Рішення № 38470571, 24.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.2014 Справа № 905/1246/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметалхолдинг ЛТД”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №234-Н/07 від 28.12.2007р. в сумі 34 391 053,34 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

24.04.2014р. з 13.35 год. по 13.45 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство “Дочірній банк Сбербанку Росії”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметалхолдинг ЛТД”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №234-Н/07 від 28.12.2007р. в сумі 34 391 053,34 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №234-Н/07 від 28.12.2007р. в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв’язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою суду від 27.02.2014р. за вказаним позовом порушено провадження по справі № 905/1246/14.

31 березня 2014р. через канцелярію суду позивачем надано заяву №2147/4/28-2 від 25.03.2014р. про збільшення розміру позовних вимог в частині стягуваних заборгованості за відсотками та штрафних санкцій, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі

30 000 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 3 952 602,80 грн., пеню за прострочення сплати заборгованості за кредитом в сумі 1 486 849,27 грн. та пеню за прострочення сплати відсотків в сумі 132 835,00 грн.

Оскільки згідно з ч.4 ст.22 ГПК України позивач справі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача №2147/4/28-2 від 25.03.2014р. та розглядає справу №905/1246/14 з її урахуванням.

В судове засідання 24.04.2014р. представники сторін не з’явились.

Відповідно до спеціального витягу АГ №479312 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 18.02.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалхолдинг ЛТД» зареєстровано за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 37. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявне в матеріалах справи повернення поштового відправлення №34785830, надіслане на адресу реєстрації відповідача та повернуто органом поштового зв’язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд робить висновок про належне виконання обов’язку його повідомити про час та місце розгляду справи №905/1246/14.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх повноважних представників в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2007р. між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі – банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські ювеліри» (далі – позичальник, правонаступником якого згідно з витягом АГ №479312 від 18.02.2014р. є відповідач) укладений договір про відкриття кредитної лінії №234-Н/07, умови якого за згодою сторін неодноразово змінювались.

Відповідно до п.1.1 (в редакції договору про внесення змін №4 від 28.09.2010р.), банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти у порядку і на умовах визначених цим договором. Позичальник, в свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною в п.1.5 цього договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до нього.

Згідно з п.1.2 (в редакції договору про внесення змін №4 від 28.09.2010р.), ліміт кредитної лінії складає: з дати підписання цього договору по 27.08.2013р. включно – 30 000 000,00 грн., з 28.08.2013р. по 27.09.2013р. включно – 24 000 000,00 грн., з 28.09.2013р. по 25.10.2013р. включно – 18 000 000,00 грн., з 26.10.2013р. по 27.11.2013р. включно – 12 000 000,00 грн., з 28.11.2013р. по 27.12.2013р. включно – 6 000 000,00 грн. Останній день кредитної лінії – 27.12.2013р. (п.1.4 кредитного договору).

У відповідності до п.1.1 кредитного договору сторонами укладено ряд додаткових угод про надання окремих траншів, серед яких:

- додаткова угода №20 від 24.05.2012р., на підставі якої банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн., в позичальник зобов'язується їх повернути не пізніше 23.05.2013р.;

- додаткова угода №21 від 24.05.2012р., на підставі якої банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн., в позичальник зобов'язується їх повернути не пізніше 20.06.2013р.;

- додаткова угода №22 від 19.07.2012р., на підставі якої банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн., в позичальник зобов'язується їх повернути не пізніше 18.07.2013р.;

- додаткова угода №23 від 17.08.2012р., на підставі якої банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн., в позичальник зобов'язується їх повернути не пізніше 16.08.2013р.;

- додаткова угода №24 від 19.09.2012р., на підставі якої банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн., в позичальник зобов'язується їх повернути не пізніше 18.09.2013р.;

- додаткова угода №25 від 18.01.2013р., на підставі якої банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн., в позичальник зобов'язується їх повернути не пізніше 27.12.2013р.;

- додаткова угода №26 від 21.01.2013р., на підставі якої банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн., в позичальник зобов'язується їх повернути не пізніше 27.12.2013р.;

- додаткова угода №27 від 19.02.2013р., на підставі якої банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн., в позичальник зобов'язується їх повернути не пізніше 27.12.2013р.;

- додаткова угода №28 від 18.03.2013р., на підставі якої банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн., в позичальник зобов'язується їх повернути не пізніше 27.12.2013р.;

- додаткова угода №29 від 18.04.2013р., на підставі якої банк надає позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 000,00 грн., в позичальник зобов'язується їх повернути не пізніше 27.12.2013р.

Розмір процентів за користування кредитом визначається в порядку, передбаченому в додатку №1 до цього договору . При цьому, виходячи зі змісту п.6.9 (в редакції договору про внесення змін №4 від 28.09.2010р.), у випадку порушення позичальником умов п.7.12 договору, яким встановлено обов’язок позичальника у строк до 28.12.2010р. укласти з банком договір на інкасацію виручки по його магазинах в кожному місті, де є відділення банку, процентна ставка за користування кредитом становитиме 21% річних. Порядок нарахування та сплати процентів сторонами узгоджений в шостому розділі договору. Зокрема, проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов’язаний сплачувати щомісяця не пізніше перших трьох робочих днів місяця, наступних за тим, в якому вони нараховані (п.6.6 кредитного договору).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором (в тому числі за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків у визначені цим договором строки) позичальник зобов’язаний сплачувати банку пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожен день прострочення , але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення (п.10.1 кредитного договору).

У відповідності до п.11.3, кредитний договір набирає чинності з дати його підписання банком і позичальником скріплення печатками сторін та діє до повного виконання зобов'язань позичальника за цим договором.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі – ГК України).

Як вбачається зі змісту договору про відкриття кредитної лінії №234-Н/07 від 28.12.2007р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов’язковою для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням приписів наведених норм, позивач на виконання умов договору про відкриття кредитної лінії №234-Н/07 від 28.12.2007р. надав відповідачу кредит в межах встановленого п.1.2 ліміту, що підтверджується копіями меморіальних ордерів, наявних в матеріалах справи №905/1246/14. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, кредитні кошти у визначені договором порядку та строки не повернув, проценти за користування кредитом перестав сплачувти.

Як зазначає позивач, станом на 18.03.2014р. у відповідача наявна заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №234-Н/07 від 28.12.2007р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 30 000 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 3 952 602,80 грн. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №905/1246/14 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 486 849,27 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 132 835,00 грн.

Судом проаналізовано надані розрахунки штрафних санкцій та встановлено, що позивачем невірно визначено дату виникнення у відповідача прострочки з повернення кредитних коштів в сумі 3 000 000,00 грн., отриманих згідно з додатковою угодою №25 від 18.01.2013р., які позивач зобов’язався повернути не пізніше 27.12.2013р., тому нарахування пені за несвоєчасне повернення грошових коштів цього траншу з 29.10.2013р. є неправомірним. В іншій частині розрахунок заявленої до стягнення пені є арифметично вірним та відповідає приписам законодавства.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором про відкриття кредитної лінії №234-Н/07 від 28.12.2007р. є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметалхолдинг ЛТД”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №234-Н/07 від 28.12.2007р. в сумі 35 572 287,08 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметалхолдинг ЛТД” (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 37, ЄДРПОУ 31627149) на користь Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ЄДРПОУ 25959784) на підставі договору про відкриття кредитної лінії №234-Н/07 від 28.12.2007р. заборгованість за кредитом в сумі 30 000 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 3 952 602,80 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 422 739,52 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 132 835,00 грн., судовий збір в сумі 72 948,29 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 24.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 28.04.2014р.

Суддя П.В. Демідова