов»язаний одночасно з продукцією надати покупцю наступні оригінали документів: - рахунок, - податкову накладну, накладну (акт приймання - передачі), - технічну документацію (паспорт) сертифікат якості - 1 екз.

Розділом 3 договору визначені ціна, сума і порядок розрахунків.

Загальна сума за договором складає суму, визначену на підставі наданих до договору Специфікацій (п.3.1 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що розрахунки за продукцію проводяться грошовими коштами на розрахунковий рахунок Постачальника в строк, зазначений в Специфікаціях. У разі, якщо в Специфікаціях до Договору передбачена оплата Товару по факту поставки, розрахунки за Товар здійснюються Покупцем не раніше дати надання Постачальником товаросупровідних документів, вказаних в пункті 2.4. Договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р. Сплив строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 9.2 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Відповідно до умов договору, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дон-Термінал" поставив відповідачу, Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» в 2011-2012 роках товару на загальну суму 398484 грн.38коп., що підтверджується видатковими накладними, рахунками - фактурами, довіреностями, Специфікаціями на поставку товару, які наявні в матеріалах справи (а.с.26-95).

В порушення умов договору, відповідач не сплатив вартість отриманого товару в повному обсязі. Так, за період з 03.06.2011р. до 11.10.2012р. відповідачем було сплачено 351247грн.70коп., що підтверджено банківськими виписками, які наявні у матеріалах справи (а.с.96-135).

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар за договором № 04/05/9 пкс від 04.05.2011р. склала 47236 грн. 68 коп.

Зазначена сума заборгованості також зафіксована в Акті звірки розрахунків, підписаного сторонами станом на 31 грудня 2012 року (а.с.136).

Позивач направив відповідачу вимогу № 13/12-1 від 13.12.2013р. про сплату суми заборгованості у розмірі 47236грн.68коп. за поставлений йому товар разом із Актами звірки (а.с. 137, 138, 139).

Згідно поштового повідомлення, вимога отримана уповноваженою особою ТОВ "Донецьквуглезбагачення" 08.01. 2014 року (а.с.142).

Відповідач на означену вимогу не відреагував, борг не сплатив.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 47236,68грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності стягнення суми боргу за поставлений товар.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір № 04/05/9 пкс від 04.05.2011р. є за своєю правовою природою договором постачання, правовідносини за яким регулюються главою 30 параграф 1 Господарського кодексу України та главою 54 параграф 3 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зоов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов»язан вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов»язковості договору для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.3 договору розрахунки за продукцію проводяться грошовими коштами на розрахунковий рахунок Постачальника в строк, зазначений в Специфікаціях. У разі, якщо в Специфікаціях до Договору передбачена оплата Товару по факту поставки, розрахунки за Товар здійснюються Покупцем не раніше дати надання Постачальником товаросупровідних документів, вказаних в пункті 2.4. Договору.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2013р. позивач направив відповідачу вимогу № 13/12-1 від 13.12.2013р. про сплату заборгованості у сумі 47236 грн. 68 коп. за поставлений йому товар разом із актами звірки (а.с. 137, 138, 139).

Згідно поштового повідомлення, вимога отримана уповноваженою особою ТОВ "Донецьквуглезбагачення" 08.01. 2014 року (а.с.142). Зворотне не доведено відповідачем.

Проте вказана заборгованість відповідачем погашена не була.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо доведеності факту отримання відповідачем товару та не сплати за накладними у встановлені договором терміни, тому вважає висновок суду про стягнення заборгованості за поставлений за договором №04/05/9 пкс від 04.05.2011р. у розмірі 47 236,68 грн. обґрунтованим та документально підтвердженим.

Втім, відповідач заперечує проти наявності заборгованості, посилаючись на не зазначення у специфікаціях строку оплати.

Проте, колегія суддів вважає, що з цим не можна погодитися з наступного.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Доводи апелянта про те, що у Специфікаціях до договору №04/05/9 пкс від 04.05.2011р. на суму 183736,49грн. не вказано строків оплати, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на таке.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що постачальник зобов»язаний одночасно з продукцією надати покупцю наступні оригінали документів: - рахунок, - податкову накладну, накладну (акт приймання - передачі), - технічну документацію (паспорт) сертифікат якості - 1 екз.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи рахунках-фактурах є примітка щодо дати, відповідно до якої рахунок має бути сплачений.

Підтвердженням факту отримання товару є підпис представника покупця на видаткових накладних, до яких додається відповідний рахунок-фактура.

Таким чином, строк оплати товару визначений у товаросупроводжувальних документах та є таким, що настав.

З огляду на вищенаведене, доводи апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, а відтак підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до вимог ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов»язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов»язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів, дослідивши договір про надання юридичних послуг №23/12 від 23.12.2013р. та додаткову угоду до Договору №23/12 від 05.03.2014р., укладені між позивачем та адвокатом ОСОБА_6 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане на підставі рішення Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від 23 лютого 1994 року № 3) встановила наступне.

За умовою цього Договору адвокат прийняв на себе зобов'язання надавати юридичні послуги позивачу в господарському суді Донецької області по справі №905/1119/14.

Розмір та порядок оплати послуг адвоката визначені в протоколі від 23.12.2013р. узгодження договірної ціни до Договору №23/12. З цього протоколу вбачається, що загальна ціна послуг адвоката в господарському суді Донецької області по справі №905/1119/14 складає 2500 грн., до якої входить вартість робіт по виготовленню позову, друкування позову та копіювання додатків, транспортні видатки а також представлення інтересів позивача у судових 2-3 засіданнях по справі №905/1119/14.

В підтвердження факту оплати наданих послуг адвоката у сумі 2500 грн., позивачем до справи надано платіжне доручення №6178 від 30.12.2013 року (а.с.132).

З матеріалів справи вбачається, адвокатом виконані роботи, визначені в протоколі від 23.12.2013р., проте колегія суддів зазначає, що адвокат представляв інтереси позивача у господарському суді при розгляді справи №905/1119/14 лише у двох судових засіданнях.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду стосовно часткового задоволення клопотання позивача щодо покладення витрат зі сплати послуг адвоката саме на суму 2000грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення немає, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. у справі №905/1119/14 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. у справі № 905/1119/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

В.М.Татенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Донецької обл.