Постанова № 38465242, 28.04.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/785/14-a

28 квітня 2014 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд - суддя Осташ А.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі

до Державного підприємства «Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 6 642,96 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (далі - позивач або УПФУ в Тернопільському районі) звернулося до суду з позовом до державного підприємства «Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» (далі – відповідач, або ДП «Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення за період з 25.03.2014 р. по 11.04.2014 р. » в сумі 6 642,96 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився, проте в клопотанні, поданому його представником через канцелярію суду, просить розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач явку повноважного представника по справі не забезпечив, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Відповідно доч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Враховуючи викладене та оцінивши повідомлені позивачем обставини, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних міркувань.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абз.4 п.1 ст.2 цього закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону – 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього ж Закону.

Відповідно до абз.1 п.2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно із ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам;

Відповідно до абз.5 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч.1 пп.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (із змінами) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що сума заборгованості ДП «Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 25.03.2014 р. по 11.04.2014 р. становить 6 642,96 грн.

Сума заборгованості підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: розрахунком суми позовних вимог про стягнення з ДП «Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по віку на пільгових умовах, відповідно до пункту "б"- "з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 7 частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Тернопільський державний завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанзавод» (с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 05453500) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (майдан Перемоги, 1. м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 21153972, р/р 2560030200442 у філії ОПРВ Тернопільського обласного управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 338545) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, в сумі 6 642,96 грн. за період з 25 березня 2014 року по 11 квітня 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.