Рішення № 38465813, 28.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2014 р. Справа №914/1215/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, за позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів

про стягнення заборгованості

За участю представників:

від позивача: Горбунова О.Л. - представник;

від відповідача: Куцак В.Л. - представник.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників сторін в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення основного боргу в сумі 340470грн. 55коп. за активну електричну енергію, пені у розмірі 5541грн. 25коп., інфляційних втрат в розмірі 2330грн. 20коп. та 3% річних у розмірі 14991грн. 83коп.

Ухвалою суду від 09.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.04.2014р.

В судове засідання 28.04.2014р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, докази витребувані судом представив і просить суд позов задоволити повністю. Крім цього, представник позивача, через канцелярію суду (вх.№18466/14 від 28.04.2014р.) подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, згідно додатку.

В судове засідання 28.04.2014р. представник відповідача явку забезпечив, через канцелярію суду (2161/14 від 28.04.2014р.) подав клопотання та відзив №18477 від 28.04.14р. (вх.№18689/14 від 28.04.14р.) в яких повідомив про здійснення часткової оплати боргу в розмірі 155000грн. та зазначив, що відповідач є структурним підрозділом Міністерства оборони України, є бюджетною організацією , що діє на підставі Положення квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова від 11.01.06р. який віднесено виключно до державної форми власності та який фінансується за рахунок державного бюджету України, а тому відповідно до п.6 ст.2 бюджетного кодексу України є неприбутковим. Зазначає, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку із проблемами фінансування із державного бюджету, які не пов'язані із неналежною організацією та проведенням розрахунків безпосередньо КЕВ .Окрім цього відповідач стверджує, що нарахування штрафних санкцій не передбачено на 2014 рік у кошторисі Міністерства Оборони України та їх стягнення призведе до додаткових збитків державного бюджету, тому у зв'язку із наведеними обставинами відповідач просить суд зменшити стягнення пені на 50%, та відстрочити виконання судового рішення, терміном на півтора місяця.

Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання не заперечив. Крім цього, представник відповідача, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву №1844 від 28.04.2014р. (вх.№18688/14 від 28.04.2014р.), в якому зазначив, що 22.04.2014р. відповідачем було погашено заборгованість в сумі 155000грн. 00коп., в підтвердження чого долучено копію виписки та реєстру №1831 від 24.04.2014р.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

05.04.2002р. між Відкритим акціонерним товариством „Львівобленерго" (енергопостачальна організація) та 1120 Центральним військовим клінічним госпіталем Західного оперативного командування (споживач) укладено договір №63271 про постачання електричної енергії. Предметом договору є умови й порядок постачання електроенергії електропостачальною організацією та оплата спожитої електроенергії споживачем (п.1.1. даного договору).

Згідно із п.8.4. договору №63217 від 05.04.2002р. цей договір укладається до 31.12.2002р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

26.12.2008р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду від 26.12.2008р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №63271 від 05.04.2002р. погодженого сторонами, відповідно до умов якого договір про постачання електричної енергії №63271 від 05.04.2002р., укладеним між 1120 Центральним військовим клінічним госпіталем Західного оперативного командування та ВАТ «Львівобленерго», вважати укладеним на тих самих умовах і для Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова. Сторони домовилися про внесення змін до договору №63271 від 05.04.2002р., а саме виклавши додаток №2 «Порядок розрахунків» в новій редакції.

12.11.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (споживач) укладено договір №63271 про постачання електричної енергії, згідно умов (п.1) якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 "Однолінійна схема".

Відповідно до п.1 та п.2 додатку №2 до договору №63271 від 12.11.2012р. "Порядок розрахунків" розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

За умовами п.п. 4-6 додатку №2 до договору №63271 від 12.11.2012р. остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період. Плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводяться споживачем на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, сума пені, сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який зазначається у договорі. Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються Постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 10 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до додатку №9 до договору №63271 від 12.11.2012р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів обліку споживача знімаються візуально 14 числа кожного місяця о 24-00 год. представником споживача. Належно оформлений Акт про використану електричну енергію споживач не пізніше першої половини наступного робочого дня наручно в двох примірниках надає в розрахункову групу електропостачальної організації.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у період з 01.01.2011р. по 01.04.2014р. надані відповідачу послуги з електропостачання, про що відповідачем у спірному періоді були складені та надані позивачу акти про використану електричну енергію (копії в матеріалах справи), на підставі яких позивачем здійснено нарахування вартості за використану електроенергію, та виставлено відповідачу помісячно рахунки на оплату. На виконання своїх зобов'язань згідно укладеного між сторонами договору відповідач неналежним чином здійснював оплату за спожиту електричну енергію, оплачуючи надані послуги лише частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 340470грн. 55коп.

Станом на день прийняття рішення відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 155000грн., що підтверджується випискою від 16.04.14р. та реєстром №1831 від 24.04.2014р., відтак заборгованість відповідача перед позивачем фактично складає 185470грн. 55коп

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 2330грн. 20коп. та 3% річних в розмірі 14991грн. 83коп. за період з 01.03.2011р. по 01.02.2014р.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.2.1. договору №63271 від 12.11.2012р. сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Так, згідно п.4.2.1 договору 63271 від 12.11.2012р., позивач за період з 01.09.2013р. по 01.02.2014р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 5541грн. 25коп.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

За умовами ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З огляду на наведені доводи, представлені докази, враховуючи фінансовий стан сторін і ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, та враховуючи , що відповідач фінансується виключно із державного бюджету та є неприбутковим, виходячи із інтересів обох сторін, та наявні обставини, що ускладнюють виконання відповідачем даного рішення у справі, а також погодження представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення заявленого представником відповідача клопотання, щодо зменшення розміру пені на 50%, що складає 2770грн. 62коп. та відстрочення виконання судового рішення, терміном на півтора місяця, зважаючи на те, що відстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача, та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача, щодо стягнення основного боргу в сумі 185470грн. 55коп. за активну та реактивну електричну енергію, пені у розмірі 2770грн. 62коп., інфляційних втрат в розмірі 2330грн. 20коп. та 3% річних у розмірі 14991грн. 83коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В частині позовних вимог, щодо стягнення з відповідача 155000грн. 00коп. основного боргу провадження у справі належить припинити зв'язку із оплатою. У частині позовних вимог, щодо стягнення пені в розмірі 2770грн. 62коп. належить відмовити у зв'язку із зменшенням судом.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (79016, м.Львів, вул.Шевченка, 3-А, код ЄДРПОУ 07638027) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м.Львів, вул.Козельницька,3, код ЄДРПОУ 00131587) 185470грн. 55коп. - основного боргу, 2770грн. 62коп. - пені; 2330грн. 20коп. - інфляційних втрат, 14991грн.83коп. - 3% річних та 7266грн. 68коп. - судового збору. Відстрочити виконання судового рішення на півтора місяця. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В частині основного боргу в сумі 155000грн. 00коп. провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 28.04.2014р.