Постанова № 38470509, 30.04.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2014 року Чернігів Справа № 825/949/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Качанок О.М., Бендік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування актів та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області) та просить визнати протиправними та скасувати: акти відповідача про проведення документальної планової невиїзної перевірки № 72/17/НОМЕР_1 від 15.07.2013 та про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 768/17/НОМЕР_1 від 21.11.2013 та податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2013 № 0003751720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 354 135,00 грн. (236 090,00 грн. за основним платежем та 118 045,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0003741720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 245 080,51 грн. (196 216,62 грн. за основним платежем та 48 863,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що посилання в оскаржуваних актах перевірки на порушення позивачем вимог чинного законодавства не відповідають дійсності, оскільки останнім надавались первинні документи на момент проведення перевірки, а саме: виписки по розрахунковим рахункам за 2010-2012 роки, податкові та видаткові накладні, рахунки, розрахункові документи за 2010-2012 роки, договори, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, відрядження (накази, звіти), подорожні листи, ліцензії, акти списання товарно-матеріальних цінностей, паливно-мастильних матеріалів, проте з невідомих причин перевіряючими дані документи до уваги не взяті. Реальність здійснення господарських операцій позивача підтверджується вищезазначеними документами, а тому позивачем правомірно віднесено вартість придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та суму ПДВ сплачену в ціні товару (робіт, послуг) до податкового кредиту. Таким чином, позивач вважає висновки, викладені в актах перевірки № 72/17/НОМЕР_1 від 15.07.2013 та № 768/17/НОМЕР_1 від 21.11.2013, такими, що не відповідають дійсності. Як наслідок прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що також підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що актами ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 15.07.2013 № 72/17/НОМЕР_1 та від 21.11.2013 № 768/17/НОМЕР_1, складеними за результатами проведених перевірок позивача встановлено порушення вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України), в результаті чого донараховано позивачу податку на доходи фізичних осіб - 196 216,62 грн. та податку на додану вартість - 236 090,00 грн. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0003751720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 354 135,00 грн. (236 090,00 грн. за основним платежем та 118 045,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0003741720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 245 080,51 грн. (196 216,62 грн. за основним платежем та 48 863,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Рішенням Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 04.12.2013 № 558/Л/10-215 скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0003751720 в частині збільшення суми грошового зобов'язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в сумі 2 299,50 грн. Як наслідок 09.01.2014 ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 351 836,50 грн. (236 090,00 грн. за основним платежем та 115 746,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). В судовому засіданні представники відповідача підтримали вищезазначену позицію та вважають, що оскаржувані акти перевірок та податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Свідок ОСОБА_5 (ревізор, здійснювала перевірку позивача) в судовому засіданні пояснила, що в період проведення перевірки позивача, останнім не надано документів на підтвердження здійснення господарської діяльності.

Свідок ОСОБА_6 (діяла в інтересах позивача, була присутня під час проведення перевірки) в судовому засіданні пояснила, що документи перевіряючим надавались, проте з невідомих причин останні до уваги їх чомусь не брали.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач (код НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 13.02.2007, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 (том № 1 а.с.7).

Згідно Свідоцтва № НОМЕР_3 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивач з 18.07.2007 є платником ПДВ (том № 1 а.с.7 на звороті).

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до направлень від 21.06.2013 № 1886 та № 1887 (том № 5 а.с.124-127) проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 15.07.2013 № 72/17/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.10-23).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

п.9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 № 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», а саме позивачем несвоєчасно подано до ДПІ у м. Чернігові звіт платника єдиного податку за 1 квартал 2010 року;

пп.49.18.2 п.49.18, п.49.2 ст.49, п.177.5 ст.177 ПК України, а саме позивачем несвоєчасно подано до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2011 рік;

ст.164 ПК України, в результаті чого занижено валовий дохід за 2012 рік на 68 028,34 грн.;

ст.138.4, ст.177.4 ПК України, в результаті чого завищено витрати за 2011 рік на 68 110,82 грн., за 2012 рік на 1 037 053,86 грн.;

ст.177 ПК України, в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід за 2011 рік на 68 110,82 грн. та за 2012 рік на 1 105 082,20 грн.

Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 196 216,62 грн., у тому числі за 2011 рік - 10 637,12 грн., за 2012 рік - 185 579,50 грн.

п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України, не в повному обсязі надано на перевірку документи;

п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, завищено податковий кредит - 236 090,00 грн., в тому числі за січень 2011 року на 1 339,00 грн., за лютий 2011 року на 310,00 грн., за березень 2011 року на 277,00 грн., за квітень 2011 року на 641,00 грн., за травень 2011 року на 989,00 грн., за червень 2011 року на 1 043,00 грн., за липень 2011 року на 1 875,00 грн., за серпень 2011 року на 529,00 грн., за вересень 2011 року на 1 094,00 грн., за жовтень 2011 року на 528,00 грн., за листопад 2011 року на 1 980,00 грн., за грудень 2011 року на 3 016,00 грн., за січень 2012 року на 12 230,00 грн., за лютий 2012 року на 10 092,00 грн., за березень 2012 року на 14 920,00 грн., за квітень 2012 року на 16 914,00 грн., за травень 2012 року на 14 504,00 грн., за червень 2012 року на 3 720,00 грн., за липень 2012 року на 13 475,00 грн., за серпень 2012 року на 21 116,00 грн., за вересень 2012 року на 20 320,00 грн., за жовтень 2012 року на 23 023,00 грн., за листопад 2012 року на 33 295,00 грн., за грудень 2012 року на 28 860,00 грн.;

п.187.1 ст.187 та п.200.1 ст.200 ПК України занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 236 090,00 грн.

