Ухвала суду № 38469482, 10.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/70832/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.08.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011

у справі № 2а-1301/11/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Луганський хіміко-фармацевтичний завод»

до 1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (МДПІ)

2. Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 774781,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими деклараціями: за квітень 2010 року - 128958,00 грн., за травень 2010 року - 148689,00 грн., за червень 2010 року -146877,00 грн., за липень 2010 року - 185853,00 грн., за серпень 2010 року -164404,00 грн., а всього в загальній сумі 774781,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 прийнято заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2010 року в розмірі 41134,67 грн.; визнано нечинною постанову суду першої інстанції у частині стягнення на користь позивача з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2010 року в розмірі 41134,67 грн. та закрито провадження у справі в цій частині; у частині стягнення на користь позивача з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими деклараціями за квітень 2010 року в сумі 128958,00 грн., за травень 2010 року в сумі 148689,00 грн., за червень 2010 року в сумі 146877,00 грн., за липень 2010 року в сумі 185853,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 123269,33 грн., а всього в сумі 733646,33 грн. постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 залишено без змін.

У касаційній скарзі Ленінська МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ПАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» надав до Ленінської МДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року разом з розрахунками сум бюджетного відшкодування та заявами про бюджетне відшкодування ПДВ у сумах 128958,00 грн., 148689,00 грн., 146877,00 грн., 185853,00 грн., 164404,00 грн. відповідно.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників..

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, Ленінською МДПІ проведено дві невиїзні документальні перевірки, у межах яких перевірялась правомірність формування позивачем заявлених сум бюджетного відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за березень, квітень, грудень 2008 року, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2010 року. За результатами проведених перевірок відповідач склав акти: від 19.08.2010 № 612/23-616/00480796 та від 18.10.2010 № 743/23/00480796, на підставі висновків яких прийняті податкові повідомлення-рішення: від 20.08.2010 № 0000752360/0 - про зменшення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 1648528,51 грн. за березень, квітень, грудень 2008 року, червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року; від 19.10.2010 № 0000822360/0 - про зменшення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 350257,00 грн., у тому числі за липень 2010 року на суму 185853,00 грн., за серпень 2010 року на суму 164404,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень рішеннями ДПА у Луганській області від 22.12.2010 № 23776/25-08 та від 06.12.2010 № 22640/25-08 про результати розгляду повторної скарги повністю задоволені скарги позивача та скасовані податкові повідомлення-рішення від 15.11.2010 № 0000822360/1 та від 20.08.2010 № 0000752360/0.

Відповідно до пункту «б» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Враховуючи встановлення неправомірного характеру зменшення у податковому обліку позивача, зокрема за квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року, бюджетного відшкодування з ПДВ у загальній сумі 774781,00 грн., заявленого до повернення у процесі адміністративного оскарження платником податку до податкового органу, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення не повернутих сум бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу, наведені у касаційній скарзі, щодо неможливість встановлення факту сплати податку до Державного бюджету України контрагентами позивача не мають правового значення та не ґрунтується на вищенаведених нормах Закону № 168/97-ВР, оскільки вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована.

Враховуючи це, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування.

У відповідності до норм частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, судове рішення апеляційної інстанції щодо прийняття відмови позивача від позову у частині стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2010 року в розмірі 41134,67 грн. та закриття провадження у справі в цій частині судом касаційної інстанції не переглядається.

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош