Постанова № 38470202, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20995/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицький Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київцемент» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено планову документальну виїзну перевірку ПАТ «Київцемент» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складно Акт №161/1/22-01/04880386 від 30.08.2013 року (далі по тексту - Акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем вимог: пункту 138.2. статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 242139 грн., в тому числі за 2-3 квартал 2011 року в сумі 43621 грн., за 2-4 квартал 2011 року на загальну суму 149980 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 90159 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 368293 грн.; пунктів 198.3., 198.6. статті 198 та пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на зальну суму 295200 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 37931 грн., за жовтень 2011 року в сумі 56660 грн., за грудень 2011 року в сумі 41085 грн., за лютий 2012 року в сумі 7305 грн., за квітень 2012 року в сумі 12277 грн., за липень 2012 року в сумі 66284 грн. та за жовтень 2012 року в сумі 73658 грн.

Не погоджуючись з виявленими під час перевірки порушеннями, 05.09.2013 року позивачем подано заперечення до Акту перевірки, за результатами розгляду яких відповідачем направлено лист про надання відповіді від 12.09.2013 року №4502/10/22-01-11 та 17.09.2013 року винесено податкові повідомлення рішення: №30003932201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 295200 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 73800 грн.; №0003942201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 242139 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 60534,75 грн.; №0003952201, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 368293 грн.

Не погоджуючись з правомірністю зазначених податкових повідомлень - рішень, 27.09.2013 року ПАТ «Київцемент» звернулось зі скаргою до Головного управління Міндоходів у м. Києві.

За результатами розгляду скарги платника податків, 21.11.2013 року Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення №6324/10/26-15-10-04, яким податкове повідомлення - рішення №003932201 та №0003952201 залишено без змін, податкове повідомлення - рішення №0003942201 - скасовано в частині основного платежу у розмірі 19573 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42888,25 грн. Крім того, відповідним рішенням збільшено суму зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 93208 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0003952201.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції та її зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, та дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, в ході проведення перевірки було встановлено, що за перевіряємий період між ПАТ «Київцемент», надалі «Замовник» та ТС «Епіцентр К» «Виконавець», було заключено договір №2553СС від 01.07.2011 року з надання послуг по організації просування товарів (торгової марки).

Предметами договорів є надання Виконавцем послуг щодо просування товару (торгової марки) в регіонах України на умовах, передбачених договорами.

Послуги щодо просування товару (торгової марки) передбачають надання наступної консультаційної інформації: розміщення товару на окремих стелажах та площадках Виконавця; формування Виконавцем споживчого кошику покупця поденно; проведення інформаційного обслуговування товарів, які постачаються замовником, та цільового опитування клієнтів, як фактичних так і потенційних; інформування щодо залишку товарів на стелажах гіпермаркету; надання інформації Замовнику стосовно періодів проведення рекламних заходів всередині гіпермаркетів Виконавця та інформування про зміну попиту на товари, що постачаються Замовником; проведення аналізу рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами продукції; проведення аналізу результатів маркетингових досліджень, формування висновків і рекомендацій.

Згідно п. 4.1 даного договору Розмір оплати за послуги по організації просування товару (торгової марки) Замовника, яку Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцеві, складає 4 % з урахуванням ПДВ від суми реалізованого товару, поставленого за договором поставки №1ОПТ/2010/1588/СБС/10 від 01.04.2010 р. між Замовником та виконавцем, за кожен квартал.

Згідно п.4.4 даного договору послуги сплачуються Замовником шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Виконавця, вказаний у рахунку, який виставляється Виконавцем за звітний період, не пізніше 10 календарних днів з дати виставлення такого рахунку.

На виконання умов даних договорів ПАТ «Київцемент» було віднесено до складу валових витрат суми коштів відповідно до отриманих наступних актів виконання робіт (надання послуг) від TOB «Епіцентр К» на загальну суму 1750088грн.

В перевіреному періоді за надані послуги ПАТ «Київцемент» перераховувало TOB «Епіцентр К» грошові кошти в розмірі 1750088грн. Станом на 31.12.2012 року заборгованість становить 0 грн.

Однак, під час проведення перевірки ПАТ «Київцемент» не було надано деталізації послуг по організації просування товарів (торгової марки) та звітів з відображенням суми реалізованого товару за відповідні періоди Замовника, через торгові зали TOB «Епіцентр К», що є обов'язковим при обрахунку наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано запит на ПАТ «Київцемент» №3192/10/22-01 від 21.08.2013 року, щодо надання деталізації отриманих послуг по організації просування товарів (торгової марки) та звітів з відображенням суми реалізованого товару за відповідні періоди Замовника через торгові зали TOB «Епіцентр К».

Станом на 28.08.2013 року було отримано лист №200 від 28.08.2013 року з завіреними копіями первинних документів, щодо взаємовідносин з TOB «Епіцентр К» але без надання звітів з відображенням суми реалізованого товару за відповідні періоди Замовника через власні торгові зали TOB «Епіцентр К» та деталізації послуг по організації просування товарів (торгової марки).

Згідно п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI (зі змінами та доповненнями) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI (зі змінами та доповненнями) передбачено витрати, які не включаються до складу витрат: «витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку».

Таким чином, платник податку має право включати до складу-валових витрат лише витрати, які підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими (первинними) документами.

Ознака терміну «первинний документ» визначена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, зокрема: «...первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення».

Згідно до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський об фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями: «підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені підчас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення»

Оскільки бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, перелік визначено п. 2 ст. 9 Закону Про бухоблік, у тому числі ці документи повинні містити зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Колегія суддів наголошує, що Підприємством до перевірки не надано документи, що підтверджують правомірність віднесення до складу валових витрат та їх зв'язок з валовими витратами ПАТ«Київцемент».

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами апелянта, що позивачем порушено п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, та було безпідставно віднесено до складу валових витрат суму коші розмірі 1458407грн.. в т.ч. за 2-Зкв. 2011 року в сумі 189657грн, за 2-4кв. 2011 року загальну суму 660784грн, за І кв. 2012 року на суму 36523 грн., за І півр.2012 року в 97910грн, за 3 кв. 2012 року в сумі 429330 грн., 2012 рік в сумі 797623 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ НВП «Металелектромаш», колегія суддів зазначає наступне.

Так, в ході перевірки встановлено, що до складу податкового кредиту, за період, що перевірявся, ПАТ «Київцемент» віднесено суми, понесені за отримані трансформатори току отримані від ТОВ НВП «Металелектормаш» на загальну суму ПДВ 3520 грн.

В порушення п. 185.1 ст.185 п. 188.1 ст.188 Податкового Кодексу України та п.1, п.5, ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України, не встановлено реальність здійснення операцій.

Податковим органом встановлено, що ПАТ «Київцемент» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 3520 грн., в т.ч. за листопад 2011 року в сумі 3520 грн.

Відповідно до рахунку - фактури ПАТ «Київцемент» було віднесено до складу податкового кредиту (р. 17 всього податкового кредиту з декларації з ПДВ) суми коштів відповідно до отриманих наступних податкових накладних від ТОВ НВП «Металелектормаш» на загальну суму 3520грн,

Матеріалами справи підтверджується, що на адресу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від Ленінському районі м. Дніпропетровська надійшли матеріали перевірки по підприємству, яке є в ланцюгу постачання, а саме Акт про неможливість проведення зустрічної TOB НВП «Металелектормаш», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень та листопад 2011 р.

Згідно вищенаведеного встановлено, що TOB НВП «Металелектормаш» відображені в податковій звітності (податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року) правові взаємовідносини з вищезазначеними суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, а саме несплати податків.

Враховуючи те, що у TOB НВП «Металелектормаш» відсутні необхідні умови ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що угоди укладені TOB НВП «Металелектормаш» з зазначеним вище контрагентом (покупцями та постачальниками) є нікчемними.

Таким чином, в порушення ст.185, ст. 138. п. 198.6 ст.198 п.п. 201.6. п.п 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, ПАТ «Київцемент» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на за суму 3520грн, в т.ч. за листопад 2011 року в сумі 3520 грн.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: як повна або скорочена назва зазначена у статутних документах юридичної і або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку і додану вартість, - продавця товарів/послуг».

Враховуючи все вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки, та податкові повідомлення рішення які були оформлені на підставі вказаного Акту перевірки, прийняті відповідачем на підставі та в межах чинного законодавства України, а тому висновки суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2014 року - скасувати, та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київцемент» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.