Вирок № 38464964, 29.04.2014, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Лігус С. М..

Справа № 644/10014/13-к

Провадження № 1-кп/644/37/14

29.04.2014

ВИРОК

іменем України

29 квітня 2014 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Лігус С.М.

при секретарі: - Дяченко А.В.

за участю прокурора - Макарової О.С.

обвинуваченої - ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальні провадження за №12012220530000039 про обвинувачення:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харкова, громадянки України, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судима 25.09.2013 року вироком Московського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.135 КК України до 2 років позбавлення волі зі застосуванням ст.75,76 КК України з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст187 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 вчинила у співучасті грабіж гр. ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб при наступних обставинах.

21.07.2012 року приблизно о 03.00 годині, ОСОБА_2, знаходячись біля будинку № 51 по вул. Ф. Крала у м. Харкові, спільно з гр. ОСОБА_4, вживала спирті напої. В цей час до них підійшли дві інші особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, та невстановлена в ході досудового розслідування одна особа. Під час спільного спілкування ОСОБА_2 домовилася з вказаними особами відкрито заволодіти майном потерпілого ОСОБА_4 без застосування насилля. Діючи за попередньою змовою ОСОБА_2 повела потерпілого ОСОБА_4 у нелюдне місце, а саме у двори будинків №51,№63 по вул. Ф. Крала у м. Харкові, де їх очікували вказані особи. ОСОБА_2 спостерігала за обстановкою, а дві інші особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та невстановлена в ході досудового розслідування особа одна особа, вийшли за межі домовленості між співучасниками на заволодіння чужим майном та нанесли потерпілому ОСОБА_4 три удари скляними пляшками по голові, три удари ногами по різних частинам тіла, після чого потерпілий впав на землю та втратив свідомість на декілька хвилин, чим спричинили останньому, ушиблені рани голови, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, та відкрито заволоділи належним потерпілому ОСОБА_4 майном: мобільним телефоном «Нокіа XI-01» вартістю 332, 22 гривень, зі в строєною сім - карткою «Ди-джус» вартістю 25 грн., з остатком грошових коштів на рахунку у сумі 20 гривень, грошима у сумі 600 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись вкраденим майном на загальну суму 977 грн. 22 коп.

Обвинувачена ОСОБА_2 свою вину в скоєнні грабежу групою осіб визнала та надала пояснення за обставинами скоєння злочину так як це вказано вище, та вказала, що в неї не було умислу на розбійний напад та спричинення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, вона домовлялася з вказаними вище особами про те, що б скористувавшись, знаходженням потерпілого в стані алкогольного сп'яніння, забрати в нього гроші, які вона бачила у потерпілого, крім того, потерпілий не втрачав свідомості, оскільки після скоєння злочину потерпілий залишився лежати на траві, рухався та кричав їм в слід.

Заслухавши обвинувачену, потерпілого, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.

- поясненнями потерпілого ОСОБА_4 про те, що при обставинах, викладених вище він познайомився з ОСОБА_2, з якою вживав алкогольні напої у дворі біля будинку № 51 по вулиці Ф. Крала у м. Харкові та біля них проходили троє чоловіків - знайомих ОСОБА_2, яких він раніше не знав, вони підійшли, почали спілкуватися та розпивати всі разом алкогольні напої. Коли зазначені особи пішли, він та ОСОБА_2 пішли за будинок № 51, де зазначені особи його чекали та почали бити, при цьому нанесли біля трьох ударів по голові склянкою з - під пива, а коли він упав на землю, нанесли біля трьох ударів в різні частини тіла. ОСОБА_2 удари не наносила. Він на декілька хвилин втратив свідомість, після чого побачив, що ОСОБА_2 та інші особи зникли, а в нього відсутній мобільний телефон та гроші в сумі 600 гривень. Після цих подій він пішов до свого знайомого, який проживає неподалік, де йому було надано медичну допомогу;

- даними судово-медичної експертизи № 2689-с від 31.08.2012 року, відповідно до яких потерпілому ОСОБА_3 були спричинені ушиблені рани голови, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень( а.с. 52);

- даними судово - товарознавчої експертизи № 8907 от 25.09.2012 року, відповідно до яких вартість вкраденого майна складає: мобільний телефон «Нокиа XI-01» - 332, 22 гривень, зі в строєною сім - карткою «Ди-джус» вартістю 25 грн. з остатком грошових коштів на рахунку у сумі 20 гривень (а.с.73);

Органами досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане з насиллям, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Але суд не вбачає в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ст.187 КК України з наступних підстав.

Так, з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що в неї не було змови з іншими особами на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, а була домовленість на те, що б скористувавшись, знаходженням потерпілого в стані алкогольного сп'яніння, забрати в нього гроші, які вона бачила у потерпілого.

Крім того, ОСОБА_2 не наносила потерпілому удари, які спричинили потерпілому тілесні ушкодження. Ці обставини підтвердив і сам потерпілий ОСОБА_3

Крім того, з висновку судово-медичної експертизи вбачається, що потерпілому ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що не є небезпечним для життя чи здоров'я на момент їх спричинення.

То, що потерпілий втрачав свідомість, та цей факт органи досудового слідства зазначили як небезпеку для його життя, крім пояснень потерпілого ОСОБА_3 нічим не підтверджується.

Між тим, потерпілий вказав, що свідомість він втрачав на короткий термін на декілька хвилин, лежав на траві в літній період року, після чого підвівся та пішов до свого знайомого. Всі ці обставини дають підстави вважати, що тілесні ушкодження спричинені потерпілому ОСОБА_3, не були небезпечним для його життя чи здоров'я.

Разом з тим в суді не доведено умисел обвинуваченої ОСОБА_2 на розбійний напад та спричинення потерпілому насилля.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачається співучасть в якості співвиконавця в грабежі, вчинений в межах домовленості за попередньою змовою групою осіб.

Оскільки, в суді встановлено, що ОСОБА_2 вчинила, умисно, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, то її дії суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка за місцем мешкання характеризується позитивно, її молодий вік, прохання потерпілою строго не карати обвинувачену, характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, до обставин, які пом'якшують покарання суд відносить щире каяття, а - обставини, що обтяжують покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, і вважає за необхідне призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі зі застосуванням умов та вимог ст.ст.75.76 КК України.

Оскільки ОСОБА_2 вчинила злочин до постановлення вироку Московського районного суду м. Харкова від 25.09.2013 року яким її засуджено за ч.1 ст.135 КК України до 2 років позбавлення волі, то суд призначає ОСОБА_2 покарання відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів.

По справі заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченої матеріальної шкоди від злочину в сумі 1000 гривень. Обвинувачена ОСОБА_2 з позовом згодна. Суд вважає позов потерпілого підлягає задоволенню, оскільки судом встановлена вина ОСОБА_2 в вчинені злочину, яким спричинено матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Процесуальні витрати по справі треба покласти на обвинувачену

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367,373,374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною за ч.2 ст.186 КК України і призначити їй покарання за:.

- ч.2 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі;

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочину, призначеного за теперішнім вироком і злочину за ч.1 ст.135 КК України, за який ОСОБА_2 засуджена вироком Московського районного суду м. Харкова від 25.09.2013 року до 2 років позбавлення волі шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції;

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку у виконання

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1000 (тисяча) гривень матеріальної шкоди .

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати в сумі 196,40 гривень за проведення судово-товарознавчої експертизи на користь Держави ( код доходів 24060300, р/ 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: С.М. Лігус