Рішення № 38467803, 29.04.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Справа № 918/362/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом

прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Дочірнього підприємства "ШРБУ №100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Закритого акціонерного товариства "Завод"Технопривод"

про стягнення заборгованості в сумі 50 000 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача 1 - не з'явився;

від позивача 2 - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від органу прокуратури - не з'явився

В судовому засіданні 29 квітня 2014 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28 березня 2014 року прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Дочірнього підприємства "ШРБУ №100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі – позивач) звернувся до суду із позовом до Закритого акціонерного товариства "Завод"Технопривод" (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 50 000 грн. 00 коп.

Позивач посилається на те, що 18 жовтня 2008 року між ним та відповідачем було укладено договір поставки №263 систем поверхневого водовідведення. 19.08.2011 року на виконання умов договору ДП "ШРБУ №100" було здійснено авансовий платіж у сумі 100 000 грн.. Відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов’язання по поставці товару не виконав. 19.10.2011 року відповідачем було повернуто частково авансовий платіж у сумі 50 000 грн., однак авансовий платіж у сум і50 000 грн. позивачу не повернуто в наслідок чого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 50 000 грн..

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28 березня 2014 року порушено провадження у справі №918/362/14, розгляд якої було призначено на 14 квітня 2014 року.

09 квітня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення від в.о. прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області надійшло письмове клопотання від 04.04.2014 року в якому останній позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за його відсутності. (а.с.31)

Крім того, 09 квітня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення від позивача 1 та позивача 2 надійшли письмові заяви в яких останні позовні вимоги підтримують та просять розглядати справу за їх відсутності. (а.с.36, 40)

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 квітня 2014 року розгляд справи відкладено на 29 квітня 2014 року.

24 квітня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення від позивача 2 надійшло письмове повідомлення від 22.04.2014 р. в якому останній позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за його відсутності. (а.с.51)

Також, 24 квітня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення від в.о. прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області надійшло письмове клопотання від 22.04.2014 року в якому останній позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за його відсутності. (а.с.53)

У судові засідання 14 та 29 квітня 2014 року представники прокуратури, позивача 1 та позивача 2 не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце, день та час слухання справи, про що свідчить повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи (а.с.29, 30, 43, 49, 50. 55). Однак від органу прокуратури та позивачів надійшли письмові заяви в яких останні просять слухати справу за їх відсутності.

Також, у судові засідання 14 та 29 квітня 2014 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а саме: 35331, Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул.Привокзальна, 2. Факт отримання відповідачем вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с.44, 48).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

При поданні до господарського суду Рівненської області даної позовної заяви прокуратурою було надано докази направлення цієї заяви та доданих до неї документів відповідачу. Так, з долученого опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку, який підтверджує надання позивачу послуг поштового зв’язку, вбачається, що матеріали позовної заяви з усіма доданими до неї документами були направлені відповідачу у справі 25.03.2014 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля, проставлений працівником відділення поштового зв’язку на вказаному описі вкладення, та відповідні відомості про дату проведення операції, відображені у вищезазначеному розрахунковому документі. (а.с.33-34).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Завод «Технопривод» (далі – Постачальник) та Дочірнім підприємством «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України (далі – Покупець) був укладений договір поставки №263 (далі – Договір) (а.с.9-11).

Вказаний договір підписаний відповідачем, а також уповноваженим представником позивача та скріплений його печаткою.

Відповідно до п.п.1.1. Договору Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцеві системи поверхневого водовідведення (надалі – Товар) партіями, за найменуванням, у кількості, асортименті та по ціні, які вказуються в товарних (видаткових) накладних, які є невід’ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов’язується прийняти Товар та сплатити за нього грошову суму на умовах цього Договору.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.6. Договору сума визначається специфікаціями, які є невід’ємною частиною договору, яка розраховується з урахуванням податку на додану вартість. Ціна за кожну окрему партію Товару вказується у рахунках-фактурах та накладних до Договору. Платежі здійснюються Покупцем на протязі 60 (шістдесяти) днів з моменту поставки Товару по кожній партії товару окремо. Оплата за товар здійснюється згідно наданих Постачальником рахунків. Зобов’язання покупця щодо оплати партії Товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту зарахування на поточний рахунок Постачальника суми вартості партії Товару, вказаної у рахунках-фактурах та в накладних до Договору. Вид розрахунків – безготівковий.

Судом також встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач належним чином виконав свій обов’язок по оплаті за системи поверхневого водовідведення, здійснив авансовий платіж у сумі 100 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 19 серпня 2011 року (а.с. 12-14).

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за цим договором щодо оплати за товар також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Покупцем умов даної угоди.

Однак всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов’язок по поставці товару не здійснив та не повернув авансовий платіж позивачу.

19 жовтня 2011 року відповідач на підставі листа №714 від 19 жовтня 2011 року повернув позивачу авансовий платіж у сумі 50 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 19 жовтня 2011 року. (а.с.15).

На адресу відповідача скеровано 05 лютого 2014 року претензію №6 від 03 лютого 2014 року про повернення авансового платежу у сумі 50 000 грн. (а.с.16). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язання, належним чином не виконав, а саме, не поставив товар та не повернув авансовий платіж у сумі 50 000 грн., чим порушив умови Договору.

Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 50 000 грн..

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Дочірнього підприємства "ШРБУ №100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Закритого акціонерного товариства "Завод"Технопривод" про стягнення заборгованості в сумі 50 000 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод"Технопривод" (35331, Рівненська область, Рівненський р-н, с.Городок, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 32200047) на користь Дочірнього підприємства "ШРБУ №100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03680, м. Київ, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 31899285) 50 000 (п’ятдесят тисяч) грн..

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод"Технопривод" (35331, Рівненська область, Рівненський р-н, с.Городок, вул. Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 32200047) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн..

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 29.04.2014 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 5 примірників:

1- до справи;

2 - прокурору рекомендованим (03170, м.Київ, вул.Янтарна, 5-А);

3 - позивачу 1 рекомендованим (03680, м. Київ, вул. Горького, 51);

4 - позивачу 2 рекомендованим (03170 , м.Київ, вул.Янтарна, 2);

5- відповідачу рекомендованим (35331, Рівненська область, Рівненський р-н, с.Городок, вул. Привокзальна, 2).