Усього донараховано податку на додану вартість за актом перевірки 236 090,00 грн.

В подальшому, не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано скаргу до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, за результатами поданої скарги (заперечення) наказом Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 967 від 12.11.2013 прийнято наказ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (том № 1 а.с.42).

За результатами перевірки складено акт від 21.11.2013 № 768/17/НОМЕР_1 та встановлено аналогічні порушення, встановлені вищезазначеним актом перевірки від 15.07.2013 № 72/17/НОМЕР_1 (том № 1 а.с.28-41).

За висновками акта перевірки від 15.07.2013 № 72/17/НОМЕР_1 ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013:

№ 0003751720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 354 135,00 грн. (236 090,00 грн. за основним платежем та 118 045,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том № 1 а.с.98);

№ 0003741720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 245 080,51 грн. (196 216,62 грн. за основним платежем та 48 863,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том № 1 а.с.97).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивачем 07.10.2013 подано до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області скаргу.

Рішенням про результати розгляду скарги від 04.12.2013 № 558/Л/10-215 Головним управлінням Міндоходів у Чернігівській області:

залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 22.08.2013 № 0003741720 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб всього на суму 245 079,89 грн. (в тому числі штрафна (фінансова) санкція - 48 863,89 грн.) та № 0003751720 про застосування адміністративного штрафу в сумі 510,00 грн., а скаргу від 07.10.2013 в цій частині залишено без задоволення;

скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0003751720 в частині збільшення суми грошового зобов'язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції по ПДВ в сумі 2 299,50 грн., а скаргу позивача в цій частині задоволено;

залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0003751720 в іншій частині всього в сумі 351 836,50 грн. (в тому числі штрафна (фінансова) санкція - 115 746,50 грн.), а скаргу в цій частині залишено без задоволення (том № 5 а.с.151-154).

09.01.2014 ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі акту перевірки від 15.07.2013 № 72/17/НОМЕР_1 та рішення Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 04.12.2013 № 558/Л/10-215 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 351 836,50 грн. (236 090,00 грн. за основним платежем та 115 746,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (том № 5 а.с.149).

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування актів відповідача про проведення документальної планової невиїзної перевірки № 72/17/НОМЕР_1 від 15.07.2013 та про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 768/17/НОМЕР_1 від 21.11.2013, останні задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Під актом перевірки розуміється службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, акт перевірки та викладені в ньому факти, висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Контролюючий орган зобов'язаний скласти за результатами перевірки акт та не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, а тому прийняття податковим органом вищезазначених актів перевірки є правомірним.

Вказане рішення не має обов'язкового характеру та не тягне за собою юридичних наслідків, не породжує правовідносин, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2013 № 0003751720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 354 135,00 грн. (236 090,00 грн. за основним платежем та 118 045,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Рішенням про результати розгляду скарги від 04.12.2013 № 558/Л/10-215 Головним управлінням Міндоходів у Чернігівській області скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0003751720 в частині збільшення суми грошового зобов'язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції по ПДВ в сумі 2 299,50 грн. та на його підставі 09.01.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 351 836,50 грн. (236 090,00 грн. за основним платежем та 115 746,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом направлялося на адресу позивача, податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 № 0000021701, однак останнім не отримано, конверт повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (том № 5 а.с.149).

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0003751720 скасовано рішенням ГУ Міндоходів у Чернігівській області із винесенням податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014 № 0000021701, суд прийшов до висновку про відмову в позові в цій частині, оскільки податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0003751720, в силу пп. 60.1.3 п. 60.1 ст.60 ПК України, вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0003741720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 245 080,51 грн. (196 216,62 грн. за основним платежем та 48 863,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), також не підлягають задоволенню.

В ході проведення документальної планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, позивачем не надано документів для проведення документальної планової виїзної перевірки, про що складено акт від 08.07.2013 № 13/17 (том № 5 а.с.164).

Крім того, працівниками ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області здійснено вихід за юридичною адресою позивача, а саме: прос. Перемоги, 43/23, м. Чернігів, в результаті виходу встановлено, що позивач за вищезазначеною адресою відсутній, про що складено акт від 08.07.2013 № 14/17 (том № 5 а.с.165).

Також даний факт в судовому засіданні підтверджено свідком ОСОБА_5, яка працює ревізором ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівсткій області та здійснювала перевірку позивача.

Відповідно до вимог п.44.6. ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Покази свідка ОСОБА_6 (діяла в інтересах позивача, була присутня під час проведення перевірки) не беруться судом до уваги, оскільки в судовому засіданні спростовані наданими відповідачем доказами, а саме актом від 08.07.2013 № 13/17 про ненадання позивачем документів для проведення документальної планової виїзної перевірки та актом про відсутність посадових осіб за місцезнаходженням суб'єкта господарювання від 08.07.2013 № 14/17.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Докази надані позивачем не підтверджують обставини, на які він посилається в адміністративному позові, та були спростовані доводами відповідача, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій та рішень.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (від 1 827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (до 4 872,00 грн.).

За вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 4 872,00 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10% розміру ставки судового збору (182,70 грн. - 487,20 грн.). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 414,20 грн., що підтверджується квитанцією № 6336.469.1 від 21.03.2014 (а.с.2).

Тому згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в розмірі 4 457,80 грн. стягується з позивача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (УК у м. Чернігові, код 38054398, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, код банку 853592) судовий збір в розмірі 4 457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 80 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тихоненко