Ухвала суду № 38467917, 24.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2014 рокусправа № 808/7706/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року по справі № 808/7706/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив, з урахуванням уточненого адміністративного позову, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004871701 від 16.08.2013 року. Позов обґрунтований незгодою з висновками відповідача про те, що позивач, який підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, не подав до органу державної податкової служби заяву або подав її з порушення строку, встановленого податковим законодавством. Відповідно, у нього виникає обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто, з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподаткованих операцій з постачання товарів (послуг) понад 300 000 гривень. Вказані висновки ДПІ позивач вважає неправомірними, оскільки загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів та послуг за останні 12 місяців перевищила 300 000 гривень без ПДВ - перевищення відбулося у 2011 році, а у 2012 році сума валового доходу склала 103 576 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, ФОП ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на вимоги Податкового кодексу України, якими, зокрема, визначено підстави реєстрації особи платником податку на додану вартість. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що перевіркою було встановлено перевищення суми у 300 000грн. оподатковуваних операцій у 2011 році, але у 2012 році сума валового доходу склала 103 576 гривень, у зв'язку з чим, за позицією позивача, у нього не виникло обов'язку реєструватися платником ПДВ та сплачувати податок на додану вартість у загальному порядку.

У судові засідання, які призначалися на 03.04.2014р., 24.04.2014р., позивач не з'являвся. При цьому подавав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи у судовому засіданні 03.04.2013р., яке обґрунтовувалось неможливістю явки у зв'язку із хворобою, судом задоволено. Клопотання про відкладення розгляду справи у судовому засіданні 24.09.2013р. обґрунтовувалось неможливістю прибуття позивача, у зв'язку з відрядженням. Вивчивши подане клопотання та враховуючи другу неявку позивача колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Таким чином, неявка позивача не перешкоджає розгляду справи, при цьому колегією суддів врахована відсутність з боку позивача клопотань про дослідження нових доказів у справі, щоб унеможливлювало розгляд справи за наявними матеріалами справи і відповідно було б перешкодою для розгляду справи у відсутності позивача. Неявка сторони у судове засідання не може бути перешкодою для розгляду справи у встановлені законом строки.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (р.к.о.р. НОМЕР_1) за період з 01.01.2011р. по 14.06.2013р., за результатами якої складений акт від 01.07.2013 року №94717/НОМЕР_1.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємцем вимог п. 181.1. ст. 181, п.п. 183.2, 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за період з 11.07.2011 по 14.06.2013 на загальну суму 42 919,20 грн., в т.ч. за 2011 рік - на 22 204,00 грн., за 2012 рік - на 20 715,20 грн.

З огляду на акт перевірки, такі висновки ДПІ обґрунтовані наступним.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно декларацій про майновий стан та доходи, наданих ФОП ОСОБА_1 до ДПІ, валовий дохід за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. складав 460764,0грн. (перевищення сукупного доходу у 300000,0грн. відбулося у червні 2011 року. Загальна сума виручки за період з 01.01.2011р. по 02.06.2011р. складає 349751,1грн.

Таким чином, в силу приписів п.181.1 ст.181 ПК України у ФОП ОСОБА_1 виник обов'язок зареєструватися платником ПДВ. Згідно з вимогами ст..183 ПК України обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ виник у ФОП з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 000 гривень, тобто після червня 2011 року, починаючи з 11.07.2011.

Встановивши загальну суму виручки, яка перевищує 300 000грн. за останні 12 календарних місяців, ДПІ зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.181 ст.181 ПК України, в частині не подання заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість.

З цих підстав, визначивши загальний обсяг продажу за період з 11.07.2011 року (період з якого підприємець мав бути зареєстрований платником ПДВ) по 14.06.2013 року (період по який проводилась перевірка), ДПІ вказує на те, що здійснені у цей період операції, мають оподатковуватися податком на додану вартість.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013р. №0004871701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 58 239 грн., із них 42 919,2 грн. за основним платежем, 15 319,8 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з обов'язку позивача зареєструватися платником ПДВ та у зв'язку з невиконанням цього обов'язку, вказав на правомірність нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Отже, вказаною нормою права визначено підстави за наявності яких у особи виникає обов'язок зареєструватися платником податку на додану вартість. Такою підставою є перевищення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Як вбачається з доводів апеляційної скарги позивач не заперечує того факту, що у періоді з 01.01.2011р. по 02.06.2011р. сума виручки перевищила обсяг у 300000,0грн.

Таким чином, встановлені обставини справи, які не спростовуються позивачем, свідчать про те, що останній був зобов'язаний, в силу приписів п. 181.1 ст. 181 ПК України, зареєструватися платником ПДВ.

Відповідно до п. 183.2 ст. 183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно із п. 183.10 ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.

Таким чином, встановивши обставини, які свідчать про те, що загальна сума виручки за період з 01.01.2011 по 02.06.2011 склала 349 144 гривень, суд першої інстанції правильно вказав на те, що обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ виник у позивача з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 000 гривень, тобто після червня 2011 року, починаючи з 11.07.2011.

З цих підстав, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що у зв'язку з відсутністю реєстрації позивача як платника ПДВ, ним неправомірно занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 42 919,20 гривень, в т.ч. за 2011 рік - на 22 204 гривень, за 2012 рік - на 20 715,20 гривень.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. Як вбачається з доводів апеляційної скарги, загальна позиція позивача полягає у тому, що у нього був відсутній обов'язок сплачувати ПДВ у 2012 році, оскільки у 2012 році сума валового доходу склала 103 576 гривень, тобто ним не було перевищено обсяг операцій у 300000,0грн. Таку позицію позивача колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки обов'язок зареєструватися платником ПДВ, у зв'язку з перевищенням суми оподатковуваних операцій у періоді з 01.01.2011р. по 02.06.2011р., виник у позивача з 11.07.2011р., тому загальна сума виручки у 2012 році не має правового значення для визначення обов'язку позивача сплачувати податок на додану вартість на загальних підставах.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року по справі № 808/7706/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 28.04.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк