Ухвала суду № 38469510, 09.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2014 р. м. Київ К/800/51542/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013

у справі № 2а-1970/932/12 (9104/113615/12)

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Марічка»

до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Селянське (фермерське) господарство «Марічка» (надалі - позивач, СФГ «Марічка») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (надалі - відповідач, Борщівська МДПІ Тернопільської області), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Борщівської МДПІ від 14.10.2011 № 0008141702.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013, адміністративний позов СФГ «Марічка» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Борщівської МДПІ від 14.10.2011 № 0007141702.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Письмових заперечень позивача на касаційну скаргу відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі акта перевірки від 04.10.2011 № 1112/17-02/14044024, складеного за результатами позапланової виїзної перевірки СФГ «Марічка» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2011 № 0007141702, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 7 150,20 грн., у тому числі за основним платежем - 5720,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1430,05 грн.

Підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань став висновок Борщівської МДПІ про порушення СФГ «Марічка» вимог п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який діяв на час винищення спірних правовідносин, а саме в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходу фізичних осіб із нарахованого згідно табеля обліку робочого часу за період з березня 2009 року по жовтень 2010 року працівникам СФГ «Марічка» доходу, та вимог п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2035 «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи Борщівської МДПІ прийшли до помилкового висновку про нарахування працівникам СФГ «Марічка» заробітної плати, та відповідно про неперерахування до бюджету податку з доходів найманих працівників.

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону та діє на основі Статуту.

Статтею 27 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю.

Процедура документального оформлення членства у фермерському господарстві, а також оформлення трудових взаємовідносин членів з фермерським господарством ні Законом України «Про фермерське господарство», ні будь-якими іншими нормативно-правовими актами не визначена.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Статуту СФГ «Марічка», його засновником є ОСОБА_4, а ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 є його членами.

Відповідно до п. 5.4 Статуту члени господарства мають право на отримання заробітної плати, частини доходу господарства, яке залежить від їх трудової участі у господарстві.

Розділ 8 вказаного Статуту регулює питання праці та соціальних гарантій, де передбачено, що оплата праці членів СФГ здійснюється в порядку розподілу доходів і може бути як у натуральному, так і в грошовому вигляді, а оплата та інші умови праці найманих працівників встановлюється відповідно до чинного законодавства та умов трудового договору.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно оборотних відомостей, книг по нарахуванню заробітної плати, банківських та касових документів СФГ «Марічка» за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 в останнього не було заборгованості перед місцевим бюджетом з податку з доходів фізичних осіб та з інших обов'язкових платежів до бюджету. Даний висновок також підтверджується актом № 19-21/43 Контрольно-ревізійного управління у Тернопільській області контрольно-ревізійного відділу в Борщівському районі від 16.12.2011.

Крім того, у матеріалах справи міститься постанова про порушення дисциплінарного провадження від 12.03.2012 стосовно старшого державного податкового ревізора - інспектора Борщівської МДПІ ОСОБА_12

Відповідно до змісту даної постанови підставою порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_12 стало закриття провадження у справі (п. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - відсутність події і складу адміністративного правопорушення) стосовно голови СФГ «Марічка» ОСОБА_4 за підозрою у порушенні ним вимог п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходу фізичних осіб із нарахованого згідно табеля обліку робочого часу за період з березня 2009 року по жовтень 2010 року працівникам СФГ «Марічка» доходу, та вимог п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2035 «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги».

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, які законно та обґрунтовано визнали протиправним та скасували податкове повідомлення-рішення від 14.10.2011 № 0007141702.

Таким чином, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права. Зазначена обставина, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 у справі № 2а-1970/932/12 (9104/113615/12) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна