Ухвала суду № 38463154, 17.04.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/7138/13-к

Провадження №11/772/126/2014 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Вишар І. Ю.

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 р.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого - судді: Нешик Р.І.

суддів: Дедик В.П., Старинця Ю.В.

прокурора: Кузьміна С.В.

засудженого: ОСОБА_2

адвоката: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

представника потерпілого: ОСОБА_5

розглянула 17 квітня 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого;

засуджено за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75, ч.1 п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки з покладенням відповідних обов'язків.

Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_4 заподіяну шкоду в сумі 50 483,56грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги витрати пов'язані з лікуванням ОСОБА_4 в сумі 1 092,08грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 згідно вироку суду засуджено за те, що він 02.02.2010 року близько 10.00год, знаходився в дворі будинку АДРЕСА_1, в іншій частині якого проживає його тесть ОСОБА_4, маючи з ним окремі входи до будинку та загальне подвір'я.

В цей момент в дворі будинку також знаходився ОСОБА_4, з яким у ОСОБА_2 на протязі тривалого часу, на побутовому грунті, склались взаємні неприязні відносини, після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на грунті тривалих взаємних неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку в ході якої ОСОБА_2 навмисно наніс ОСОБА_4 удар кулаком в область носа, декілька ударів кулаками в область голови та удар плоскістю робочої частини лопати в область лівого ока, спричинивши тим самим ОСОБА_4, згідно висновку експерта №137 від 13.09.2012 року тілесні ушкодження які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою втрати загальної працездатності не менш як на одну третину.

В апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_3 ставиться питання про зміну вироку суду, перекваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2 на ст.128 КК України, призначення покарання в межах санкції цієї статті та зменшення суми відшкодування моральної шкоди, посилаючись на отримання пошкодження ока потерпілим в результаті падіння на шматки льоду при взаємній штовханині та неврахування матеріального стану засудженого при вирішенні цивільного позову ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення адвоката ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2 в підтвердження доводів поданої апеляції; заперечення проти них представника потерпілого ОСОБА_5 та самого потерпілого ОСОБА_4; виступи всіх їх в судових дебатах в підтримання висловлених позиції; прокурора щодо законності вироку суду; дослідивши доводи поданої апеляції та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку про зміну вироку суду в частині відшкодування із винного моральної шкоди зі слідуючих підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень засудженим ОСОБА_2 при обставинах, викладених у вироку, правильний і ґрунтується на досліджених в суді доказах.

Потерпілий ще з початку розслідування справи так і при дачі показів в судах послідовно наполягав, що його ліве око травмував засуджений кулаками та лопатою під час сварки між ними 02.02.2010 року.

Після ушкодження ока почались запальні процеси, які потягли за собою видалення очного яблука.

Твердження апелянта про неумисно отримані потерпілим ушкодження ока по необережності при падінні на землю і удару об шматки льоду не заслуговують на увагу, оскільки такі покази засудженого з'явились після скасування попереднього вироку суду, через 2 роки після скоєного.

Про дані обставини не згадували і інші допитані в якості свідків особи.

Відсутність інших доказів в підтвердження вищезазначених показів засудженого обґрунтовано не давало підстав суду визнати їх достовірними, що в свою чергу, унеможливлювало визнати дії ОСОБА_2 неумисними.

При допитах засудженого в якості підозрюваного, обвинуваченого, він не заперечував, що при падінні на землю із потерпілим під час конфлікту він декілька разів кулаком бив ОСОБА_4 (т.1 а.с.62, 92), що спростовує доводи адвоката засудженого про невизнання ні при жодному допиті вини засудженим.

При попередньому судовому розгляді ОСОБА_2 тримався іншої версії, що ОСОБА_4 він не бив, а останній вдарився об дерево, отримавши травму ока.

В зв'язку з чим, заявлялось клопотання про призначення судово-медичної експертизи для з'ясування можливості отримання такої травми ока при зазначених обставинах.

Лише після вмотивованої відмови в задоволенні клопотання з'явилась інша версія пов'язана із падінням на лід.

За висновками наявних судово-медичних експертиз тілесні ушкодження в області ока та травма ока виникли від дії тупого твердого предмета, до яких належать як кулак так і плоскість робочої частини лопати.

Локалізація і механізм утворення тілесних ушкоджень узгоджується із показами потерпілого і по давності могли утворитися 02.02.2010 року (т.1 а.с.81, 161).

Зазначені висновки підтвердив в суді і експерт ОСОБА_7 (т.3 а.с.220), який однозначно заявив, що після контузії лівого ока виникла небезпека розвитку запальних процесів правого ока. З тим, щоб зберегти його виникла необхідність у проведенні операції із видалення хворого ока.

Ніяких даних щодо попередніх звернень ОСОБА_4 до лікарів із приводу захворювань органів зору у експертів не було. Тому видалене око до оперативного втручання вважають здоровим (т.3 а.с.220зв.).

Такі експертні висновки спростовують доводи апелянта, що навмисне видалення потерпілим здорового ока з тим, щоб притягти свого зятя, засудженого ОСОБА_2 до відповідальності за більш тяжкий злочин, за який він міг бути засудженим до позбавлення волі.

Колегія суддів не знаходить також підстав до перекваліфікації дій ОСОБА_2 за заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень в межах захисту своєї дружини від нападу ОСОБА_4, як про це просить захисник засудженого, оскільки конфлікти між засудженим і його дружиною з одного боку та потерпілим із іншого боку були непоодинокі.

Виходячи із перевірених в суді доказів в тому числі і показів свідка ОСОБА_8 (т.1 а.с.37, 64), зі сторони потерпілого не було здійснено того нападу, від якого слід було захищатись саме таким шляхом, який встановив суд по справі.

Тому, на думку членів колегії суддів, суд обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України.

Покарання винному обрано у відповідності із вимогами ст.65 КК України, що ніким не заперечується.

Разом з тим апеляційна скарга в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення суду в цій частині не відповідає вимогам ст.328 КПК України 1960 року та суперечить роз'ясненням постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди.»

Приймаючи рішення про задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди суд лише формально врахував майновий стан підсудного, та що на його утриманні знаходяться дружина та дитина, зазначивши про це у вироку.

При цьому стягнув із винного всю суму заявленої моральної шкоди, що на думку колегії суддів є явно незаконним, оскільки виходячи із наданої довідки про середню заробітну плату ОСОБА_2 за 2013 рік, вона становить 800грн. щомісячно.

При тому, що засуджений на утриманні має ще 2 особи, рішення суду в цій частині не є виваженим, справедливим та не виходить із засад розумності. В зв'язку з чим, вирок суду в цій частині слід змінити, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди.

Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст.ст.365-367 КПК України (ред. 1960р.), п.13 Перехідних положень до КПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника засудженого частково задовільнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2014 року відносно засудженого ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову потерпілого, відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 змінити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди, залишивши в силі суму відшкодування матеріальної шкоди в сумі 483,56грн, а всього стягнути із засудженого на користь потерпілого 20 483грн. 56коп.

В решті оскаржуваний вирок суду залишити без змін.

Судді:

Р.І. Нешик В.П. Дедик Ю.В. Старинець

З оригіналом вірно: