Ухвала суду № 38470199, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20079/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицький Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Український інститут управління якістю в оціночній діяльності» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Підприємства об'єднання громадян «Український інститут управління якістю в оціночній діяльності» до Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи: Державне підприємство «Український інститут промислової власності», ОСОБА_2 скасування рішення №24081/ЗУ/13 від 07.11.2013, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 07.11.2013 року Державною службою інтелектуальної власності України затверджено Висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель «Спосіб автоматизованої оцінки вартості майна та майнових прав» за заявкою №u2013 10078, який набув статусу Рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель № 24081/ЗУ/13.

На думку позивача, відповідачем прийнято рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель, яка за своїми характеристиками копіює запатентовану ними корисну модель, а тому, рішення відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, що в свою чергу стало підставою для звернення до суду із адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем дотримано процедуру розгляду заявок на видачу патентів на винаходи визначену Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до патенту на корисну модель № 80526 від 10.06.2013 року, Підприємство об'єднання громадян «Український інститут управління якістю в оціночній діяльності» є власником корисної моделі «Спосіб автоматизованої оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства».

07.11.2013 року Державною службою інтелектуальної власності України затверджено Висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель «Спосіб автоматизованої оцінки вартості майна та майнових прав» за заявкою №u2013 10078, який набув статусу Рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель № 24081/ЗУ/13.

Як вже було зазначено вище, на думку позивача відповідачем виданий патент на корисну модель, яка за своїми характеристиками копіює запатентовану ним корисну модель, й такі дії вчинені відповідачем з порушенням Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та його прав, як власника відповідного патенту.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» пріоритет, авторство і право власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом.

З сукупного аналізу ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» вбачається, що право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не передбачено цим Законом; винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

За правилами ч.ч. 1, 4, 5 ст. 12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це право, подає до Установи (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності (абзац 2 статті 1 Закону)) заявку; заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі; заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель); опис винаходу (корисної моделі); формулу винаходу (корисної моделі); креслення (якщо на них є посилання в описі); реферат.

Статтею 16 Закону визначено порядок проведення експертизи заявки.

Так, експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), - кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем прийнято рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель «Спосіб автоматизованої оцінки вартості майна та майнових прав» за заявкою ОСОБА_3 №u2013 10078 від 13.08.2013 року, за результатами формальної експертизи з дотриманням вимог цього Закону, у зв'язку з чим, оскаржуване рішення відповідача не є протиправним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 25 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», деклараційний патент на корисну модель видається під відповідальність його власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Тому, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Український інститут управління якістю в оціночній діяльності» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.